Постанова № 13439056, 21.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2010 року Справа № 2а-8358/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

суддів: Чернявської Т.І., Захарової О.В.

при секретарі судового засідання Лисенко Є.М.

за участю:

представника позивача Сорокіної Н.В. ( довіреність №26 від 19.05.2010)

представника 1-го відповідача Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Борзенко Н.О.(довіреність № 27/10 від 22.02.2010)

за відсутності 2-го відповідача Міністерства фінансів України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську, Міністерства фінансів України про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Луганський патронний завод» (далі - Позивач) звернулось з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську (далі 1-й Відповідач), Міністерства фінансів України (далі 2-й відповідач) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач просив визнати протиправною бездіяльність 1-го відповідача, зобовязати 1-го відповідача внести Позивача до реєстру інвентаризації платників податку для відшкодування облігаціями внутрішньої державної позики зі строком обігу пять років за результатами перевірок та не відшкодованої на дату набрання чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» у розмірі 8 631 452, 00 грн.; зобовязати Міністерство фінансів України затвердити реєстр інвентаризації платників податку та видати позивачу облігації внутрішньої державної позики зі строком обігу пять років на суму ПДВ у розмірі 8 631 452, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував частковим підтвердженням проведеними у 2009 2010 року уповноваженими особами відповідача перевірками сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування, заявлених у відповідних деклараціях за період з 2008 по 2010 роки.

На підтвердження позовних вимог позивач також зазначив, що рішення 1-го відповідача щодо зменшення сум бюджетного відшкодування були оскаржені позивачем та за відповідними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції були скасовані, чим підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування.

1-й відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому з посиланням на норми законодавства, які регламентують відшкодування сум податку на додану за рахунок облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість зазначив, що за спірний період позивачу відшкодовано податку на додану вартість на загальну суму 547 040 грн., тобто на суму підтверджену перевірками, інші суми на момент прийняття рішення не були підтверджені.

2-й відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому зазначив, що згідно з даними, наданими 1-м відповідачем, підтвердженою перевірками була сума відшкодування податку на додану вартість задекларована до відшкодування станом на 1 травня 2010 року в розмірі 547 040 грн. стосовно якої між сторонами відсутній спір. У звязку з непідтвердженістю перевірками спірних сум, просив відмовити в задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача до даних, викладених в позовній заяві, додатково пояснив, що за результатами проведення невиїзних документальних перевірок підтвердженою є сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень-липень 2008 року, листопад 2008 року - березень 2009 року, червень 2009 року - вересень 2009 року, та листопад 2009 року у розмірі 4 350 416, 00 грн.

Ця сума складається з сум, вказаних до відшкодування у деклараціях і не зменшених податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними 1-м Відповідачем за результатами вищевказаних перевірок.

25.02.2009 на розрахунковий рахунок позивача перераховано суму у розмірі 453 521, 00 грн. у рахунок часткового відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року та червень 2008 року.

У зв'язку з цим, на час подання позову залишилась невідшкодованою сума, що є задекларованою до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтвердженою за результатами перевірок та не відшкодована на дату набрання чинності Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" сума у розмірі 3 896 895, 00 грн., яка має бути внесена до реєстру інвентаризації платників податків.

Зазначив, що 1-м відповідачем в актах перевірки за спірний період булі вказані часткові порушення у формуванні бюджетного відшкодування з боку позивача, які були зменшені податковими повідомленнями-рішеннями. Тому Позивач вважає безпідставним не включення до реєстру сум, до яких у актах перевірок 1 го Відповідача не було висловлено заперечень.

Крім того, податкові повідомлення - рішення про зменшення сум бюджетного відшкодування , які винесені на підставі актів невиїзних документальних перевірок, а саме: від 21.04.2010 № 289/23-616/32201889, від 10. 12.2009 № 1124/23-616/32201889, від 21.04.2010 № 293/23-616/32201889, від 21.04.2010 № 290/23-616/32201889, від 10.03.2010 № 160/23-616/32201889, були визнані протиправним та скасовані рішеннями суду, які набрали законної сили.

З урахуванням рішень суду, якими скасовані повідомлення рішення 1-го відповідача, вважав також підтвердженою суму у розмірі 5 281 557, 00 грн., яка має бути внесена до реєстру інвентаризації платників податків.

Наполягав, що з урахуванням сум, підтверджених актами перевірки та скасованих податкових повідомлень -рішень загальна сума бюджетного відшкодування повинна скласти 8 631 412, 00 грн.

Представник 1-го відповідача надав пояснення тотожні даним, викладеним в заперечені проти позову.

