Постанова № 13439594, 24.12.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2010 р. Справа № 2а-7596/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Нероди Г.М.,

представника позивача - Бугрименка М.М.

представника відповідача - Марченка О.О., Шаповал К.А., Мірошниченка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалон" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегалон» (далі по тексту позивач, ТОВ «Мегалон») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.05.2010року за №0000852306/0/36501, №0000842306/0/36496, від 19.07.2010року за №0000852306/1/36501, №0000842306/1/36496, від 21.08.2010 року за №0000852306/236501, №0000842306/2/36496.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, стверджує, що висновки відповідача суперечать пп. 7.4.1, 7.4.5., п.7.4, п.п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважає, що ТОВ «Мегалон» правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у звязку з придбанням двоокису титану за договорами, укладених з ТОВ «Спецмашсервіс» та ПФ «Вертикаль». Заперечує проти доводів відповідача про нікчемність вчинених договорів, оскільки зобовязання за ними сторонами були виконані належним чином, що підтверджується первинними документами. Також позивач зазначив, що в подальшому двоокис титану був реалізований компаніям нерезидентам, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, товарно-транспортною накладною та іншими документи.

Відповідач ДПІ в м. Суми, з позовом не погодився, обґрунтовуючи свою позицію тим, що податкові накладні на придбання двоокису титану від ТОВ «Спецмашсервіс» та ПФ «Вертикаль» не можуть підтверджувати податковий кредит ТОВ «Мегалон». Оприбуткування по бухгалтерському обліку товару не було спрямоване на реальне його отримання, тому вважає, що у позивача не виникає право на податковий кредит по податку на додану вартість, оскільки дані податкові накладні не засвідчують факт отримання товару. Зазначає, що виробником двоокису титану отриманого від ПФ Вертикаль» та ТОВ «Спецмашсервіс» є ВАТ «Сумихімпром», який раніше самостійно здійснював поставки до «АМС ОVERSEAS LTD CO» USA на умовах поставки FCA без посередницьких послуг. Даний товар в обсязі 40тон та 60тон в один день був переданий від ВАТ «Сумихімпром» до ПФ Вертикаль» та ТОВ «Спецмашсервіс», а від них до - ТОВ «Мегалон», товар, придбаний від ПФ «Вертикаль» не транспортувався до складу позивача. Враховуючи викладене, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, відповідач стверджує про нікчемність вчинених угод між позивачем та вказаними контрагентами, просив у задоволенні позову відмовити (а.с.71-73).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача ДПІ в м. Суми, проти позову заперечували з підстав, зазначених у письмових запереченнях (а.с.71-73). Щодо транспортування товару від ТОВ «Спецмашсервіс» зазначили, що ФОП ОСОБА_5 не міг здійснити таку операцію через відсутність у нього таких транспортних засобів. Просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Мегалон» зареєстроване юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.25), копією довідки з ЄДРПОУ (а.с.26). Позивач взятий на податковий облік 26.01.2007р., зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 04.01.2009р. за №100019640, про що зазначено в акті про результати невиїзної документальної перевірки від 14.05.2010р. №3887/23-6/34743673 (а.с.10).

В підпункті 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що ТОВ «Мегалон» 17 липня 2009р. подало до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість разом з розрахунками суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2009р.(а.с.114-121). У рядку 25 декларації за червень 2009р. зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 96996грн.(а.с.115).

Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

У період з 09.09.2009р. по 15.09.2009р. ДПІ в м. Суми було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мегалон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди за квітень 2009р., травень 2009р. За підсумками перевірки, результати якої зафіксовані в довідці від 18.09.2009р. за №6547/23-6/34743673 (а.с.219-235), було зроблено висновок, яким повністю підтверджено відображене ТОВ «Мегалон» у декларації за червень 2009р. бюджетне відшкодування у сумі 96996,00грн.

14.05.2010року службовими особами ДПІ в м. Суми було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Мегалон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2009р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за квітень 2009р., травень 2009р., за наслідками якої складено акт від 14.05.2010р. №3887/23-6/34743673 (а.с.10-18). Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пп.7.7.1, 7.7.2, п.7.7, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2009р. 74833грн. та за червень на суму 96996грн., а також встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за квітень 2009р. на суму 825грн. та завищено суму бюджетного відшкодування на 825грн. по декларації за червень 2009р.

За результатами перевірки 21.05.2010р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

-за №0000852306/0/36501 (а.с.19), яким ДПІ в м. Суми було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1237грн. 50коп. в т.ч. за основним платежем 825,00грн. та штрафні (фінансові) санкцій 412грн. 50коп.;

-№0000842306/0/36496 (а.с.22), яким зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009р. на 74 833грн. та за червень 2009р.- на 96996грн., а також визначено податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість в сумі 74 833грн. та штрафних фінансових (санкцій) в розмірі 37416грн. 50коп.

Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до ДПІ в м. Суми (а.с.27-31) та до ДПА в Сумській області (а.с.36-42). Однак, рішеннями ДПІ в м. Суми від 19.07.2010р. за №54712/10/25-010/31ск (а.с.32-35), ДПА в Сумській області від 21.08.2010р. за №12689/10/25-005-84/115ск (а.с.43-46) за результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ «Мегалон» податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги без задоволення.

За наслідками оскарження ДПІ м. Суми 19.07.2010року були винесені податкові повідомлення-рішення за №0000852306/1/36501, №0000842306/1/36496, та 21.08.2010 року - за №0000852306/2/36501, №0000842306/2/36496 (а.с.20,21, 23,24).

Однак, суд не погоджується з даними висновкам відповідача та зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що в перевіряємому періоді одним із постачальників позивачу товару були ТОВ «Спецмашсервіс» та ПФ «Вертикаль», з якими ТОВ «Мегалон» були укладені договори. Так, 24.04.2009р. між позивачем та ТОВ «Спецмашсервіс було укладено договір №23/04-09 купівлі-продажу товару згідно специфікації (а.с.50-51). 01.04.2009р. між ТОВ «Мегалон» та ПФ «Вертикаль» було укладено договір №10 та додаткова угода про купівлю-продаж товару згідно специфікації (а.с.53-55).

Згідно умов вказаних договорів, позивачем було придбано двоокис титану, про що ТОВ «Спецмашсервіс» та ПФ «Вертикаль» були видані податкові накладні №33 від 28.04.2009р. (а.с.112) та №16 від 01.04.2009р. (а.с.113), видаткові накладні від 01.04.2009р. та від 28.04.2009р. (а.с.47). На придбаний товар було надано паспорти якості (а.с.137-141), з яких вбачається, що виробником товару є ВАТ «Сумихімпром». Товар був прийнятий особою позивача згідно довіреностей (а.с.190). Оплата за поставлений товар, з урахуванням податку на додану вартість, була здійснена позивачем у квітні, травні, червні 2009р., що підтверджується виписками банку (а.с.130-136, 142-146) та встановлено актом перевірки (а.с.223,228).

Як вбачається з акта перевірки (а.с.10-18), підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування та винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень стало те, що на думку відповідача угоди, які були укладені між ТОВ «Мегалон» з ТОВ «Спецмашсервіс» та ПФ «Вертикаль» були укладені поза межами господарської діяльності та без мети настання правових наслідків та є нікчемними. Відповідач зазначає, що підприємством ТОВ «Мегалон» порушено ст. ст. 228, 662 ЦК України щодо укладення та виконання правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Згідно ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В ході перевірки ДПІ в м. Суми встановлено невиконання умов договорів, відсутність поставок товару від контрагентів, укладення угод без мети настання реальних правових наслідків. Таким чином податковий орган робить висновок, що зазначені договори відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.ст. 215,216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, та ч. 1-3 ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Договори укладені ТОВ «Мегалон» з ТОВ «Спецмашсервіс» та ПФ «Вертикаль», як вбачається з досліджених матеріалів справи (а.с.50-51,53-54) відповідають вимогам, встановленими статтею 638 ЦК України та статтею 180 ГК України і вважаються укладеними.

По укладеним договорам, також були проведені розрахунки, в т.ч. з ПДВ (ця обставина підтверджується виписками банку (а.с.130-136, 142-146) та встановлена актом перевірки (а.с.223,228), що доводить реальність здійснених операції.

Зустрічними перевірками ТОВ «Спецмашсервіс» та ПФ «Вертикаль», результати яких зафіксовані в довідках від 24.09.2009р. за №6674/23-6/23639420-70 (а.с.75-76) та від 07.12.2009р. за №728/23-20/31719674 (а.с.78-80) не було встановлено розбіжностей з відомостями отриманих від ТОВ «Мегалон» та даними контрагентами.

Згідно ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, договори між ТОВ «Мегалон» з ТОВ «Спецмашсервіс» та ПФ «Вертикаль» є дійсним.

Посилання відповідача на не виконання умов договору, в порушення ст. 662 ЦК України, та на відсутність документів, які б підтверджували факт транспортування товару спростовуються наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною складеною ФОП ОСОБА_5 (а.с.52), що підтверджує, зокрема, транспортування двоокису титану від ТОВ «Спецмашсервіс до ТОВ «Мегалон». Даний товар був отриманий за довіреністю від 28.04.2009р. ОСОБА_6 (а.с.190), транспортовано на орендований склад згідно договору оренди №А-2/10-08 (а.с.105-111) та оприбутковано на рахунок 281, що підтверджується також актом перевірки (а.с.228), видатковою накладною (а.с.47), службовою запискою (а.с.93).

У відповідності до наказу Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97р., яким затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, встановлено сферу дії цих правил, зокрема, правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників. Дані правила не встановлюють обмеження щодо торгівлі, поставки, придбання різного роду товарів та не визначають особливі умови торгівлі товарами.

Договори №23/04-09 від 24.04.2009р. та №10 від 01.04.2009р. передбачали продаж товару на умовах визначених договором. Умовами договору сторонами передбачено, що поставка товару має відбуватись на умовах FCA - м. Суми, згідно інтерпретації міжнародних правил "Інкотермс 2000". Дані умови поставки передбачають можливість транспортування товару постачальником у вказане місце покупця, з наступним обов'язком покупця відшкодувати транспортні витрати. Умови даних договорів є виконаними належним чином, в підтвердження чого постачальник передав у власність покупця двоокис титану, а покупець прийняв товар та сплатив за нього грошові кошти визначені сторонами в специфікації до договорів (а.с.47, 130-136,142-146, 233,228, 190).

Ціна товару формувалась сторонами за домовленістю і викладена в специфікації до договору і зокрема, по договору №23/04-09 від 24.04.2009р. включає в себе транспортні витрати пов'язані з доставкою товару в м. Суми, вул. Харківська, 122 через перевізника ОП ОСОБА_5 На виконання умов даного договору перевезення товару відбувалось за рахунок постачальника, на підставі товарно-транспортної накладної за №28/04/09-1. TOB "Спецмашсервіс", виконуючи умови договору № 23/04-09 від 24.04.2009 року, передав товар по видатковій накладній на склад TOB "Мегалон" в м. Суми. Таким чином, на переконання суду, умови договору № 23/04-09 від 24.04.2009р. були виконані належним чином, про що свідчить факт отримання товару, та підтверджується первинними документами, зокрема, передача права власності відбулась на підставі видаткової накладної № РН -00033 від 28.04.2009р. (а.с.47), після чого постачальником була виписана податкова накладна № 33 від 28.04.2009р. (а.с.112).

Відповідач, не погоджуючись з такими висновками позивача, стверджує, що у ФОП ОСОБА_5 були відсутні такі транспортні засоби, які б дозволили перевозити даний товар, а тому роблять висновки, що товар не транспортувався. Крім того наголошують, що транспортування двоокису титану від ПФ «Вертикаль» до позивача взагалі не транспортувалось, а перевірені первинні бухгалтерські документи свідчать, що відвантаження товару відбувалось протягом одного дня, що на думку податкового органу, є неможливим враховуючи реальний час здійснення операцій, віддаленість контрагентів один від одного, місцезнаходження та фактичного руху вантажу, наявності трудових ресурсів.

Поряд з цим на вимогу суду ДПІ в м. Суми не надало жодних документів, які б підтверджували вказані висновки щодо відсутності у ФОП ОСОБА_5 необхідних ресурсів, на момент перевірки. Лист, наданий на вимогу суду був датований вже 09.12.2010р. (а.с.229) і не міг бути підставою до вказаних вище висновків, а тому суд їх вважає безпідставними. Висновки відповідача про проведення відвантаження товару протягом одного дня, та віддаленість контрагентів, а тому про відсутність умов проведення господарської операції, на переконання суду не підтверджені відповідачем та спростовується наявними у справі, доказами. Зокрема, як вбачається з товарно-транспортної накладної (а.с.52) товар транспортувався по місту Суми (тобто віддаленість між пунктами навантаження та розвантаження була незначною), придбаний 28.04.2009р. у ТОВ «Спецмашсервіс» був відправлено на експорт лише 13.05.2009р. Відвантаження на складські приміщення ТОВ «Мегалон» від ТОВ «Спецмашсервіс» також підтверджується службовою запискою (а.с.93). Посилання на те, що двоокис титану в один день був отриманий ТОВ «Спецмашсервіс» та ПФ «Вертикаль» від ВАТ «Сумихімпром» та відвантажений ТОВ «Мегалон», на переконання суду, не може свідчити про відсутність фактичного відвантаження товару, та про порушення саме позивачем вимог чинного законодавства, тим паче, що транспортування товару від ТОВ «Спецмашсервіс» підтверджується вказаними вище дослідженими матеріалами справи (а.с.47,52, 190,105-111).

Крім того, що стосується операції, проведеної між позивачем та ПФ «Вертикаль», суд зазначає, що двоокис титану був отриманий згідно довіреності від 01.04.2009р. ОСОБА_6 (а.с.190), оприбутковано на рахунок 281, що підтверджується видатковою накладною (а.с.55) та актом перевірки (а.с.222). Товар дійсно не транспортувався на склад покупця та відправлений на експорт на наступний день 02.04.2010р. Разом з тим, як вбачається з пояснень представника позивача та досліджених матеріалів справи (а.с.176) 15.01.2009р. між ТОВ «Мегалон» та ТОВ «Вікс» був укладений договір комісії, згідно якого ТОВ «Вікс» зобовязувався за винагороду укласти угоду по продажі на експорт 40 тон двоокису титану від свого імені за рахунок ТОВ «Мегалон». В свою чергу на виконання даного договору ТОВ «Вікс» уклало контракт з нерезидентом «АМС ОVERSEAS LTD CO» USA про поставку товару у встановлені в заявці строки (а.с.181-187). Враховуючи, що було встановлено скорочені строки поставки товару між ТОВ «Вікс» та «АМС ОVERSEAS LTD CO» USA задля економії часу та належного виконання умов зовнішньоекономічного контракту, позивач відвантажив товар не транспортуючи його на орендований склад, 02.04.2010р., що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (а.с.188,189). Крім того, суд вважає необхідним відмітити, що ДПІ в м. Суми, стверджуючи про те, що товар від продавця до покупця в обов'язковому порядку повинен фізично переміщуватися, не приймає до уваги те, що відповідно до вимог ст.67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Під час перевірки у вересні 2009р. ДПІ в м. Суми в повному обсязі було досліджено документи, що підтверджують реальність проведених операцій та не було встановлено факту укладення нікчемних (недійсних) правочинів. Результати такого дослідження відображено в довідці від 18.09.2009р. за №6547/23-6/34743673 (а.с.219-235). За результатами проведених зустрічних перевірок ДПІ в м. Суми було підтверджено постачання податку на додану вартість в ланцюгу до виробника зокрема до ТОВ «Спецмашсервіс» та ПФ «Вертикаль» від ВАТ «Сумихімпром», що є виробником товару, розбіжностей між даними ТОВ «Спецмашсервіс» та ПФ «Вертикаль» з ВАТ «Сумихімпром», встановлено не було (а.с.74-90, 221). Вказані обставини, на переконання суду, підтверджуються факт вчинення господарської операції та спростовують доводи відповідача.

Також суд зазначає, що придбаний товар за вказаними угодами, в подальшому згідно укладених договорів комісії від 31.03.2009р. за №К-31/03/2009 (а.с.171-173) та від 15.01.2009р. за №К-15/01/2009 (а.с.176-178) був поставлений за кордон згідно укладених комісіонером ТОВ «Вікс» зовнішньоекономічних контрактів з «АМС ОVERSEAS LTD CO» USA (а.с.181-187) та з СП ВАТ «TOSHKENT LOK-BOYOQ ZAVODI» Узбекистан, м. Ташкент, що підтверджується звітами по комісійній торгівлі (а.с.174,180), актами здачі-приймання робіт (а.с.175,179), міжнародними товарно-транспортними накладними (а.с.188,189), вантажно-митними деклараціями №805000001/9/002458, №805000001/9/002458 від 02.04.2010р. (а.с.48,204-207) та №805000001/9/003566 від 13.05.2009р.(а.с.208-209), що перевірялись ДПІ в м. Суми.

ДПІ в м. Суми одним із доказів безтоварності вказаної операції вважає ту обставину, що придбана продукція від ТОВ «Спецмашсервіс» та ПФ «Вертикаль» без фактичного надходження на адресу ТОВ «Мегалон» була відправлена на митницю. З вантажно-митних декларацій №805000001/9/002459, №805000001/9/002458 №805000001/9/003566, вбачається, що відправником/експортером двоокису титану було ТОВ «Мегалон» та ТОВ «Вікс». При цьому порядок заповнення вантажної митної декларації передбачено Інструкцією, затвердженою наказом Державної митної служби України від 09 липня 1997 року №307, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997р. №443/2247. Дана інструкція визначає порядок заповнення граф вантажної митної декларації.

Відповідно до п.2 (графа2) глави 1 розділу 2 вказаної Інструкції зазначено, що якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі 2 зазначаються відомості про відправника. Відомості про осіб наводяться в графі згідно з додатком 2 до цієї Інструкції. Формування ідентифікаційного номера особи, що зазначається в лівому нижньому кутку графи, здійснюється відповідно до положень додатків 3 - 5 до цієї Інструкції. У додаткових аркушах ВМД форми МД-3 графа не заповнюється". Згідно з пунктом 4 розділу 1 даної Інструкції термін відправник означає особу, яка передала або має передати заявлені у ВМД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена в транспортному документі, або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

В п.2 глави 1 розділу 2 вказаної Інструкції в графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» зазначається наступне: Якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

При декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов'язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості про комісіонера, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис „Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про комітента.

Митне оформлення вище зазначених вантажно-митних декларацій проводилось за зовнішньоекономічними угодами і доповненнями до них. Таким чином, у вантажно-митних деклараціях №805000001/9/002459, №805000001/9/002458 (а.с.204-207) у графі 2 зазначено відправника: TOB «Мегалон» (згідно умов зовнішньоекономічного контракту), у Графі 9 аркушу (форми МД-2) зазначено комісіонера TOB „ВІКС" і зроблено запис „Див.доп.", а в доповненні до ВМД (форма МД-6) зазначено відомості про комітента (а.с.204-207). У вантажно-митній декларації №805000001/9/003566 (а.с.208-209) оформлення проводилось за зовнішньоекономічною угодою, у графі 2 зазначено відправника: TOB «Вікс» (згідно умов зовнішньоекономічного контракту), як виконавця за договором від 31.03.2009р. №К-31/31/03/2009, який не являючись власником товару, здійснив його реалізацію СП ВАТ «TOSHKENT LOK-BOYOQ ZAVODI» Узбекистан, м. Ташкент згідно контракту. У графі 9 аркушу (форми МД-2) зазначено резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) з компаніями нерезидентами, тобто комісіонера TOB „ВІКС" і зроблено запис „Див.доп.", а в доповненні до ВМД (форма МД-6) зазначено відомості про комітента TOB «Мегалон» (а.с.208-209). Крім того, вказані операції взагалі не можна розглядати як безтоварні, оскільки право власності на товар, що експортувався, належним чином підтверджується договорами від 31.03.2009р. за №К-31/03/2009 (а.с.171-173), від 15.01.2009р. №К-15/01/2009 (а.с.176-178), звітами по комісійній торгівлі (а.с.174,180), актами здачі-приймання робіт (а.с.175,179), міжнародними товарно-транспортними накладними (а.с.188,189).

Дані обставини на переконання суду, спростовують твердження відповідача, що право власності на двоокис титану не переходило позивачеві і він не мав жодного відношення до подальшої реалізації його на експорт. Фактичне отримання товару підтверджується податковими та видатковими накладними, довіреностями, товарно-транспортною-накладною, службовою запискою (а.с.47,52,93,112,113). Подальше перевезення та реалізація товару організовувалось ТОВ «Вікс» згідно договорів комісії 31.03.2009р. за №К-31/03/2009 (а.с.171-173), від 15.01.2009р. №К-15/01/2009 (а.с.176-178). Завантаження товару зокрема щодо операції з ПФ «Вертикаль» відбулось 01.04.2010р., що підтверджується відповідною відміткою в полі 4 Міжнародної товарно-транспортної накладної (а.с.188,189). За межі митної території України двоокис титану було вивезено 02.04.2009р. та 13.05.2009р., про що свідчать відповідні відмітки у вантажно-митних деклараціях №805000001/9/002459, №805000001/9/002458, №805000001/9/003566 (а.с.204-209)

Щодо посилань відповідача про те, що у вантажно-митних деклараціях вказано декларантом ВАТ «Сумихімпром», який в минулих періодах самостійно реалізував двоокис титану за кордон, суд зазначає, що відповідно до п.5 статті 1 Митного кодексу України, декларант - юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Згідно статті 87 Митного кодексу України, декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 вказаної вище Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, ВМД заповнюється декларантом за допомогою комп'ютера та не повинна містити підчисток і помарок. Відомості, заявлені декларантом у ВМД, є відомостями, необхідними для митних цілей. Тобто, декларантом може бути власник товару, транспортного засобу при наявності відповідного свідоцтва, або уповноважені ними митні брокери (посередники), яким в даному випадку і виступає - ВАТ «Сумихімпром».

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» існують декілька підстав для формування податкового кредиту, в тому числі наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній. Так п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В судовому засіданні було підтверджено факт реальності як операцій з поставки двоокису титану так і його подальшого використання в господарській діяльності ТОВ «Мегалон», тому дійсність даних операцій не може ставитися під сумнів при визначенні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у звітному періоді та робитись висновок про заниження суми податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 825,00грн. (враховуючи, що податковим органом не було враховано операцію як реальну між позивачем та ПФ «Вертикаль»).

Що стосується нарахованих позивачу штрафних (фінансових) санкцій податковими повідомленнями-рішеннями від 21.05.2010року за №0000852306/0/36501, №0000842306/0/36496, суд, зазначає, що згідно ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції на платника податків у розмірах, визначених цією статтею накладаються за порушення податкового законодавства. Враховуючи, що судом не було підтверджено фактів допущення позивачем порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість», донарахування фінансових санкцій, суд також вважає безпідставним.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 21.05.2010року за №0000852306/0/36501, №0000842306/0/36496 суперечать вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та таким, що прийняті з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, відповідно до пп. 5.3. п.5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01р. №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.01р. за №5758, у разі подання платником податків скарги щодо визначеного в податковому повідомленні податкового зобов'язання з дотриманням вимог Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.96р. №29, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання скарги уносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень. Після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:

а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним;

б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Відтак, податкові повідомлення-рішення через дріб 1, 2 (а саме: за №0000852306/1/36501, №0000842306/1/36496 від 19.07.2010року, за №0000852306/2/36501, №0000842306/2/36496 від 21.08.2010 року), на переконання суду, також підлягають скасуванню, так як вони виносяться з метою встановлення граничного строку сплати податкового зобовязання, а тому впливають на права та обовязки позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалон" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.05.2010року за №0000852306/0/36501, №0000842306/0/36496, від 19.07.2010року за №0000852306/1/36501, №0000842306/1/36496, від 21.08.2010 року за №0000852306/2/36501, №0000842306/2/36496.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 28.12.2010р.