Постанова № 13439637, 13.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 січня 2011 р. № 2-а- 12476/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Скляр С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

пропро скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 16.08.2010 р. № 0000230700/0 та від 28.09.2010 р. № 0000230700/1 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельник" суми бюджетного відшкодування у розмірі 14 608,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Лукашина І.А. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представники відповідача за довіреністю Єсіна О.В. та Заботін С.В. проти позову заперечували, посилаючись на те, що під час проведення перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті податкові повідомлення-рішення є законними, оскільки у складеному за результатами вказаної перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 14 608,00 грн. на підставі оскаржуваних рішень, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", за результатами якої 04.08.2010 р. було складено акт перевірки № 1943/07/-004/32051831 та прийняті податкові повідомлення - рішення від 16.08.2010 р. № 0000230700/0 та від 28.09.2010 р. № 0000230700/1 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельник" суми бюджетного відшкодування у розмірі 14 608,00 грн. по декларації за червень 2010 року, у зв"язку з порушенням вимог пп. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку зазначена відповідна сторона не надала належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.

Судом встановлено, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 , п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону № 168 грунтується на тому, що до складу суми бюджетного відшкодування, задекларованої декларації за червень 2010 року, можуть включатися лише ті суми ПДВ, які фактично сплачені у попередньому податковому періоді (у травні 2010року), суми ПДВ, які сплачені у інших періодах, що передують травню 2010 року не можуть формувати суму бюджетного відшкодування червня 2010 року, що не узгоджується з приписами цього Закону, з огляду на наступне.

Так, порядок визначення (декларування) суми бюджетного відшкодування встановлено п.7.7 ст.7 Закону №168.

У п. 1.8. ст. 1 даного Закону передбачено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідо з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, де передбачено:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значения після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при iмпopтi i включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Залишок від'ємного значения, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вapтicть окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах.

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з ПДВ окремим рядком та включається до складу податкового кредиту, починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Виходячи з вищенаведеної норми стосовно порядку визначення (декларування) суми бюджетного відшкодування, платник податку має право на декларування суми бюджетного відшкодування у сумі ПДВ, яка фактично оплачена постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, при цьому поняття "попередніх податкових періодах" не може обмежуватися лише одним попереднім податковим періодом.

А від так, не прийняття податковим органом сплачених позивачем у попередніх податкових періодах та включених суми ПДВ до складу суми бюджетного відшкодування не узгоджується з вимогами п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, що в даному випадку підтверджує необгрунтоване та незаконне прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

До того ж, суд звертає увагу, що відповідач при складанні акту перевірки проігнорував те, що при декларуванні позивачем суми бюджетного відшкодування він керувався вимогами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 у редакції від 20.05.2010p.N 2275-VI, а саме: залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченого отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при iмпopтi i включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Так, по декларації за травень 2010 року позивач задекларував у рядку 26 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у pозмipi 45 461, 00 грн., i керуючись вимогами п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 позивач переніс значення рядку 26 до значення рядку 23.3 декларації за червень 2010 року у cyмi фактично сплаченого товариством постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та включив до суми бюджетного відшкодування Ф.25.2, що водночас, відповідає роз'ясненням, що містяться в листах ДПА України від 18.08.2010 року № 12096/7/16-1117, від 08.07.2010 № 13547/7/16-1517 року, де зазначено, що звітність за червень 2010 року, значення рядку 26 включається до рядку 23.2 декларації наступного податкового періоду тільки в частині сум податку, сплачених постачальником у попередніх податкових періодах та підлягає декларуванні суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, позивач в даному випадку діяв відповідно до вимог податкового законодавства.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України, то органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, відповідна сторона - ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 159, 160 КАСУ, ст. 19 Конституції України, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Законом України "Про податок на додану вартість", суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 16.08.2010 р. № 0000230700/0 та від 28.09.2010 р. № 0000230700/1 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельник" суми бюджетного відшкодування у розмірі 14 608,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ- з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 13.01.2011 року.

Суддя Самойлова В.В.