Рішення № 134404595, 24.02.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 279/6816/25

Провадження по справі №2/276/124/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

02.12.2025 року до Хорошівського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 34394,03 грн. Позивач мотивує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов кредитних договорів, які було укладено між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ», Банк) та ОСОБА_1 , а саме, 25.10.2018 на підставі кредитного договору № 2001153904601 ОСОБА_1 видано кредит в сумі 18100 грн та 08.05.2019 року на підставі кредитного договору № 1001306571001 ОСОБА_1 видано кредит в сумі 12689,52 грн. Однак, так як належним чином довготривалий час відповідач не виконувала кредитні зобов`язання утворилась заборгованість в сумі 34394,03 грн, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 03.12.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просить розглянути справу без участі представника АТ «ПУМБ», проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив не направила.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилами статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина перша, друга статті 640 ЦК України).

У відповідності до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно положень статті 1046 цього Кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Правилами статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 536 цього Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Положеннями частини другої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 25.10.2018 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви № 2001153904601 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), підписанням якої відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «ПУМБ», яка розміщена на веб-сайті Банку: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням усіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердив свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених умовах. Відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та надано платіжну картку.

Згідно з умовами заяви № 2001153904601 та підписаного 25.10.2018 року сторонами Паспорту споживчого кредиту, відповідачу відкрито кредитну лінію з кредитним лімітом 10000 грн, строк кредитування становить 12 місяців з можливістю пролонгації, у разі відсутності заперечень від сторін. Розмір процентної ставки визначено 47,88 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на весь строк користування кредитом становить 12577,58 грн.

Перед підписанням заяви відповідач ознайомився з умовами Паспорта споживчого кредиту (а.с.14 зворотня сторона).

Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001153904601 від 25.10.2018 року, ОСОБА_1 збільшено кредитний ліміт з 10000 грн до 18100 грн (а.с.23 зворотня сторона).

Із платіжної інструкції №TR.35104088.40331.8810 від 08.05.2019 року слідує, що АТ «ПУМБ» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 12689,52 грн ( а.с.24).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2001153904601 від 25.10.2018 року слідує, що ОСОБА_1 станом на 03.06.2025 року має заборгованість 32587,99 грн, з яких: 17970,59 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 14617,4 грн. - заборгованість за відсотками ( а.с. 26 зворотня сторона - 29).

АТ «ПУМБ» виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на умовах, передбачених договором.

Відповідач користувався кредитними коштами, періодично сплачувала кошти в рахунок повернення отриманих кредитних коштів, але свої зобов`язання за вказаним договором у повному обсязі не виконала, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 32587,99 грн, що підтверджується випискою АТ «ПУМБ».

Також, 08.05.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви №1001306571001 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), підписанням якої відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «ПУМБ», яка розміщена на веб-сайті Банку: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням усіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердив свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених умовах.

Із копії заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вбачається, що відповідач (клієнт) просить встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, Кредитний ліміт у сумі 12689,52 грн; строк дії Кредитного ліміту 36 місяців, розмір процентної ставки 0,01 % річних; разова комісія 300 грн; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99 % (379,42 грн щомісяця); розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування Кредитної картки встановлюється відповідно до умов ДКБО (а.с.11 зворотня сторона).

Перед підписанням заяви відповідач ознайомилася з умовами Паспорта споживчого кредиту (а.с.12).

Згідно п.3 підписаного 08.05.2019 року відповідачем та АТ «ПУМБ» Паспорту споживчого кредиту відкрито кредитну лінію з кредитним лімітом 12689,52 грн, строк кредитування становить 36 місяців. Тип процентної ставки фіксована.

АТ «ПУМБ» виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на умовах, передбачених договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1001306571001 від 08.05.2019 року слідує, що ОСОБА_1 станом на 03.06.2025 року має заборгованість 1806,04 грн, з яких: 750,46 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 0,11 грн. - заборгованість за відсотками, 1055,47 грн- заборгованість по комісії ( а.с. 24 зворотня сторона-26).

АТ «ПУМБ» виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на умовах, передбачених договором.

Відповідач користувалася кредитними коштами, періодично сплачувала кошти в рахунок повернення отриманого кредиту, але свої зобов`язання за вказаним договором у повному обсязі не виконала, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 1806,04 грн, що підтверджується випискою АТ «ПУМБ».

05.06.2025 АТ «ПУМБ» направлено на адресу відповідача письмову вимогу щодо необхідності погашення заборгованості в розмірі 32587,99 грн за кредитним договором №2001153904601 в розмірі 1806,04 та за кредитним договором №2001153904601 від 25.10.2018 року в розмірі 32587,99 грн (а.с.21).

Наявні у справі розрахунки заборгованості відповідачем в силу принципу змагальності учасників судового процесу не спростовані, факт отримання кредитних коштів та користування ними відповідачем не заперечується.

Як встановлено судом зі змісту розрахунку позивача по відсоткам за кредитом, позивач не перевищував встановлені кредитним договором ставки по відсоткам за наданим кредитом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

Доказів того, що відповідач сплатила заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Оскільки відповідач не погасила заборгованість за основною сумою боргу та за нарахованими відсотками за кредитним договором, то суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог АТ «ПУМБ» в цій частині.

Щодо стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України «Про споживче кредитування», який вступив в дію 10.06.2017, безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

При цьому, у відповідності до частини першої статті 11 вказаного Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 (справа № 496/3134/19) відступила від висновків, викладених у постановах ВС від 01.04.2020 року в справі № 583/3343/19 та від 15.03.2021 в справі № 361/392/20, та прийшла до висновку, що боржник за договором споживчого кредитування може один раз на місяць безоплатно отримувати від банку інформацію про стан кредитної заборгованості. Тому банк не має права передбачати в умовах договору щомісячну плату за такі послуги.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Проаналізувавши норми законодавства, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті 11, ч. 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Врахувавши те, що в оспореному договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункти договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Умовами укладеного сторонами кредитного договору - інформацією, яка зазначена у заяві №1001306571001, передбачено розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99% щомісячно протягом усього періоду кредитування, загальний розмір якої згідно розрахунку позивача становить 1055,47 грн. Проте у цій заяві немає переліку додаткових та супутніх банківських послуг, за які встановлена така щомісячна комісія, тобто між сторонами не обумовлено конкретний зміст послуги, яка вкладається в поняття «обслуговування кредитної заборгованості», доказів цього матеріали справи не містять. І це при тому, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, так як її споживач має право отримувати безоплатно. Позивач не зазначив та не надав доказів узгодження з відповідачем переліку послуг, за які він має сплачувати комісію, при укладенні кредитного договору.

Тому зважаючи на вказане, суд визнає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, абз.1 ч. 2, ч. ч. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними положення п. 4 заяви №1001306571001 від 08.05.2019 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування про обов`язок відповідача щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача передбаченої умовами договору комісії за обслуговування кредиту, оскільки з тексту позовної заяви взагалі не випливає і зміст вказаної послуги, і обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту обслуговування кредиту у розмірі 1055,47 грн є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2001153904601 від 25.10.2018 року в розмірі 32587,99 грн, з яких: 17970,59 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 14617,4 грн. - заборгованість за відсотками; за кредитним договором №1001306571001 від 08.05.2019 року в розмірі 750,57 грн, з яких: 750,46 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 0,11 грн. - заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (96,93%), що становить 2348,03 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 247, 263-265, 274-282, 280-281 ЦПК України, ст. 512, 514, 516, 526, 610, 611, 625, 1050, 1079, 1082 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №2001153904601 від 25.10.2018 року в розмірі 32587 ( тридцять дві тисячі п`ятсот вісімдесят сім) гривень 99 копійок та за кредитним договором №1001306571001 від 08.05.2019 року в розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) гривень 57 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 2348 (дві тисячі триста сорок вісім) гривень 03 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя А.М.Збаражський