Постанова № 13434277, 14.12.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-3605/10/1970

"14" грудня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Дудар М.В.

за участю:

представника позивача - Семусь Т.А.;

представників відповідача Рацина Р.Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемош-Тернопіль»

до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 жовтня 2010 року №0000572305/2 та №0000582305/2, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черемош-Тернопіль»(ділі по тексту - ТОВ «Черемош-Тернопіль»або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту Тернопільська ОДПІ або відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 жовтня 2010 року №0000572305/2 та №0000582305/2.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач правомірно включив до своїх валових витрат у 4-му кварталі 2008 року та у 1-му кварталі 2009 року вартість маркетингових послуг, фактично отриманих від ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»всього на суму 31 750 грн. на підставі належних первинних бухгалтерських документів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала повністю та додатково пояснила, що не ґрунтуються на об'єктивних доказах викладені в Акті перевірки твердження податкового органу стосовно нікчемності вчиненого між ТОВ «Черемош-Тернопіль»та ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»правочину, так як він не спрямований на реальне настання правових наслідків. В підтвердження цьому податковим органом а з акті (арк. 22) наводиться те, що на листівках не зазначено виробника чи замовника листівок, місця здійснення тиражування, розміру тиражу, дистриб'ютора продукції та того, яка продукція рекламується. Представник позивача з даного приводу вказала, що обов'язкова наявність таких відомостей гро продукцію на листівках не встановлюється і Законом України «Про рекламу». Крім того, з доданого до позову примірника виготовленої ТОВ «Інформаційна група СХІД-ЗАХІД»листівки можна встановити виробника цієї продукції, оскільки на ній міститься логотип фірми «Sacher», а також зображення продукції із зазначенням її Місткості.

Також представник позивача наголосила на тому, що не має також жодного відношення до взаємовідносин між ТОВ «Черемош- Тернопіль»та ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»посилання на існування матеріалів розглянутої кримінальної справи стосовно посадової особи - директора ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»ОСОБА_3, оскільки взаємовідносини між ТОВ «Черемош-Тернопіль»та ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»пітверджуються первинними бухгалтерськими токументами.

Представник позивача також вважає, що правомірність включення ТОВ «Черемош- Тернопіль»до податкового кредиту вартості отриманих ним маркетингових послуг підтверджується виданими ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»податковими накладними № 369 від 30.12.2008 р., № 370 від 30.12.2008 р., № 46 від 13.03.2009 р. та№ 47 від 13.03.2009 р.

Враховуючи вищенаведене, представник ТОВ «Черемош-Тернопіль»вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0000572305/2 та № 0000582305/2 від 27 жовтня 2010 року винесені Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією всупереч діючому законодавству, а тому просить скасувати їх.

Представник відповідача проти позову заперечив, мотиви виклав в поданому суду письмовому запереченні.

В своєму запереченні представник відповідача посилається на те, що операції по взаємовідносинах позивача з товариством з обмеженою відповідальністю „Інформаційна група „Схід - Захід" не мали реального характеру, оскільки послуги не надавалися, правочин відповідно до статей 215, 203 та 216 Цивільного кодексу України є нікчемним і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в результаті чого, в порушення вимог підпунктів 5.2.1, 5.3.9 пунктів 5.2, 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97 - ВР позивачем завищено валові витрати у сумі 31750, 00 грн. в тому числі; за четвертий квартал 2008 року на 18333,33 грн., за перший квартал 2009 року на 13416,67 грн. Відповідно, в порушення вимог підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємством завищено на 6330,00 грн. суму податкового кредиту, в тому числі: за січень 2009 року на 3658,00 грн., за березень 2009 року на 2672,00 грн. За результатами перевірки встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 6 330,00 грн. та заниження податку на прибуток на суму 57 730, 00 грн.

З врахуванням викладеного, представник відповідача вважає, що порушення допущені позивачем належно встановлені та викладені в позовній заяві висновки позивача є необгрунтованими, а тому просить відмовити в задоволення позову.

