Ухвала суду № 13440374, 12.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10306/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Василенка Я.М., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі: Пшегарницькій І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта»в особі Кримської філії на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2010 року у справі за їх позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа: Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим про скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

УДППЗ «Укрпошта»в особі Кримської філії звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа: Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим про скасування рішення № 0000514210 від 14.05.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2010 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, УДППЗ «Укрпошта»в особі Кримської філії подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Крім того, апелянт зауважує, що копію оскаржуваної постанови отримав із запізненням, тому просить про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

10.12.2010 року апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, тому з урахуванням того, що оскаржувану постанову він отримав 03.12.2010 року, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови від 16.08.2010 року апелянтом не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в позові.

Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 07 квітня 2009 року працівники Красноперекопської ОДПІ отримали направлення №152/23-30 та 153/23-30 на проведення планової перевірки Красноперекопськ-3 Центру поштового зв'язку №7 (КЦПЗ №7) Кримської дирекції держпідприємства «Укрпошта».

Відповідно до змісту направлень №152/23-30 та 153/23-30 строк проведення перевірки визначено з 07 квітня 2009 року по 20 квітня 2009 року.

З вказаними направленнями на проведення перевірки було ознайомлено під підпис працівників ВПЗ Красноперекопськ-3 Центру держпідприємства «Укрпошта», а саме - начальника відділення поштового зв'язку Ципак Л.П.

07 квітня 2009 року за результатами проведення перевірки з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій відповідачем складено акт перевірки №0058/01/07/23/01185786.

Оскільки від підписання акту перевірки начальник ВПЗ відмовився, про що свідчить акт про відмову від підписання матеріалів перевірки №188/23-30/01185786, то відповідачем зазначений акт перевірки направлено поштою на адресу держпідприємства «Укрпошта». Відповідно до даних вхідного штемпеля позивач отримав акт перевірки 13 квітня 2009 року.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено факт неоприбуткування товарно-матеріальних цінностей на суму 1396 грн. 50 коп. та невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (8827грн. 80коп.) сумі готівки, зазначеній в денному Х-звіті №149 реєстратора розрахункових операцій з фіскальним номером 0107000958 (65119грн. 76коп.) у розмірі 56291 грн. 96 коп.

На підставі акту перевірки відповідачем 14 травня 2009 року прийнято рішення №0000514210 про застосування фінансових санкцій у розмірі 284252 грн. 80 коп. за порушення вимог пунктів 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі по тексту Закон №265/95).

За результатами розгляду скарги позивача від 22 квітня 2009 року №25-04-1521 на акт №0058/01/07/23/01185786, Красноперекопська ОДПІ дійшла висновку, що матеріали перевірки свідчать про порушення позивачем вимог Закону №265/95 в частині здійснення операцій з проведення розрахунків за готівкові кошти.

22 травня 2009 року позивачем подано до Державної податкової адміністрації у м. Києві скаргу на рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14 травня 2009 року №0000514210.

За результатами розгляду зазначеної скарги Державна податкова адміністрація у м. Києві рішенням від 02 липня 2009 року №2464/10/25-214 скасувала рішення про застосування фінансових санкцій від 14 травня 2009 року №0000514210 в частині 2793 грн., оскільки дійшла висновку, що податковим органом безпідставно встановлено порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95 щодо обліку товарно-матеріальних цінностей.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 05 серпня 2009 року №7531/6/25-0415 повторну скаргу позивача від 16 липня 2009 року №44-278 залишено без задоволення, а рішення про застосування фінансових санкцій від 14 травня 2009 року №0000514210 (з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві від 02 липня 2009 року №2464/10/25-214) без змін.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до статті 15 Закону України №265/95 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності. порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог, цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України №265/95 контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Статтею 5 Закону України №265/95 передбачено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

У разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, облік цих операцій та формування розрахункових документів здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України.

Разом з тим, при проведені перевірки не встановлено факту використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій для відображення операцій по яких виявлено розбіжність.

Необґрунтованими є посилання позивача на несправність у подачі електроенергії, яка мала короткостроковий характер як на підставу для звільнення від використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, оскільки приписами статті 5 Закону України №265/95 не передбачено таких підстав.

Факт невідповідності суми, готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій підтверджено описом готівкових коштів на місці проведення розрахунків від 07 квітня 2009 року, підписаним матеріально-відповідальною особою позивача

У відповідності до пункту 13 статті 3 Закону № 265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з статтею 22 Закону №265/95 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Отже, оскаржуване рішення податкового органу від 14 травня 2009 року №0000514210 про застосування фінансових санкцій за порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України №265/95 є правомірним.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно не задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта»в особі Кримської філії відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 17.01.2011 року.