Ухвала суду № 134403818, 28.01.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-7376/10

Номер провадження 6/522/100/26

УХВАЛА

28 січня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючої судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (який відступив в подальшому право вимоги ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (який відступив в подальшому право вимоги ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Приморського районного суду від 16.12.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором. 18.09.2019р. було укладено Договір купівлі-продажу права вимоги №1930/К між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ухвалою суду було замінено стягувача. Проте, оригінал виконавчого листа до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» не передавався, та місцезнаходження виконавчого документу невідомо. В зв`язку з чим, заявник звернувся до суду з даною заявою.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2025 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце були повідомлені у встановленому законом порядку.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.12.2010 року судом ухвалено рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, яким позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2014 року замінено сторону у виконавчому провадженні №В-13/1614 від 14.07.2011 року з примусового виконання виконавчого листа, який видав Приморський районний суд м. Одеси 25.03.2011 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ «УкрСиббанк», а саме ПАТ «УкрСиббанк» на правонаступника ПАТ «Дельта Банк».

18.09.2019 р. було укладено Договір купівлі-продажу права вимоги №1930/К між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №11358582000 від 13.06.2008 року.

06 листопада 2019 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 2-7376/10 за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк(який відступив в подальшому право вимоги ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» (код ЄДРПОУ: 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, пов.6, оф.34) у справі № 2-7376/10 за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (який відступив в подальшому право вимоги ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Водночас, 25.07.2024 року найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС».

21 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа, з посиланням на те, що оригінал виконавчого листа не передавався ПАТ «Дельта Банк», його місцезнаходження невідоме та встановити не є можливим.

Довідку про втрату виконавчого документу, заявником не надано, а судом цих даних не встановлено.

Отже, доказів того, що виконавчий документ повернутий на адресу стягувача та ним не отриманий, що свідчило б про втрату виконавчого документа матеріали справи не містять.

Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено,що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз наведеної норми приводить до висновку, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року за №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Суд зазначає, що до заяви не додано доказів на підтвердження викладених в ній обставин щодо втрати виконавчого листа. Окрім того, з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, виданого 25.03.2011 року стягувач звернувся лише 21.11.2025 року, тобто через 14 років після видачі виконавчого листа, в тому числі й після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що відповідно до положень п. 17.4 Розділу ХІІІ ЦПК України унеможливлює його видачу. Крім того, 28.10.2019 року директор ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернувся до суду із заявою, по якій просив суд замінити стягувача (сторону у виконавчому провадженні) з ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та яка була задоволена судом 06.11.2019 року, а з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа звернувся до суду тільки 21.11.2025 року, тобто через 6 років після заміни стягувача.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 (справа №27/2-3538/10) поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

У разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання не створює перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.08. 2019 у справі № 2-836/11).

Ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції.

У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як передбачено ч. 1 ст. 6 та ст. 13 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального судочинства.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Одним із принципів в контексті справедливого судового розгляду, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції, є рівність сторін.

Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Положення ч. 1 ст. 6 Конвенції гарантують «процесуальну» справедливість, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін.

Верховний Суд розглядаючи касаційну скаргу на ухвали судів першої та апеляційної інстанції, постановлені за результатами розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, у своїй постанові від 15 листопада 2018 року по справі №474/783/17, звернув увагу на положення ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За результатами розгляду вказаної справи Верховний Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржених ухвал про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Оскільки заявником не надано належних доказів втрати оригіналу виконавчого листа, суд не вбачає законних підстав для задоволення вимог заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення.

З урахуванням вказаного, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про видачу дублікату виконавчого листа не підлягає задоволенню, так як не доведена і необґрунтована.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 258-261, 354-355, 368, 433, п.17.4 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (який відступив в подальшому право вимоги ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: