Постанова № 13439099, 09.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2010 року Справа № 2а-8486/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі: Сіряцькому А.С.

за участю сторін:

представника позивача: Муц Л.І.

відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ровеньківського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення суми матеріального забезпечення у розмірі 2042,10 грн., суд,-

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ровеньківського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення суми матеріального забезпечення у розмірі 2042,10 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач 27.04.2007 була зареєстрована в Ровеньківському міському центрі зайнятості як така, що шукає роботу. У статусі безробітного перебувала з 04.05.2007 по 14.10.2007.

Наказом від 04.05.2007 на підставі заяви ОСОБА_3 відповідачу було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 04.05.2007 по 27.04.2008.

У серпні 2010 року позивачем встановлено, що ОСОБА_3 на дату отримання статусу безробітного, була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців (а. с. 7-9). За період з 04.05.2007 по 14.10.2007 відповідачу виплачено допомогу по безробіттю у сумі 2042,10 грн.

Наказом від 15.10.2007 відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю з 15.10.2007 у звязку з працевлаштуванням, а також з цієї дати вона знята з обліку.

На момент звернення відповідача до Ровеньківського МЦЗ про надання йому статусу безробітного, до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців не було внесено реєстраційної дії про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 Тобто, відповідач отримала статус та право на виплату матеріального забезпечення на підставі недостовірних даних.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживаннями ними стягується з цієї особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Стосовно відповідача Ровеньківським МЦЗ прийнято рішення від 19.08.2010 про повернення коштів у сумі 2042,10 грн., про що 20.08.2010 на адресу відповідача було направлено лист про необхідність протягом 15 календарних днів з дня його отримання повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю. Даний лист було отримано відповідачем особисто 10.09.2010, але до теперішнього часу вказана сума в добровільному порядку не сплачена.

У звязку з несплатою відповідачем заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся з позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання, призначене на 25.11.2010 не зявився, на адресу суду повернувся конверт з відміткою про те, що адресат не проживає за зазначеною адресою. В судове засідання, перенесене на 09.12.2010, відповідач не зявився, на адресу суду повернувся конверт з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобовязані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Так як відповідач був належним чином повідомлений про час та дату проведення судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 27.04.2007 була зареєстрована в Ровеньківському міському центрі зайнятості як така, що шукає роботу, про що свідчить персональна картка № 121000907042700002 (а. с. 4).

Згідно витягу з наказу від 17.10.2007, на підставі заяви ОСОБА_3, відповідачу було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 04.05.2007 по 27.04.2008 (а. с. 6 ).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідач зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності під № НОМЕР_1 (а. с. 7-9).

19.08.2010 Ровеньківським міським центром зайнятості було видано наказ № 201 про повернення коштів в сумі 2042,10 грн., виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_3 за період з 04.05.2007 по 14.10.2007, як таких, що отримані незаконним шляхом (а. с. 10).

Наказом від 15.10.2007 відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю з 15.10.2007 у звязку з працевлаштуванням, а також з цієї дати вона знята з обліку, що підтверджується витягом з наказу від 17.10.2007 (а. с. 6).

Згідно із п. 1 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Пунктом 2 вказаної статті передбачено, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, до повноважень яких належить, зокрема, здійснення обліку та ведення реєстру платників страхових внесків; проведення збору страхових внесків; контроль за правильністю нарахування, своєчасності сплати страхових внесків.

Відповідно до п. п. «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідач була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності 12.08.2004 за № НОМЕР_1 (а. с. 7-9).

Як вбачається з матеріалів справи, із заявою про надання статусу безробітного ОСОБА_3 звернулась до центру зайнятості 04.05.2007, що підтверджується її заявою (а.с.5).

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця

На момент звернення відповідача із заявою до Ровеньківського міського центру зайнятості про надання ій статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців не було внесено реєстраційної дії про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, відповідач отримала статус безробітного та право на виплату матеріального забезпечення на підставі недостовірних даних.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Тому суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 94 КАС України вирішується таким чином. Так як судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. п. «б» п. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-ХІІ, п. 1, п. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-ІІІ, ч. 3 ст. Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-ІV, суд ,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ровеньківського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення суми матеріального забезпечення у розмірі 2042,10 грн., задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: 94700, АДРЕСА_1)на користь Ровеньківського міського центру зайнятості (р/р 37176974900059 в ГУДКУ в Луганській області, код ЄДРПОУ 13392846, МФО 804013, код одержувача 24046930) суму матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 2042,10 грн. (дві тисячі сорок дві гривні десять копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено у повному обсязі 14 грудня 2010 року.

СуддяВ.В. Матвєєва