Крім пояснень представників сторін, судом допитано свідка та досліджено ряд письмових доказів, які надані позивачем та відповідачем, а також здобуті з ініціативи суду.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що працює державним податковим інспектором в Тернопільській ОДПІ. Брав участь у проведенні планової виїзної перевірки ТОВ «Черемош-Тернопіль», результати якої знайшли своє відображення в акті від 14 червня 2010 року. Ним, зокрема, здійснювалась перевірка повноти визначення валових витрат підприємством. Як пояснив свідок, у періоді охопленому перевіркою товариство з обмеженою відповідальністю „Інформаційна група „Схід - Захід" надавало позивачу послуги з виробництва та розповсюдження листівок з рекламою продукції. Виконання послуг оформлено податковими накладними та актами здачі - прийняття робіт. Оплату за отримані послуги проведено з розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю Черемош - Тернопіль». Відсутність у первинних документах інформації про продукцію, яка рекламується, місце розповсюдження рекламних листівок та виконавця замовлення (місце тиражування) позбавляє можливості для висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та їх використання підприємством у власній господарській діяльності, а тому ним були зроблені висновки про порушення позивачем вимог підпунктів 5.2.1, 5.3.9 пунктів 5.2, 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97 ВР, а саме: завищення валових витрат у сумі 31750, 00 грн. в тому числі; за четвертий квартал 2008 року на 18333,33 грн., за перший квартал 2009 року на 13416,67 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 червня 2010 року Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт № 5745/23-05/33680398 про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемош- Тернопіль»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 12.1.5. п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі вказаного були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000572305/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 75 443 грн., з них за основним платежем 57 730 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 17 713 грн. та № 0000582305/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 9 495 грн., з них за основним платежем 6 330 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 165 грн.

Не погоджуючись з винесенням згаданих повідомлень-рішень, позивач звернувся до відповідача зі скаргою в порядку ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за наслідками розгляду якої відповідачем прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 47543/7/25-011, у відповідності до якого зазначені вище податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ "Черемош-Тернопіль" без задоволення. На підставі цього Тернопільською ОДПІ винесено та надіслано на адресу скаржника податкові повідомлення-рішення № 0000572305/1 та 0000582305/1 від 20 серпня 2010 року.

Користуючись правом, наданим платнику податків п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації в Тернопільській області, за наслідками розгляду якої останньою прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги № 5880/10/25-007/248 від 25.10.2010 року, у відповідності до якого податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ № 0000582305/0 від 25 червня 2010 року залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення № 0000572305/0 від 25 червня 2010 року скасовано в частині 63 079,00 грн, в чому числі 49 793,00 грн. основного платежу та 13 286,00 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій, в решті частини вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

29 жовтня 2010 року відповідачем було направлено позивачу рекомендованим листом податкове повідомлення-рішення № 0000572305/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 12 364,00 грн., з них за основним платежем 7 937,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4 427,00 грн. та податкове повідомлення- рішення № 0000582305/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 9 495 грн., з них за основним платежем 6 330 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 165 грн.

Як вбачається з акту перевірки, штрафні санкції були застосовані до позивача, оскільки він виступав замовником послуг з виробництва та розповсюдження листівок з рекламою у ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД», які не підтверджено первинними документами, внаслідок чого перевіряючими зроблено висновок щодо неправомірного віднесення позивачем до складу валових витрат вартості маркетингових послуг, отриманих від ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»всього на суму 31 750 грн.

Крім того, перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з тим, що ТОВ «Черемош-Тернопіль» замовлялися у ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»послуги з виробництва та розповсюдження листівок з рекламою продукції ТОВ «Черемош-Тернопіль»у той час, коли у ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»відсутні трудові ресурси та матеріальні умови для надання такого роду послуг, що робить вчинений правочин нікчемним, внаслідок чого ТОВ "Черемош-Тернопіль" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від постачальника з явними ознаками фіктивного підприємництва всього на суму 6 330 грн.

Суд не погоджується з такими висновками Тернопільської ОДПІ щодо вчинення зазначених вище порушень податкового законодавства та з винесенням податкових повідомлень- рішень № 0000572305/2 та № 0000582305/2 від 27 жовтня 2010 року з огляду на наступне.

Згідно п 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються, виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлює, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податки на о -лату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси -латника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податки результатів робіт (послцг).

Позивачем долучено до матеріалів справи ряд документів, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Черемош-Тернопіль»з ТОВ «Інформаційна група «СХІД- ЗАХІД», а саме: платіжне доручення № 457 від 24.12.2008 р.; платіжне доручення № 456 від 24.12.2008 р.; податкова накладна № 369 від 30.12.2008 р.; податкова накладна № 370 від 30.12.2008 р.; акт № ОУ-0000287 здачі-прийняття робіт; акт № ОУ-0000288 здачі-прийняття робіт; платіжне доручення № 59 від 13.03.2009 р.; платіжне доручення № 58 від 13.03.2009 р.; податкова накладна № 46 від 13.03.2009 р.; податкова накладна № 47 від 13.03.2009 р.; акт № ОУ-0000042 здачі-прийняття робіт від 31.03.2009 р. та акт № ОУ-0000043 здачі-прийняття робіт від 31.03.2009 р.

Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно включив до своїх валових витрат у 4-му кварталі 2008 року та у 1-му кварталі 2009 року вартість маркетингових послуг, фактично отриманих від ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»всього на суму 31 750 грн. на підставі належних первинних бухгалтерських документів.

Суд не бере до уваги твердження податкового органу стосовно нікчемності вчиненого між ТОВ «Черемош-Тернопіль»та ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»правочину, так як він не спрямований на реальне настання правових наслідків. В підтвердження цьому податковим органом а з акті (арк. 22) наводиться те, що на листівках не зазначено виробника чи замовника листівок, місця здійснення тиражування, розміру тиражу, дистриб'ютора продукції та того, яка продукція рекламується. При цьому, обов'язкова наявність таких відомостей гро продукцію на листівках не встановлюється і Законом України «Про рекламу».

Не має також жодного відношення до взаємовідносин між ТОВ «Черемош- Тернопіль»та ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»посилання на існування матеріалів розглянутої кримінальної справи стосовно посадової особи - директора ГОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»ОСОБА_3, оскільки взаємовідносини між ТОВ «Черемош-Тернопіль»та ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»потверджуються переліченими вище належними первинними бухгалтерськими токументами.

З приводу нікчемності укладеного договору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 626 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обовязків, а ст. 629 ЦК України зазначає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Підставою для недійсності правочину згідно ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд вважає, що податковим органом, у відповідності до вимог ст.ст.69, 70 КАС України, не доведено факту нікчемності усного договору про надання послуг з виробництва та розповсюдження листівок з рекламою, які укладалися між ТОВ «Черемош-Тернопіль»та ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД», оскільки не доведено факту відсутності надання послуг.

При цьому судом не беруться до уваги пояснення представника відповідача з приводу того, що вищезазначена угода є нікчемною у звязку з тим, що у ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»відсутні трудові та матеріальні ресурси, виробнича база, складські приміщення, оскільки такі умови не є визначальними для здійснення такого виду господарської операції як надання послуг з виробництва та розповсюдження листівок з рекламою.

Враховуючи те, що судом не встановлено нікчемності договору укладеного між ТОВ «Черемош-Тернопіль»та ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД», суд не приймає до уваги твердження податкового органу щодо неправомірності включення ТОВ «Черемош-Тернопіль»до податкового кредиту вартості отриманих ним маркетингових послуг.

Так, згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/ або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із викладеного вище, правомірність включення ТОВ «Черемош- Тернопіль»до податкового кредиту вартості отриманих ним маркетингових послуг підтверджується виданими ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД»податковими накладними № 369 від 30.12.2008 р., № 370 від 30.12.2008 р., № 46 від 13.03.2009 р. та№ 47 від 13.03.2009 р.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представник відповідача заперечував проти позову, проте ним, як зазначалось раніше, належними доказами не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи оспорювані податкові повідомлення-рішення суд приходить до висновку, що вони прийняті в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи.

Зокрема суд вважає, що при винесенні податкових повідомлень-рішень, податковий орган не врахував того, що за вказаним договором між ТОВ «Черемош-Тернопіль»та ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД» було отримано відповідні послуги у відповідності до умов договору, факт виконання договору підтверджений позивачем відповідними платіжними документами про оплату коштів ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД», актами приймання-виконаних робіт, які свідчать про виконання, передбачених договорами підрядних робіт, а також податковими накладними, виписаними з дотриманням вимог п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на момент здійснення господарського зобов'язання ТОВ «Інформаційна група «СХІД-ЗАХІД» було зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності, та мало свідоцтво платника податку на додану вартість.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями порушуються права позивача. а тому суд приходить до переконання про захист цих прав шляхом скасування податкових повідомлень-рішень Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції №0000572305/2 та №0000582305/2 від 27 жовтня 2010 року.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 69, 70, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції №0000572305/2 від 27 жовтня 2010 року.

3.Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції №0000582305/2 від 27 жовтня 2010 року.

4.Повернути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемош-Тернопіль»3 гривні 40 копійок судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. А в разі складення постанови в повному обсязі з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 грудня 2010 року.

Головуючий суддяОсташ А. В.

копія вірна

СуддяОсташ А. В.