Ухвала суду № 134389967, 25.02.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2470/26

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення позову

25 лютого 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву позивача про забезпечення позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №9 від 02.01.2026 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 15.05.2024 року №659 щодо демонтажу належних позивачу тимчасових споруд на АДРЕСА_1 »;

- визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо невключення належних позивачу тимчасових споруди за адресою: АДРЕСА_1 до переліку тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 року №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова»;

- зобов?язати Львівську міську раду включити належні позивачу тимчасові споруди за адресою: АДРЕСА_1 до переліку тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові.

Ухвалою судді від 16.02.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали: оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 6656,00 грн (або ж 5324,80 грн у разі подання заяви в електронній формі).

23.02.2026 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №9 від 02.01.2026 про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 15.05.2024 року №659 щодо демонтажу належних позивачу тимчасових споруд на АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. В обґрунтування заяви зазначає, що вказаним рішенням його зобов`язано у термін до 15.02.2026 року демонтувати тимчасову споруду за адресою: АДРЕСА_1 , а у разі невиконання передбачено примусовий демонтаж відповідачем до 30.03.2026 року. Позивач наголошує, що фактичне виконання оскаржуваного рішення та демонтаж споруди призведе до незворотних наслідків. Зокрема, у разі задоволення позову, відновлення демонтованої споруди потребуватиме повторного проходження процедури отримання дозвільної документації, значних часових та фінансових витрат, що фактично нівелює саму суть поновлення порушених прав. На переконання позивача, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення №9 від 02.01.2026 року істотно ускладнить або унеможливить виконання судового рішення та призведе до того, що для відновлення прав позивачу доведеться докласти значних зусиль та витрат. Вказане, на думку позивача, обґрунтовує необхідність забезпечення позову.

При вирішенні даної заяви суд враховує наступне.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд встановив, що рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №659 від 15.05.2024 року «Про демонтаж тимчасової споруди на вул.С.Петлюри, 36», зокрема, вирішено демонтувати самовільно встановлену тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 . Крім того, рекомендовано позивачу протягом 20 календарних днів самостійно здійснити демонтаж вказаної вище споруди. При цьому, у разі нездійснення позивачем демонтажу в добровільному порядку, доручено Комунальному підприємству «Адміністративно-технічне управління» здійснити демонтаж такої споруди за участю представника Залізничної районної адміністрації протягом 60 календарних днів.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року у справі №380/11642/24 відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №659 від 15.05.2024 «Про демонтаж тимчасової споруди на АДРЕСА_1 ».

Також, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 року у справі №380/11642/24, яка набрала законної сили, задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено дію рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №659 від 15.05.2024 «Про демонтаж тимчасової споруди на АДРЕСА_1 » до набрання рішенням у даній справі законної сили.

02.01.2026 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення №9 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 15.05.2024 року №659», яким, серед іншого, підп.4 п.4 рішення №659 від 15.05.2024 «Про демонтаж тимчасової споруди на АДРЕСА_1 » викладено у новій редакції: « 4.1. Здійснити демонтаж за участю представника Залізничної районної адміністрації. Термін: до 31.03.2026.».

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року у справі №380/11642/24. Зупинено дію рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року у справі №380/11642/24.

З аналізу викладених обставин вбачається, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №9 від 02.01.2026 року фактично встановлює нові граничні строки для проведення примусового демонтажу належної позивачу тимчасової споруди, а саме до 31.03.2026 року.

При цьому суд зазначає, що станом на день розгляду даної заяви рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року у справі №380/11642/24 (яким було відмовлено у скасуванні рішення про демонтаж №659 від 15.05.2024 року) не набрало законної сили, оскільки воно оскаржене в апеляційному порядку, а ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 року його дію зупинено.

Відповідно, встановлена раніше ухвалою суду від 03.06.2025 року заборона щодо демонтажу (шляхом зупинення дії рішення №659 від 15.05.2024 року) продовжує зберігати свою актуальність у контексті недопущення фактичного знесення об`єкта до остаточного вирішення спору про законність перебування споруди на земельній ділянці.

Суд зауважує, що демонтаж тимчасової споруди є дією, яка матиме наслідком фізичне усунення об`єкта з місця його розташування. У разі здійснення такого демонтажу до моменту вирішення спору по суті, навіть у випадку майбутнього задоволення позовних вимог, поновлення порушених прав позивача буде значно ускладненим. Це зумовлено тим, що відновлення попереднього стану потребуватиме не лише значних фінансових та часових витрат на монтаж споруди, але й повторного проходження дозвільних процедур, отримання паспортів прив`язки, що в сукупності свідчить про незворотність наслідків демонтажу.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд виходить з того, що між приватним інтересом позивача (збереження майна та права на здійснення підприємницької діяльності) та публічним інтересом (дотримання правил благоустрою та схем розміщення тимчасової споруди) у даному конкретному випадку існує загроза порушення балансу інтересів, яка може бути усунута виключно шляхом тимчасового зупинення дії оскаржуваного рішення до моменту перевірки його законності судом.

Зупинення дії рішення №9 від 02.01.2026 року на час розгляду справи не призведе до порушення прав інших осіб або громадських інтересів, проте дозволить запобігти заподіянню шкоди позивачу та забезпечить реальну можливість виконання судового рішення у разі задоволення позову. Суд вважає такий захід співмірним та адекватним, оскільки він має тимчасовий характер і спрямований на збереження існуючого стану правовідносин до набрання рішенням суду законної сили.

При цьому, суд вказує, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надаватиметься повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, з метою забезпечення збалансованості інтересів обох сторін у справі, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, суд приходить висновку, що заява позивача є підставною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», підстави для повернення судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити дію рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №9 від 02.01.2026 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 15.05.2024 №659» до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі №380/2470/26.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Виконавчий комітет Львівської міської ради (місцезнаходження: пл.Ринок, 1, м.Львів, 79006; код ЄДРПОУ: 26256622).

Суддя Ланкевич А.З.