Постанова № 13433440, 25.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року 15:32 Справа № 2а-7956/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

при секретарі судового засідання - Сірик К.Л.

за участю:

представників позивача: Кокіна А.Ж., Дондик А.П.

представників відповідача: Ілляшенко В.В., Чернявської О.В., Гузенко Л.Ю., Колісник І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоекспорт - 2»

до: Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області

про: скасування податкових повідомлень рішень від 14.07.2010 №0000262300/0, №0000272300/0, від 21.09.2010 №0000262300/1,

№0000272300/1

ВСТАНОВИВ:

08.10.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоекспорт - 2» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області про скасування податкових повідомлень рішень від 14.07.2010 №0000262300/0, №0000272300/0, від 21.09.2010 №0000262300/1, №0000272300/1.

Ухвалою суду від 11.10.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-7956/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 25.10.2010. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.11.2010.

Ухвалою суду від 09.11.2010 провадження у справі зупинено за клопотанням сторін до 24.11.2010 для надання додаткових доказів.

24.11.2010 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.11.2010.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 25.11.2010 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Просить скасувати податкові повідомлення рішення від 14.07.2010 №0000262300/0, №0000272300/0, від 21.09.2010 №0000262300/1, №0000272300/1. Зазначає, що оскаржувані рішення були прийняті виходячи з викладених в акті помилко вих висновків відповідача про заниження ТОВ «Енергоекспорт-2» податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 135 381 грн. та податку на до дану вартість на загальну суму 898 360 грн., оскільки господарські операції між ТОВ «Енергоекспорт-2» та ТОВ «ТК Ольвія» щодо продажу ПММ на адресу ПП ЗАТ «ЗЖРК» на за гальну суму податкового зобов'язання 3 402 758 грн. не підтверджуються за наслідками встанов лення нікчемних угод, податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3 402 758 грн. та валовий доход в сумі 11 756 667 грн. ТОВ «Енергоекспорт-2» задекларо вані безпідставно. Правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків та мали реальний характер. Вважає висновки відповідача про заниження ТОВ «Енергоекспорт-2» податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 135 381 грн. та податку на до дану вартість на загальну суму 898 360 грн. необґрунтованими. Просить позов задовольнити.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у запереченнях та додаткових запереченнях. Зазначив, що відповідно до наданих до перевірки документів ТОВ «Енергоекспорт-2» відображено у податковому обліку отримання від ТОВ «ТК Ольвія» по договору № 1 від 01.09.2008 паливно - мастильних матеріалів на загальну суму 19 498141 грн. 92 коп., та по договору - комісії №20 від 01.04.2009 мазути для подальшої реалізації на загальну суму 6 308 547 грн. 90 коп. в т.ч. ПДВ 1 051424 грн. 55 коп. шляхом включення даних сум ПДВ до складу податкового кредиту. В ході перевірки ТОВ «ТК «Ольвія» не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у січні-грудні 2009 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «ТК «Ольвія» та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Таким чином в порушення пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97 - ВР задекларований ТОВ «Енергоекспортом-2» податковий кредит з ПДВ за період з 01.09.2008 по 31.12.2009 по операціях з придбання ПММ від ТОВ «ТК Ольвія» безпідставно. Також, в порушення п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР із змінами та доповненнями, позивачем безпідставно задекларовані валові витрати за період з 01.09.2008 по 31.12.2009 по операціях з придбання ПММ від ТОВ «ТК Ольвія». Просить у задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Гузенко Л.Ю. проведена невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2008 по 31.12.2009 ТОВ «Енергоекспорт-2» на підставі отриманого листа від 01.06.2010 за №3182/7/23-1 ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя та акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТК «Ольвія» код ЄДРПОУ 35628392 №80/23-02/35628392 від 28.05.2010 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008 по 31.12.2009. Виходячи з матеріалів перевірки ТОВ «ТК «Ольвія» (код ЄДРПОУ 35628392) здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. В ході перевірки ТОВ «ТК «Ольвія» не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у січні-грудні 2009 року.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Василівському районі Запорізької області складений акт перевірки від 05.07.2010 №124/23/30486896.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п. 4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, в результаті чого ТОВ «Енергоекспорт-2» занижено податок на додану вартість у загальній сумі 898 360 грн.: за вересень 2008 року 70737 грн., жовтень 2008 року 104465 грн., листопад 2008 року 72185 грн., грудень 2008 року 59597 грн., січень 2009 року 110115 грн., лютий 2009 року -58484 грн., березень 2009 року 76880 грн., квітень 2009 року 129454 грн., травень 2009 року 85354 грн., червень 2009 року 131092 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.1.1 , п. 3.1.2 розділу 3 акта перевірки.