2-й відповідач в судове засіданні не зявився про час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

З урахуванням думки учасників, вимог ст. 128 КАС України, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності 2-го відповідача, на підставі наявних матеріалів, які містять достатньо даних про права та обовязки сторін.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи субєкта господарської діяльності та зареєстрований в якості платника податку на додану вартість.

Повноваження податкового органу визначені в ст.ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», компетенція податкового органу визначена в ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - закон № 2181).

Згідно із Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим Указом Президента України № 1081\99 від 26.08.1999 року Міністерство фінансів України (Мінфін України) є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України. 2-й відповідач забезпечує проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України, здійснює координацію діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади.

Статтею 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі Закон 2010) передбачено здійснення відшкодування податку на додану вартість платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені перевірками та не відшкодовані на дату набуття чинності цим Законом, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року N 368 "Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість" (далі Постанова № 368), був затверджений Порядок випуску, обігу, погашення зазначених облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років (далі Порядок № 368).

Згідно з ч.2, п.2 Порядку № 368, відшкодування сум податку на додану вартість здійснюється на підставі:

поданої не пізніше 25 червня 2010 року платником податку до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації заяви про оформлення відшкодування податку на додану вартість облігаціями, даних декларацій з податку на додану вартість, матеріалів за результатами перевірки органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку або рішення суду, прийнятого після 1 травня 2010 року.

Таким чином законодавцем надано платнику податків право самостійно обрати шлях та спосіб проведення бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, в рахунок майбутніх платежів або шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики.

Позивач 21.06. 2010 звернувся до 1-го відповідача з заявою № 924 про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики всього на суму 20962723,00 грн. (а.с.35, 36).

Згідно з Випискою з Реєстру №3 від 31.08.2010 інвентаризації платників податку, суми ПДВ яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, фактично позивачем отримано облігацій внутрішньої державної позики на суму 547040,00 грн. (а.с.34).

На лист позивача № 1497 від 23.09.2010 щодо розяснень зменшення суми відшкодування податку на додану вартість, 1-й відповідач в листі № 46483/23-619 від 06.10.2010 зазначив, що сума у розмірі 547 040 грн. є підтвердженою за результатами перевірок та не відшкодована на дату набрання чинності Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік» інша сума не була підтверджена відповідно не включена до реєстру (а.с.37, 38).

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності 1-го відповідача необґрунтованими, оскільки 1-й відповідач вніс до реєстру суми, які він вважав підтвердженими та повідомив позивача щодо підстав вчинення певних дій.

В частині позовних вимог щодо зобовязання відповідачів внести до реєстру суму 8 631 412, 00 грн., затвердити реєстр інвентаризації платників податку з урахуванням зазначеної суми та видати позивачу облігації на зазначену суму, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 Порядку № 368, підставою для проведення розрахунків облігаціями є реєстри і висновки про відшкодування сум податку на додану вартість органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, які подаються до органів Державного казначейства за місцем реєстрації платника податку.

Пунктом 4 Порядку № 368 передбачено, що розрахунки облігаціями не проводяться до остаточного вирішення справи по суті, коли стосовно платників податку порушено кримінальну справу за ухилення від сплати податку на додану вартість або така справа розглядається у суді чи правоохоронному органі .... про що у реєстрах робиться відповідний запис.

Відповідно до п. З Постанови № 368 державна податкова адміністрація забезпечує подання: 1) Міністерству фінансів:

до 1 червня 2010 р. - матеріалів інвентаризації відшкодування сум податку на додану вартість, що задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 р., підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", для визначення прогнозного обсягу випуску облігацій внутрішньої державної позики; складених на підставі заяв платників податку реєстрів інвентаризації платників податку, суми податку на додану вартість яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 р., підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", для затвердження їх протягом червня 2010р.;

3) органам Державного казначейства за місцем реєстрації платника податку на додану вартість - висновків органів державної податкової служби за місцем реєстрації платників податку на додану вартість із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету згідно із зазначеними реєстрами, у дводенний строк після затвердження Міністерством фінансів таких реєстрів.

Таким чином законодавець в якості підстав внесення зазначених позивачем сум до відповідних реєстрів та подання висновків про відшкодування сум податку на додану вартість органами державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку до органів Державного казначейства визначив наявність задекларованої суми податку на додану вартість до відшкодування не пізніше 1 травня 2010 року, підтвердженої за результатами перевірок та не відшкодованої на дату набрання чинності Законом України.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (далі - порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України N 2181, Наказу Державної податкової адміністрації України № 166, Позивачем були подані 1-му Відповідачу податкові декларації по податку на додану вартість за травень-липень 2008 року, листопад 2008 року березень 2009 року, червень 2009 року вересень 2009 року, та листопад 2009 року (а.с.10-33).

