Постанова № 13439096, 09.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2010 року Справа № 2а-6014/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді Матвєєвої В.В.,

при секретарі Сіряцькому А.С.,

за участю сторін:

представників позивачаЛьоушкіна Г.Д., Кузьміна Є.В.

представників відповідача Будзинського А.В., Новицького О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Агенція сучасних перевезень «Нова лінія» до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Агенція сучасних перевезень «Нова лінія» до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2010 № 0000342301/0.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Стахановською ОДПІ у період з 17.05.2010 по 21.05.2010 була проведена виїзна позапланова перевірка ПП «Агенція сучасних перевезень «Нова лінія» з питань достовірності нарахування сум ПДВ по взаємовідносинах з контрагентами за серпень-грудень 2009 року та січень-березень 2010 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем був складений акт № 456/23-36533380 від 21.05.2010, яким виявлені порушення з боку позивача.

На підставі акту перевірки відповідачем складено податкове повідомлення - рішення №0000342301/0 від 25.05.2010, яким визначено податкове зобовязання з ПДВ на загальну суму 708875,00 грн., у тому числі за основним платежем 472 583,00 грн., за штрафними санкціями 236292,00 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення №0000342301/0 прийнято відповідачем незаконно з наступних підстав.

У період з жовтня по грудень 2009 року та з січня по лютий 2010 року ПП «Агенція сучасних перевезень «Нова лінія» співпрацювало із ПП «ПТК «Прайм» та ПП «Лугсільгосп-спецпостач». У ході перевірки ревізорам були надані податкові накладні, згідно яких позивачу надавались транспортно-експедиційні послуги з боку ПП «ПТК «Прайм». Загальна сума за даними податковими накладними склала 445341,66 грн., яка була віднесена підприємством у склад податкового кредиту.

Але оскільки за даними відповідача засновник, директор та головний бухгалтер ПП «ПТК «Прайм» ОСОБА_5 не мав ніякого відношення до реєстрації підприємства, то відповідачем було встановлено порушення положення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано позивачу податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 472583,00 грн.

Позивач не згоден із доводами відповідача, оскільки на момент здійснення фінансово господарських операцій ПП «ПТК «Прайм» не було позбавлено свідоцтва платника ПДВ, відомості про те, що підприємство позбавлено свідоцтва платника ПДВ, у державному реєстрі відсутні.

Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність реалізацію права платника на податковий кредит з ПДВ від податкового обліку та податкової політики інших осіб контрагентів, та фактичною сплатою даними особами податку до бюджету. Питання відсутності сплати податків до бюджету розповсюджується тільки на окремо узятого платника податків, який зобовязаний проводити дані виплати й не ставити дану обставину у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000342301/0 від 25.05.2010 оскільки вважає, що у відповідача не було підстав для його прийняття.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, додатково пояснив, що із сумами, які визначені у оскарженому податковому повідомленні-рішенні підприємство частково згодне. У погашення зобовязання було сплачено 30 000грн. - у погашення платежу з ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Лугсільгосп-спецпостач». З рештою суми, а саме 445324грн. основного платежу та 222671грн. штрафних санкцій по взаємовідносинам із ПП «ПТК «Прайм» не згодні. Просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що відділом податкового контролю юридичних осіб Стахановської ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ПП «АСП «Нова лінія» з питань взаємовідносин з підприємством ПП «ПТК «Прайм» та ПП «Лугсільгосп-спецпостач» за період з 01.08.2009 по 31.12.2009 та з 01.01.2010 по 31.03.2010.

В ході відпрацювання ПП «ПТК «Прайм» співробітниками податкової міліції було встановлено, що засновник, директор та головний бухгалтер підприємства ОСОБА_5 керівником даного підприємства не призначався та обовязків керівника не виконував. У березні 2006 року ОСОБА_5 втратив свій паспорт, тому підприємство було зареєстровано на ОСОБА_5 без його відома та згоди. У звязку з тим, що податкові накладні, що видані ПП «ПТК «Прайм», підписані невідомими особами, які не мали законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів податкової звітності, вони вважаються недійсними.

Щодо відносин позивача з ПП «Лугсільгосп-спецпостач», то підприємством не були надані документи бухгалтерського та податкового обліку стосовно взаємовідносин з вказаним контрагентом.

По даному підприємству ПП «АСП «Нова лінія» сформувало податковий кредит у серпні 2009 року в розмірі 6264 грн., у вересні 2009 року 20976 грн. Але згідно інформації, отриманої від ВПМ Стахановської ОДПІ, діяльність ПП «Лугсільгосп-спецпостач» припинена рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.09.2008 тому відповідач вважає, що позивач не мав права на внесення податкових накладних, отриманих від зазначеного підприємства, до податкового кредиту.

Просив відмовити у задоволенні позову.

Допитаний у судовому засіданні за його згодою у якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що у березні 2006 року у м. Харкові він втратив свій паспорт серії ЕК 597239, виданий 16.10.1997 року. Свідок пояснив, що до реєстрації ПП «ПТК «Прайм» та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства він ніякого відношення не має. Про те, що на його імя зареєстровано ПП «ПТК «Прайм», він дізнався від працівників міліції. Керівником даного підприємства він не призначався та обовязків керівника не виконував, ніяких податкових накладних чи документів бухгалтерського обліку він не підписував, печаток та штампів приватного підприємства «ПТК «Прайм» у нього ніколи не було.

Заслухавши пояснення представників сторін, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ПП «АСП «Нова лінія» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Стахановської міської ради 30.07.2009 за № 13921020000001192, перебуває на податковому обліку у Стахановській ОДПІ та є платником податку на додану вартість (а.с.125, 150).

Стахановською ОДПІ у період з 17.05.2010 по 21.05.2010 була проведена виїзна позапланова перевірка ПП «Агенція сучасних перевезень «Нова лінія» з питань достовірності нарахування сум ПДВ по взаємовідносинах з контрагентами за серпень-грудень 2009 року та січень-березень 2010 року, за результатами якої складено акт № 456/23-36533380 від 21.05.2010 (а.с. 7-10).

У акті перевірки зазначено, що у ході відпрацювання ланцюгу постачання продукції встановлено, що контрагентами позивача є ПП «ПТК «Прайм» та ПП «Лугсільгосп-спецпостач».

В ході відпрацювання ПП «ПТК «Прайм» співробітниками податкової міліції було встановлено, що засновник, директор та головний бухгалтер підприємства ОСОБА_5 керівником даного підприємства не призначався та обовязків керівника не виконував. У березні 2006 року ОСОБА_5 втратив свій паспорт, тому підприємство було зареєстровано на ОСОБА_5 без його відома та згоди. Оскільки податкові накладні, що видані ПП «ПТК «Прайм», підписані невідомими особами, які не мали законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів податкової звітності, відповідач вважає їх недійсними.

Крім того у акті зазначено, що позивачем до складу податкового кредиту за серпень-вересень 2009 року безпідставно було включено суми ПДВ у розмірі 27240 грн. від підприємства «Лугсільгосп-спецпостач», діяльність якого припинена рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.09.2008.

Податковим органом був зроблений висновок, що позивач безпідставно завищив суму податкового кредиту з ПДВ в розмірі 445341,66 грн., чим порушив вимоги пп.7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.05.2010 №0000342301/0, згідно якого позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ на суму 472583,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 236292грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із змісту п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, що передбачено пп. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 зазначеного Закону.

В судовому засіданні встановлено, що 11.11.2009 між ПП «АСП «Нова лінія» та ПП «ПТК «Прайм» був укладений договір на транспортно-експедиційні послуги, згідно якого ПП «ПТК «Прайм» узяв на себе обовязок виконати послуги, повязані із перевезенням вантажу, характеристики та кількість якого відображена в акті виконаних робіт (а.с.108-112).

Згідно актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) ПП «ПТК «Прайм» були виконані транспортно-експедиційні послуги за жовтень-грудень 2009 року та січень-лютий 2010 року (а.с.117-121). Як зазначено у актах, претензій сторони договору один до одного не мають.

Податковими накладними, виданими позивачу ПП «ПТК «Прайм» (а.с.16-20) підтверджується право на включення до податкового кредиту сум ПДВ за жовтень 2009 року 99544грн., за листопад 2009р 66751грн.66коп., за грудень 2009р. 62988грн., за січень 2010р. 90304грн., за лютий 2010р. 124754грн., а всього 445341грн.60коп..

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету контрагентом та наявність підтвердження достовірності підпису керівників на податкових накладних контрагента.

Із аналізу норм Закону України “Про податок на додану вартість» вбачається, що Законом передбачено лише обовязок платника податку надати покупцю податкову накладну. Зазначений Закон не передбачає надання даних достовірності підпису у податкових деклараціях контрагентів платника податків і не ставить в залежність віднесення сум до податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, а також можливої недобросовісної поведінки засновників підприємства-контрагента. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, або інших обставин, які б позбавляли платника права на податковий кредит.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем було сплачено за виконання ПП «ПТК «Прайм» транспортно-експедиційних послуг, одержано від ПП «ПТК «Прайм» податкові накладні за період жовтень-грудень 2009 року та січень-лютий 2010 року, послуги були реально отримані, про що свідчить акт прийому-передачі, тобто з боку позивача виконано усі передбачені законом умови щодо включення суми 445341грн.60коп. до податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за таких обставин покупець не може нести відповідальність а ні за несплату податків продавцями та третіми особами, а ні за достовірність підпису керівників контрагента у фінансових та інших звітних документах.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на пояснення свідка ОСОБА_5, який спростовує факт відкриття ним ПП «ПТК «Прайм», але як вбачається із пояснень представника позивача ОСОБА_1, наданих у судовому засіданні, пояснень держреєстратора Пентюхової Г.Г. (а.с. 142-143), приватного нотаріуса Марченко І.Б. (а.с. 138-139) вони спілкувалися із ОСОБА_5, який реєстрував на своє імя ПП«ПТК «Прайм» та вів господарську діяльність від імені цього підприємства. У особі цього громадянина вони пересвідчились, ознайомившись із його паспортом.