Як зазначено в акті перевірки, відповідно наданих до перевірки документів ТОВ «Енергоекспорт-2» відображено у податковому обліку отримання від ТОВ «ТК Ольвія» по договору №1 від 01.09.2008 паливно мастильних матеріалів на загальну суму 19 498141 грн. 92 коп. в т.ч. ПДВ 3 249693 грн. 69 коп, та по договору - комісії № 20 від 01.04.2009 мазути для подальшої реалізації на загальну суму 6 308547 грн. 90 коп. в т.ч. ПДВ 1 051424 грн. 55 коп. шляхом включення даних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Також, перевіркою встановлені порушення ст.3, п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 1 286870 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року у сумі 93194 грн., 2008 рік у сумі 390122 грн., 1 квартал 2009 року у сумі 308389 грн., півріччя 2009 року у сумі 742285 грн., 3 квартал 2009 року 743771 грн., 2009 рік в сумі 745259 грн.

За результатами проведеної перевірки податковою складені та направлені на адресу позивача податкові повідомлення рішення №0000262300/0 від 14.07.2010 з податку на додану вартість та №0000272300/0 від 14.07.2010 з податку на прибуток.

Позивачем була подана первинна скарга б/н від 22.08.2010, яка рішенням ДПІ у Василівському районі Запорізької області від 16.09.2010 №6837/10/31-14 залишена без задоволення, а оскаржувані повідомлення - рішення без змін.

За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Василівському районі Запорізької області винесені податкові повідомлення - рішення №0000262300/1 від 21.09.2010 та №0000272300/1 від 21.09.2010.

Позивачем до Державної податкової адміністрації в Запорізькій області була направлена скарга б/н від 20.09.2010, яка була залишена без розгляду, у звязку із відсутністю печатки на скарзі.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомлення рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основним аргументом який обґрунтовує свою позицію відповідач є те, що договір поставки №20/680 від 29.12.2008, договір поставки №1 від 01.09.2008 та дого вір комісії №20 від 01.04.2009 не спричинили реального настання правових наслідків тому відповідно до ст.215, ч.5 ст.203 ЦК України такі договори є недійсними, також ці договори суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними (ст.228 ЦК України).

З такою позицією суд не може погодитися з огляду на наступне.

В ході перевірки податкова надала правову оцінку господарським операціям які відбувалися між ТОВ Енергоекспорт 2» та ТОВ «ТК Ольвія» в рамках договорів поставки №20/680 від 29.12.2008, №1 від 01.09.2008 та дого вора комісії №20 від 01.04.2009.

Судом встановлено, що висновки акта перевірки від 05.07.2010 базуються лише на акті ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 28.05.2010 № 80/23-02/35628392 щодо документальної перевірки ТОВ «ТК «Ольвія». За результатами цього акта ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя не приймала будь-яких податкових повідомлень-рішень щодо донарахування податкових зобовязань.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 13, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Спеціальні підстави (статті 218235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 627 ЦК України, встановлено свободу договору. Тобто сторони вільні в укладені договору, визначені умов договору, тощо. З огляду на наведені норми, податковій не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору складів, чисельності персоналу, місця передачі товару та переходу права власності на нього, умови його транспортування тощо. Відповідачем не наведено жодного нормативного акту який би обґрунтовував таку позицію контролюючого органу.

Субєкти господарювання самостійно визначають умови ведення господарської діяльності, економічної доцільності ведення тих чи інших господарських операцій. Визначення умови переходу права власності на товар, умов поставки товару є також правом сторін.

Суд вважає, що спірні правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Так, на виконання умов договору поставки №1 від 01.09.2008 ТОВ «Торгівельна компанія «Ольвія» поставило ТОВ «Енергоекспорт-2» обумовлений обсяг ПММ, а ТОВ «Енергоекспорт-2» його оплатило; на виконання умов договору поставки №20/680 від 29.12.2008 ТОВ «Енерго експорт-2» поставило ЗАТ «ЗЗРК» обумовлений обсяг ПММ, а ЗАТ ЗЗРК його оплатило; на виконання умов договору комісії №20 від 01.04.2009 ТОВ «Енергоекспорт-2» реалізувало обумовлену кількість мазуту, про що свідчать первинні документи, які відображені в Акті.

Відповідачем не заперечується той факт, що позивачем були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження взаємовідносин з контрагентами (стор.5 акту перевірки), а перевіряючими вони були перевірені. Проте, як доказ виконання угод не були прийняті, оскільки перевіряючі надали перевагу висновкам акту ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 28.05.2010.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат:

-витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час);

-суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам;

-будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пред'явлені до перевірки документи (договори, видаткові накладні,податкові накладні, рахунки, платіжні доручення,товаро-транспортні накладні, накладні на залізничне перевезення, подорожні листи вантажного автомобіля, тощо) є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

В Акті не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам. Усі первинні документи з обліку господарських операцій з ТОВ «ТК «Ольвія» оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств та завірені печатками підприємств.

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, вірність та обґрунтованість формування платником податків валових витрат вимагає наявності звязку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковою не доведено, що придбання ПММ продукції не повязано з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, правочини між позивачем та ТОВ «ТК «Ольвія» відповідають вимогам чинного законодавства України, при їх укладенні сторонами досягнуто згоди з усіх суттєвих умов; предметом правочинів є товари, що не обмежені в цивільному обороті України; правочини реально сторонами було виконано - товар передано, грошові кошти сплачено. В Акті не наведено жодного доказу протилежного. За вказаних обставин, висновки ДПІ у Василівському районі Запорізької області, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «ТК «Ольвія» не спричинили реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, спростовуються вищевикладеним.

Отримані від ТОВ ТК «Ольвія» ПММ ТОВ «Енергоекспорт-2» в ході своєї господарської діяльності в період 2008 - 2009 років реалізовувало покупцям, в тому числі підприємству ПП ЗАТ «ЗЗРК» та кінцевому споживачу через мережу АЗС.

В період, що перевірявся (з 01.09.2008 по 31.12.2009) ТОВ «Енергоекспорт-2» придбано у ТОВ «ТК «Ольвія» мазут, дизпаливо, бензин А-76, ТС-1. Вказаний товар був в подальшому реалізований ПП ЗАТ «ЗЗРК» та кінцевому споживачеві.

Згідно довідки ТОВ «Енергоекспорт-2» вих. №10 від 1.11.2010 паливно-мастильні матеріали були реалізовані ПП ЗАТ «ЗЗРК» на загальну суму 20 416548 грн. 11 коп. Відповідно до листів ПП ЗАТ «ЗЗРК» товариство отримало товар від ТОВ «Енергоекспорт-2» та сплатило кошти.

Таким чином ТОВ «Енергоекспорт -2» придбання та реалізація покупцям ( у тому числі і ПП ЗАТ «ЗЗРК» та кінцевому споживачу) підтверджується первинними податковими та бухгалтерськими документами.

На підставі викладеного, суд вважає неправомірним виключення зі складу валових витрат та відповідне донарахування сум податку на прибуток в розмірі 1135 381 грн., а також відповідне донарахування штрафних санкцій у розмірі 567 690 грн. 50 коп.

Актом перевірки встановлено також завищення податкового кредиту за перевіряємий період тим самим порушено вимоги п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п. 4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, в результаті чого ТОВ «Енергоекспорт-2» занижено податок на додану вартість у загальній сумі 898 360 грн.

На думку відповідача, порушення відбулося внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним виписаним ТОВ «ТК «Ольвія». Такі податкові накладні отримані без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків.

Проте ці висновки спростовуються даними бухгалтерського та податкового обліку позивача, вищезазначеною позицією суду щодо реальності здійснених угод.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.2.6 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як встановлено п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Згідно п.п.7.2.4 цього пункту право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

З наведеного слідує, що в разі видачі контрагентами, зареєстрованими як платники ПДВ, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими законом, останній має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Правочини з ТОВ «ТК «Ольвія» підтверджені податковими накладними, які містять всі реквізити, передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення». ТОВ «ТК «Олвія» на момент здійснення господарських операцій знаходилось на податковому обліку як платник ПДВ, його свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ на час здійснення цих господарських операцій не було анульоване, правочини з цим господарським суб'єктом, а також первинні бухгалтерські та податкові документи не визнані у встановленому чинним законодавством України порядку недійсними.

На підставі наведеного, суд вважає неправомірним виключення податковою зі складу податкового кредиту та відповідне донарахування суми ПДВ в розмірі 898 360 грн., а також відповідно нарахування штрафних санкцій в сумі 449 180 грн.

Надана відповідачем інформація про направлення листів до органів ДАІ щодо транспортування товару не приймається судом до уваги, оскільки ці факти не були відображені в акті перевірки та не були підставою для донарахування податкових зобовязань. Крім того, надана інформація не спростовує факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоекспорт 2 до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області про скасування податкових повідомлень рішень від 14.07.2010 №0000262300/0, №0000272300/0, від 21.09.2010 №0000262300/1, №0000272300/1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області від 14.07.2010 №0000262300/0, №0000272300/0, від 21.09.2010 №0000262300/1, №0000272300/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоекспорт - 2» (с.Примосрьке, Василівський район, Запорізька область, 71600, код ЄДРПОУ 30486896) 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 30.11.2010