Факт подання декларацій підтверджується відповідною реєстрацією у відповідача та визнається сторонами.

Відповідно до пункту 7.7.5 ЗУ «Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.97 (далі - ЗУ №168) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі - Порядок № 327).

Відповідно до пункту 1.2. Порядку № 327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

За результатами проведених 1-м відповідачем невиїзних документальних перевірок складені акти (а.с.39-95).

В декларації позивача за травень 2008 року до бюджетного відшкодування було заявлено суму податку на додану вартість за травень 2008 року у розмірі 312 297, 00 грн. Згідно з актом перевірки № 1166/23-616/32201889 від 24.12.2009 було встановлено завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 105 643, 00 грн. про що винесено податкове повідомлення-рішення.

Згідно з поданою декларацією за червень 2008 року до бюджетного відшкодування було заявлено суму податку на додану вартість у розмірі 1043381, 00 грн. Згідно з актами перевірки № 705/23-616/32201889 від 07.08.2009 та № 1121/23-616/32201889 від 10.12.2009 встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2008 у розмірі 513 082, 00 грн. про що винесено податкове повідомлення - рішення.

Згідно з поданою декларацією за липень 2008 року до бюджетного відшкодування було заявлено у податку на додану вартість у розмірі 1094916, 00 грн. В актах перевірки № 1122/23-616/32201889 від 10.12.2009 та № 8 23-616/32201889 від 24.12.2009 зазначено завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2008 у сумі 956927, 00 грн. про що винесено податкове повідомлення-рішення.

Декларацією за листопад 2008 року до бюджетного відшкодування було заявлено суму податку на додану вартість у розмірі 1336700, 00 грн. В актах перевірки № 1122/23-616/32201889 від 10.12.2009 та № 1168/23-616/32201889 від 24.12.2009 зазначено про завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 у розмірі 1079036, 00 грн., про що винесені відповідні податкові повідомлення-рішення.

В декларації за грудень 2008 року до бюджетного відшкодування було заявлено суму податку на додану розмірі 267 547, 00 грн. Згідно з актом перевірки № 1168/23-616/32201889 від 24.12.2009 встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2008 у розмірі 119210, 00 грн. На підставі акту перевірки 1-м відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення.

За декларації за січень 2009 року до бюджетного відшкодування було заявлено суму податку на додану вартість у розмірі 3100551, 00 грн. Згідно з актом перевірки № 1124/23-616/32201889 від 10.12.2009 та № 289/23-616/32201889 від 21.04.2010 встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2009 р. у розмірі 2705541, 00 грн. На підставі акту перевірки 1-м відповідачем винесено податкове повідомлення рішення.

В декларації за лютий 2009 року до бюджетного відшкодування було заявлено суму податку на додану вартість у розмірі 654176, 00 грн. В акті перевірки № 289/23-616/32201889 від 21.04.2009 зазначено про завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2009 у розмірі 66726, 00 грн. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення на суму завищення бюджетного відшкодування.

В декларації за березень 2009 року до бюджетного відшкодування було заявлено суму податку на додану вартість розмірі 214322, 00 грн. В акті перевірки № 289/23-616/32201889 від 21.04.2009 зазначено про завищення суми бюджетного відшкодування за березень 2009 року у розмірі 26790, 00 грн. На підставі акту перевірки винесено відповідне податкове повідомлення-рішення на суму завищення.

В декларації за червень 2009 року до бюджетного відшкодування було заявлено суму податку на додану вартість у розмірі 551457, 00 грн. В акті перевірки № 293/23-616/32201889 від 21.04.2009, зазначено про завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2009 року у розмірі 32637, 00 грн. На підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення на суму завищення.

В декларації за липень 2009 року до бюджетного відшкодування було заявлено суму податку на додану вартість у розмірі 1308460, 00 грн. В акті перевірки № 290/23-616/32201889 від 21.04.2009 зазначено завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2009 року у розмірі 458196, 00 грн. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення на суму завищення.

В декларації за серпень 2009 року до бюджетного відшкодування було заявлено суму податку на додану вартість у розмірі 435252, 00 грн. В акті № 292/23-616/32201889 від 21.04.2009 зазначено завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2009 року у розмірі 249872, 00 грн. На підставі акту перевірки винесено відповідне податкове повідомлення-рішення.

