Постанова № 134403817, 24.02.2026, Приморський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/26657/25

3/522/730/26

24 лютого 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., за участі секретаря судового засідання Крохмаль О.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника, адвоката Алєйнік К.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

21.11.2025 року, о 23 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме Електросамокатом без державного номерного знаку по вул. Приморській, 45, у м. Одесі, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510, прилад 0433, тест №2150, проба позитивна та становить 2,57 проміле, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 , у судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав, з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відносно нього не погодився, оскільки електросамокатом у стані алкогольного спяніння він не керував, а йшов пішки поруч з самокатом, однак працівники поліції з невідомих йому причин зазначили у протоколі про адміністративне правопорушення, що він ним керував. В судовому засіданні він не заперечував, що перебував у стані алкогольного спяніння, але заперечив факт керування електросамокатом у стані алкогольного спяніння.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Алєйнік К.М. у судовому засіданні подав клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , що є обов`язковою умовою для наявності складу адміністративного правопорушення та не зафіксовано на відеозапис момент проходження тестування ОСОБА_1 на прилад Драгер, а тому, на думку захисника, розгляд справи без доведеності технічними засобами провини ОСОБА_1 є неприпустимим.

Суддя, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, позицію захисника, дослідивши матеріали справи, відео з місця події та оцінивши докази у їх сукупності, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення п.2.9а Правил дорожнього руху, 21.11.2025 року, о 23 годині 40 хвилин, керував транспортним засобом, а саме Електросамокатом без державного номерного знаку по вул. Приморська, 45, у м. Одесі, в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №520025 від 22.11.2025 року, в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України;

- роздруківкою результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510, тест №2150, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 склав 2,57 проміле,

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510, ARLM-0433 відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 склав 2,57 проміле.

- довідкою УПП в Одеській області, відповідно до якої ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_1 з 02.11.2016р.;

- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 22.11.2025р. з метою виявлення стану алкогольного сп`ягніння.

- відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував, факту вживання ним алкогольних напоїв, а саме того, що він перебував у стані алкогольного спяніння та добирався додому на електросамокаті.

Суддя визнає зазначені докази допустимим, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та узгоджуються між собою.

Суд критично ставиться до пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про невизнання своєї вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, оскільки вони суперечать зібраними по справам доказам, а тому розцінює таку позицію, як спробу уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та у зв`язку з цим суддя відхиляє доводи захисника Алєйніка К.М. зазначені у клопотанні про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 ..

Таким чином, суд доходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлені.

Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкцій ч.1 ст.130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником,так й іншими особами, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, його може бути звільнено від сплати судового збору, згідно п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 130, 283-284 КУпАП, п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя: