Постанова № 13439638, 11.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 січня 2011 р. № 2-а- 15142/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Зінченка А.В.,

при секретарі Нікітіної О.В.

за участі представників сторін:

Позивача Хомутенка С.В., Оковита А.Є.

Відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробничий комплекс «Світло шахтаря»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство ВК „Світло шахтаря” звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому після доповнення позовних вимог, прийнятих судом, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому р-ні м. Харкова від 08.04.2010р. №0000432303/0, від 25.06.2010р. №0000432303/1, від 08.09.2010р. №0000432303/2 та №0000432303/3 від 01.12.2010 року по податку на прибуток на загальну суму податкового зобов?язання 342070,20 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 269193,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 72877,20 грн. у повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги з посиланням в обґрунтування правомірності своєї позиції на норми ЦКУ, ГКУ, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова у судове засіданні не зявився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, а тому суд вважав за можливе розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 26.02.2010 року № 95, від 12.03.2010 року №115 та Наказу від 11.03.2010 року № 135 виданих ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова посадовими особами Відповідача та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок субєктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Закритого акціонерного товариства ВК „Світло шахтаря” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками перевірки перевіряючими було складено акт від 24.03.2010р. №529/23-03-05/22622328 про результати планової виїзної перевірки позивача, відповідно до якого встановлено порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12,1994р. №334/94-ВР (із змінами і доповненнями) та завищення валових витрат на суму 1076770 грн., у т.ч. за 3-й квартал 2009 року на суму 761543 грн., за 4-й квартал 2009 року на суму 315227 грн. Із вказаних сум завищення витрат по орендній платі складає 28750 грн., у т.ч. за 3-й квартал 2009р. 14375 грн., за 4-й квартал 2009 р.- 14375 грн., та завищення витрат по процентах за користування банківським кредитом на суму 1048020 грн., у т.ч. за 3-й квартал 2009 року - 747168 грн., за 4-й квартал 2009 року 300852 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.04.2010р. №0000432303/0 по податку на прибуток на загальну суму податкового зобовязання 342070,20 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 269193,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 72877,20 грн.

Підприємство, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням та з підставами, які вбачаються податковим органом для його винесення, надало до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова скаргу від 22.04.2010р. №127 .

24.06.2010р. позивач отримав рішення ДПІ у Жовтневому р-ні м.Харкова від 17.06.2010 р. №7989/10/25-016 про результати розгляду первинної скарги, яким залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу підприємства без задоволення.

ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова також було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.06.2010 р. №0000432303/1.

02.07.2010р. підприємство звернулося із повторною скаргою до ДПА у Харківській області, на яку 02.09.2010р. надійшло рішення за результатами розгляду повторної скарги, згідно з яким залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення, а скаргу підприємства без задоволення.

08.09.2010р. ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення за №0000432303/2.

10.09.2010р. позивач звернувся із скаргою №249 до ДПА України, на яку 16.11.2010р. отримав рішення про результати розгляду скарги від 10.11.2010р. №11952/6/25-0115 про залишення скарги без задоволення, а оскаржуваних податкових повідомлень-рішень без змін.

01.12.2010 ДПІ у Жовтневому р-ні м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення за №0000432303/3.

Стосовно порушень, зазначених у акті перевірки суд зазначає наступне:

Щодо завищення валових витрат по орендній платі приміщень.

По приміщенню, розташованому за адресою: м.Харків, вул..Жовтневої революції, 62, судом досліджено, що відповідно до матеріалів справи вказане приміщення згідно договорів оренди нежитлових приміщень №37 від 29.12.2006 р. та №7 від 01.11.2009р. орендоване Закритим акціонерним товариством ВК „Світло шахтаря” для використання під офіс та під майстерню у ТОВ „Сателіт” на період до 31.10.2012 р.

У період з 01.07.2007р. по 31.12.2009р. вказане приміщення використовувалось підприємством для розміщення виробничого структурного підрозділу по збірці телефонних апаратів ТИШ - 1 відповідно до розпорядження Голови правління ЗАТ „ВК „Світло Шахтаря” від 11.06.2007 р. Підтвердженням здійснення господарської діяльності цим структурним підрозділом є випуск готової продукції, що відображено на рахунку бухгалтерського обліку 230.

Судом досліджено, що згідно первинних бухгалтерських документів актів списання комплектуючих виробів для виробництва плат та телефонних апаратів ТИШ-1 №8 від 03.08.2009р. та №13 від 18.12.2009р. здійснено списання витрат на виробництво вказаної продукції у 3-му та 4-му кварталах 2009 року. Відповідно до відомостей по рахунку 700 за період з 01.07 по 31.12.2009р. виручка від реалізації телефонних апаратів складає 138,5 тис. грн.

Крім використання орендованої площі під виробничий підрозділ, частина приміщення за вказаною адресою у повній відповідності до ст. 774 Цивільного кодексу України та п.3.2 ст. 3 Статуту ЗАТ „ВК „Світло Шахтаря”, затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ „ВК „Світло Шахтаря” 24.05.2007р. (зареєстровано №14801050003008882 від 03.08.2007 р.), де одним із предметів діяльності товариства є реалізація послуг по різних видах оренди рухомого та нерухомого майна, була надана в суборенду іншим суб?єктам господарювання для використання під офісні приміщення, а саме: ПП „Алетан” договір оренди від 22.01.2009р. №1, орендна плата за місяць 600,00 грн.; ФО- П ОСОБА_3 - договір оренди від 22.01.2009р. №2, орендна плата за місяць 60,00 грн.; ТОВ „Біохем” - договір оренди від 22.04.2008р. №7, орендна плата за місяць 300,00 грн.; ПП „РБО” - договір оренди від 16.07.2008р. №27, орендна плата за місяць 188,00 грн. Зазначені договори надавалися перевіряючим під час перевірки.

Таким чином, суд зазначає, що крім самостійного використання орендованої площі, щомісячні, тобто, регулярні доходи підприємства від суборенди складають 1185,00 грн., відповідно, за 6 місяців 2009 року 7110 грн.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, яка направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищевказаного закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв?язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Таким чином, суд зазначає, що ЗАТ ВК „Світло шахтаря” у повній відповідності до вимог п. 1.32. ст. 1 та п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” відобразило у складі валових витрат 3-го кв.2009 року 8375,00 грн. та 4-го кв. 2009 року 8375,00 грн. і підстави для їх невизнання у податкового органу відсутні.

По приміщенню, розташованому за адресою: м.Харків, вул. В.Гончарівка, 39/41, судом досліджено, що відповідно до матеріалів справи вказане приміщення згідно договорів оренди нежитлових приміщень №33 від 29.12.2006 р. та №3-а від 01.11.2009р. орендоване ЗАТ ВК „Світло шахтаря” для використання під переробку м?ясних виробів у ТОВ „Сателіт” на період до 31.10.2012 р.

У вказаному приміщенні протягом тривалого часу здійснювалось виробництво м?ясних виробів, у період з 01.07.2007 року по 31.12 .2009 року в ньому розміщується обладнання та устаткування для переробки м?ясних виробів.

Суд приймає пояснення позивача стосовно відсутності в цей період доходу від виробництва м?ясних виробів враховуючи те, що витрати по орендній платі за користування приміщенням підлягають включенню до валових витрат відповідних періодів, оскільки це не суперечить приписам вищенаведених норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: п.1.32 бо господарська діяльність законом визначена, як діяльність, направлена на отримання доходу, а п.5.2.1 бо передбачається включення валових витрат не тільки з веденням виробництва та продажем продукції, а і з підготовкою та організацією такого виробництва.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Статуту ЗАТ „ВК „Світло Шахтаря” метою діяльності товариства є отримання прибутку та задоволення суспільних потреб в різних видах продукції, товарів, послуг. Пунктом 3.2 ст.3 Статуту передбачено, що одним із предметів діяльності товариства є виробництво м?ясних, ковбасних, хлібобулочних та кондитерських виробів, та інших продуктів харчування.

Згідно з п.9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 „Оренда” належна за користування обєктом операційної оренди плата визнається витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати” на прямолінійній основі протягом строку оренди. Відповідно до п.15.4 П(С) БО 16 витрати на операційну оренду основних засобів включаються до складу загальновиробничих витрат. Частиною 2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, встановлено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що законодавчі підстави для виключення із складу валових витрат орендної плати у сумі 6000,00грн за 3-кв. 2009р. та у сумі 6000,00 грн. за 4 кв.2009р. відсутні.

Щодо завищення валових витрат в частині нарахованих та сплачених процентів за кредитами банку.

Судом досліджено, що у акті перевірки (стор.9) відображені дані щодо кредитних договорів, які укладено позивачем з ВАТ „Кредитпромбанк”, та відповідно до яких з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року здійснювалося кредитування підприємства. Також, наведено дані щодо використання отриманих кредитних ресурсів за вказаний період з аналізом взаємовідносин між позивачем та ТОВ „Сателіт” згідно із договорами купівлі-продажу №6 від 15.02.2008р. та №4/1 від 27.02.2008р.

Суд приймає пояснення позивача, що сплачені у 3-му та 4-му кварталах 2009 року суми процентів були нараховані, в основному, за користування кредитами у попередніх податкових періодах, а не у перевірених. Відповідно до умов кредитних договорів, погашення по яких відбулося 31.07.2009р., 17.08.2009р. та 18.08.2009р. (договори від 28.04.2007р., від 26.12.2007р., від 18.05.2009р.), зокрема, згідно з п.2.8.2, проценти нараховуються в день повного погашення заборгованості за кредитом. Тобто, сплачені проценти, наприклад, 31.07.2009 року у сумі 699224,92 грн. нараховані за період користування кредитом з 25.02.09 р. по 31.07.2009р. Аналогічно і по інших процентах, сплачених у 3-му та 4-му кв.2009р., тобто, вони не мають відношення до господарських операцій по перерахуванню коштів по договорах №6 від 15.02.2008р. та №4/1 від 27.02.2008р, проведених 31.07.2009р., 17.07.2009. та 18.08.2009р.

Відповідно до пп.11.1.1.п.11.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Відповідно до п.п. 5.5.1 п. 5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, повязані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобовязаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у звязку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 1 ст. 510 цього ж кодексу визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Стосовно тверджень посадових осіб ДПІ, викладених у акті перевірки, щодо використання отриманих кредитних ресурсів тільки для поповнення обігових коштів підприємства та здійснення попередньої оплати за метал, що перевіряючі не вважають діями, направленими на отримання доходу, суд приймає пояснення позивача, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Визначення терміну „обігові кошти” у податковому законодавстві відсутнє.

Згідно до норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»від 31.03.1999 N 87: «оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.»Тому, отримані кредитні кошти не обмежені у використанні, що також не суперечить нормам Господарського кодексу України. Зокрема, ст. 42 пункту 1 «Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку»та в ст. 44. «Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд».

Суд зазначає, що дії ЗАТ „ВК „Світло Шахтаря” по перерахуванню попередньої плати, передбаченої договором, призвели до виникнення нового активу у вигляді дебіторської заборгованості ТОВ "Сателіт”", яке мало зустрічні грошові вимоги до Товариства, що виникли з інших укладених між ними господарських договорів, та які було погашено згідно листів про залік зустрічних однорідних вимог. Крім того, судом досліджено документальні докази здійснення поставок по господарських договорах №6 від 15.02.2008р. та №4/1 від 27.02.2008р.

Суд приймає пояснення позивача, що як у періоді, що перевірявся, так і на теперішній час, договори №6 від 15.02.2008р. та №4/1 від 27.02.2008р. між ЗАТ „ВК „Світло Шахтаря” та ТОВ „Сателіт” є чинними, ні одна із сторін або третя особа не визнала їх ні недійсними, ні нікчемними тощо. То ж оскільки вказані договори укладено в межах господарської діяльності, то і направлення кредитних ресурсів на здійснення вказаних договорів також є в межах господарської діяльності, внаслідок чого проценти по таких кредитах підлягають включенню до валових витрат згідно п.п. 5.5.1 п. 5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і виключення валових витрат на суму 1048020,00 грн. є неправомірним.

Таким чином, суд зазначає, що ЗАТ „ВК „Світло Шахтаря” діяло у повній відповідності до пп. 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” відобразивши у складі валових витрат проценти за кредитами банку.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що викладені у акті перевірки висновки мають підстави вважатись такими, що засвідчують довільне тлумачення органом державної податкової служби норм чинного законодавства та не можуть вважатися обґрунтуванням для донарахування податку на прибуток позивачу.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 94, 161-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Виробничий комплекс «Світло шахтаря»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 08.04.2010р. №0000432303/0, від 25.06.2010р. №0000432303/1, від 08.09.2010р. №0000432303/2 та №0000432303/3 від 01.12.2010 року по податку на прибуток на загальну суму податкового зобовязання 342070,20 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 269193,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 72877,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 13січня 2011 року.

Суддя А.В. Зінченко