Крім того, в матеріалах справи мається витяг із ЄДР станом на 15.10.2010 року, згідно якого19.05.2008 року зареєстрована юридична особа ПП «ПТК «Прайм», керівник юридичної особи ОСОБА_5 (а.с. 127-128, 144-145). Даних про скасування зазначеної реєстрації відповідачем не надано, інших доказів того, що реєстрацію ПП«ПТК «Прайм» визнано недійсною також суду не надано. Існування зазначеного підприємства підтверджується також печаткою, яка мається на фінансових та інших господарських документах.

Таким чином, суд вважає недоведеною позицію відповідача, що підприємство «ПТК «Прайм» було зареєстровано з порушенням вимог чинного законодавства та те, що підпис у податкових накладних вчинена не ОСОБА_5, а іншою особою.

Навпаки, суд вважає, що позивач довів, що при здійсненні ним господарських операцій з ПП«ПТК «Прайм» це підприємство не було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, було платником ПДВ та надало належним чином оформлені податкові накладні по фінансово-господарським операціям за жовтень-грудень 2009 року та за січень-лютий 2010року.

Що стосується ідентифікації підпису чи особи, яка вчиняє підпис на фінансових документах від імені певного підприємства, то такі дії можуть бути проведені тільки фахівцями в окремих галузях і не можуть бути предявлені як вина іншій особі при прийнятті фінансових документів.

Позивачем надані докази: податкові накладні, акти виконаних робіт, що підтверджує його позицію наявності фінансових та господарських операцій і, як наслідок, підтверджує право на податковий кредит.

Проаналізувавши у сукупності надані суду пояснення та наявні докази, суд приходить до висновку, що вцілому відповідачем не доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 25.05.2010 №0000342301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 708 875 грн., у тому числі за основним платежем 472 583 грн., за штрафними санкціями 236 292 грн. в частині основного платежу на суму 445342грн. та штрафних санкцій на суму 222671грн., а усього на 668013грн. по взаємовідносинам з ПП «ПТК «Прайм».

Що стосується висновків відповідача відносно неправомірності включення до податкового кредиту серпня-вересня 2009 року сум ПДВ у розмірі 27241грн від підприємства ПП «Лугсільгосп-спецпостач», діяльність якого припинена судом 29.09.2008 року, то суд виходить з наступного.

Представник позивача ОСОБА_1 не заперечував, що позивачем ПП «АСП «Нова лінія» до складу податкового кредиту за серпень-вересень 2009 року було включено суму ПДВ у розмірі 27241 грн. від підприємства ПП «Лугсільгосп-спецпостач», діяльність якого припинена рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.09.2008.

Згідно зворотного боку облікової картки платника станом на 03.12.2010 (а.с.156) позивачем було сплачено податкове зобовязання, визначене платником податків, у розмірі 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №48329779 від 31.05.2010, із яких 27241грн. було зараховано у погашення зобовязання з ПДВ, решта 2759грн. погашення боргу по пені попередніх періодів (а.с. 153- 159). Відповідач не заперечував проти факту сплати позивачем суми 30000грн. відповідно до висновків акту перевірки від 21.05.2010 року.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Проаналізувавши наявні докази, суд вважає доведеною ту обставину, що позивачем було неправомірно включено до податкового кредиту серпня-вересня 2009 року суму ПДВ у розмірі 27241грн. та те, що він повинен сплатити штраф 50% від зазначеної суми за порушення податкового законодавства у сумі 13621грн., а відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 25.05.10 №0000342301/0 у цій частині.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги приватного підприємства «Агенція сучасних перевезень «Нова лінія» про скасування податкового повідомлення-рішення від №0000342301/0 підлягають частковому задоволенню на суму податкового зобовязання у розмірі 445342 грн. та штрафних санкцій у розмірі 222671 грн. по взаємовідносинам з ПП «ПТК «Прайм».

В решті позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на зазначене суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 1грн.75коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про податок на додану вартість», суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов приватного підприємства «Агенція сучасних перевезень «Нова лінія» до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 25 травня 2010 року №0000342301/0, прийняте Стахановською обєднаною державною податковою інспекцією у відношенні приватного підприємства «Агенція сучасних перевезень «Нова лінія» в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 445342 грн. та штрафних санкцій у розмірі 222671 грн., а всього 668013 грн.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ПП «Агенція сучасних перевезень «Нова лінія» судовий збір у сумі 1грн. 75коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 14 грудня 2010 року.

СуддяВ.В. Матвєєва