В декларації за вересень 2009 року до бюджетного відшкодування було заявлено суму податку на додану вартість у розмірі 1659124, 00 грн. В актах перевірки № 160/23-616/32201889 від 10.03.2010 та № 292/23-616/32201889 від 21.04.2010 зазначено про завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року у розмірі 1369684, 00 грн. На підставі актів перевірки винесені відповідні податкові повідомлення-рішення.

В декларації за листопад 2009 року до бюджетного відшкодування було заявлено суму податку на додану вартість у розмірі 497483, 00 грн. В акті перевірки № 287/23-616/32201889 від 21.04.2010 зазначено про завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 року у розмірі 441906, 00 грн. На підставі акту перевірки винесено відповідне податкове повідомлення-рішення.

Зазначені обставини сторонами не оспорювались.

Позивач вважав, що суми, стосовно яких за результатами проведених невиїзних документальних перевірок не винесено податкових повідомлень -рішень, є підтвердженими та складають за травень-липень 2008 року, листопад 2008 року березень 2009 року, червень 2009 року вересень 2009 року та листопад 2009 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 4 350 416, 00 грн.

25.02.2009 на розрахунковий рахунок позивача перераховано суму 453 521, 00 грн. у рахунок часткового відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року та червень 2008 року, у звязку з чим позивач вважав задекларованою та підтвердженою сумою станом на 1 травня 2010 року - 3 896 895, 00 грн.

Податкові повідомлення рішення виносились 1-м відповідачем, у звязку з завищенням, на думку контролюючого органу, позивачем сум бюджетного відшкодування, на підставі ст. 4 Закону України № 2181 (а.с.96-108).

Приймаючи до уваги, що в жодному з актів перевірки або в іншому документі не було зазначено погодженої суми бюджетного відшкодування, суд критично оцінює твердження позивача про наявність погодження станом на 01.05.2010 бюджетного відшкодування в розмірі 3 896 895, 00 грн.

Стосовно посилань позивача на скасування судом першої інстанції винесених 1-м відповідачем повідомлень - рішень суд виходить з наступного.

На підставі Акту невиїзної документальної перевірки від 21.04.2010 № 289/23-616/32201889 1-м відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.04.2010 № 000342360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 604 105, 00 грн., яке скасовано рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2010, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010.

На підставі Акту невиїзної документальної перевірки від 10.12.2009 № 1124/23-616/32201889, 1-м відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.12.2009 № 0001052360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 194 952, 00 грн., яке скасовано рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2010, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.07.2010.

На підставі Акту невиїзної документальної перевірки від 21.04.2010 № 293/23-616/32201889, 1-м відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.04.2010 № 000302360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 32 637, 00 грн., яке скасовано рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2010, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010.

На підставі Акту невиїзної документальної перевірки від 21.04.2010 № 290/23-616/32201889, 1-м відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.04.2010 № 000362360/0 про зменшення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 458196,00 грн., яке скасоване рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2010, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010.

На підставі Акту невиїзної документальної перевірки від 10.03.2010 № 160/23-616/32201889, 1-м відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.03.2010 № 000172360/0 про зменшення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1991667, 00 грн., яке скасовано рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17.05.2010, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.08.2010.

Позивач необґрунтовано вважав суму бюджетного відшкодування розмірі 5 281 557, 00 грн., яка складається з сум, зазначених в скасованих судом податкових повідомленнях - рішеннях, підтвердженою та підлягаючою внесенню до реєстру інвентаризації платників податків, оскільки станом на 01.05.2010 року діяли вищезазначені повідомлення-рішення та не були скасовані в судовому порядку.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про надання відповідачами належних та допустимих доказів відсутності станом на 01.05.2010 року підтвердження спірної суми бюджетного відшкодування, у звязку з чим у суду відсутні підстави зобовязувати відповідачів вчиняти дії щодо внесення спірних сум до реєстру інвентаризації платників податку для відшкодування облігаціями внутрішньої державної позики зі строком обігу пять років у розмірі 8 631 452, 00 грн. та затверджувати реєстр інвентаризації платників податку з видачею позивачу облігацій внутрішньої державної позики зі строком обігу пять років на суму у розмірі 8 631 452, 00 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Зазначений висновок стосується обраного позивачем способу захисту в частині отримання сум бюджетного відшкодування.

У звязку з відмовою в задоволені позовних вимог судові витрати не підлягають поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську, Міністерства фінансів України про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2010 року.

Головуючий суддяС.М. Чиркін

суддя

суддяО.В. Захарова Т.І. Чернявська