Постанова № 13433449, 26.10.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року о 14-15 годині,                               Справа № 2а-2997/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі           Васильченко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

адміністративну справу за позовом ТОВ «Агрооіл Групп», м. Запоріжжя,

до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

          27.05.2010 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000392302/0/4390/10/23 від 24.03.2010 й № 0000392302/1 від 21.05.2010 на загальну суму 1698567,5 грн. кожне про донарахування податку, застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства щодо ТОВ «Агрооіл групп» (код ЄДРПОУ 34440939) на підставі даних Акту перевірки № 585/23-34440939 від 09.03.2010.

01.06.2010 позивач уточнив позовні вимоги у зв’язку з помилкою в номерах повідомлень-рішень та просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000382302/0/4390/10/23 від 24.03.2010 та № 0000382302/1 від 21.05.2010 на загальну суму 1698567,5 грн. кожне.

29.09.2010 позивач надав суду заяву про зміну позовних вимог, у якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000382302/0/4390/10/23 від 24.03.2010 та № 0000382302/1 від 21.05.2010 на загальну суму 1698567,5 грн. кожне.

Позивач обґрунтував свої вимоги наступним.

ТОВ «Агрооіл групп» придбало, згідно укладених з ПП «Меридіан 08» договорів, насіння соняшнику на загальну суму 3445686,44 грн. (2871405,11 без ПДВ; 574281,02 грн. ПДВ).

На думку позивача, жодним нормативно-правовим актом України не вимагається підписання накладних саме посадовими особами підприємства. Посилання ДПІ на те, що ПП «Меридіан 08» відсутнє за місцем реєстрації, не може бути доказом того, що ТОВ «Агрооіл групп» не мало права на включення сум до складу валових витрат тому, що на момент складання накладних (2008 рік) ПП «Меридіан 08» було зареєстроване як платник податків, а, отже, мало право на складання накладних при здійсненні продажу товарів.

Всі видаткові накладні, які були надані ПП «Меридіан 08» при здійсненні поставок насіння соняшнику згідно укладених договорів, мають всі необхідні реквізити, передбачені п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, і саме тому позивач вважає, що він мав повне право приймати перелічені документи до виконання.

Не передбачена, на думку позивача, відповідальність за те, що у податкового органу відсутні відомості щодо сплати відповідних сум податків продавцем товару - ПП «Меридіан 08».

Посилання ДПІ на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по кримінальній справі відносно ОСОБА_1 позивач вважає такими, що не мають під собою підґрунтя тому, що в жодному абзаці вказаного вироку не йдеться мова про те, що поставки насіння соняшнику, згідно договорів між ТОВ «Агрооіл групп» та ПП «Меридіан 08», не відбувалися, також у вироку жодним чином не зазначено, що накладні, які ПП «Меридіан 08» видавав покупцю - ТОВ «Агрооіл групп» - були підроблені та є недійсними.

Також позивач зазначив, що, згідно з табл. 2 на стор. 9 акту перевірки про відхилення в додатку К1/1 до Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року, балансова вартість запасів невірно відображена сума – 4188 грн. Так як сума була проведена в бухгалтерському обліку підприємства.

Згідно таблиці 6 на стор. 29, 30 акту перевірки, перевіряючі, на думку позивача, помилково віднесли «Обладнання для лабораторії» до 2 групи товарів з застосуванням 10% норми амортизаційних відрахувань. Але фактично «Обладнання для лабораторії» відноситься до 4 групи товарів з амортизаційними відрахуваннями в розмірі 15 %, так як дане обладнання має програмне забезпечення та використовується в комплексі з комп’ютерною технікою.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, що були викладені у позовній заяві.

10.06.2010 судом були отримані заперечення проти позову, в яких відповідач зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

          Суд, розглянувши матеріали та з’ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З 2 по 27 лютого 2010 року відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Агрооіл Групп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2009.

За результатами перевірки було складено акт від 09.03.2010 № 585/23-34440939 (далі – акт перевірки).

В акті перевірки відображено встановлене при проведені перевірки порушення позивачем вимог п. 1.32 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2; пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п. 10.1 ст. 10, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст.11, пп. 8.1.1 п. 8.1, пп. 8.2.2 п. 8.2, пп. 8.3.1, пп. 8.3.2 п. 8.3, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі – Закон № 334/94-ВР), в результаті чого завищено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6810 грн., у тому числі за 2007 рік в сумі 6810 грн., та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 846418 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено 24 березня 2010 року податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) № 0000382302/0/4390/10/23, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток та штрафні санкції на загальну суму 1698567,5 грн.

За результатами розгляду первинної скарги позивача вказане ППР було залишено без змін та винесено ППР № 0000382302/1 від 21.05.2010.

          Перевіркою було встановлено, що TOB «Агрооіл Групп», згідно укладених договорів з ПП «Меридіан 08», придбавав насіння соняшника та пшеницю на загальну суму 3445686,44 грн. (2871405,11 без ПДВ; 574281,02 ПДВ).

          Надані позивачем копії видаткових накладних ПП «Меридіан 08» були підписані від постачальника фізичною особою ОСОБА_1

          Судом було досліджено копію вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2010 по справі № 1-173 за 2010 рік, який набрав законної сили 10.02.2010. Зазначеним вироком суду ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 200 КК України.

          Як вбачається із зазначеного вироку, ОСОБА_1 наприкінці серпня 2008 року, маючи умисел на привласнення печатки підприємства, заволодів печаткою ПП «Меридіан 08» й без правових підстав, не перебуваючи у штаті цього підприємства почав використовувати її шляхом внесення відтисків у офіційні документи ПП «Меридіан 08».

Відповідно до акту перевірки, накладні, підписані ОСОБА_1 та за якими TOB «Агрооіл Групп» отримувало товари від ПП «Меридіан 08», датовані вереснем – листопадом 2008 року.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

          Виходячи з того, що ОСОБА_1 заволодів печаткою ПП «Меридіан 08» без правових підстав, суд дійшов висновку, що вся діяльність зазначеної особи з використанням цієї печатки була незаконною, незважаючи на те, що у вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2010 по справі № 1-173 за 2010 рік не зазначено епізодів використання цієї печатки при взаємовідносинах з продажу насіння соняшнику та пшениці TOB «Агрооіл Групп».

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР ( в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 вищезазначеного Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та бухгалтерському обліку.

Відповідно до п. 1.43. ст. 1 цього Закону, інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

Згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 № 996-ХІІ, первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю й порядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; датаі місце складання; назва підприємства, від імені якого вдасться документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснений господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.36 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Тобто, видаткові накладні отримані ТОВ «Агрооіл Групп» від ПП «Меридіан 08», які зазначені у таблиці № 2 та підписані ОСОБА_1, який не є посадовою особою даного суб’єкта господарювання, не можуть бути визнані первинними та не є дійсними, а суми, зазначені в них, не можуть бути віднесені до складу валових витрат відповідних податкових періодів.

          Той факт, що позивач міг бути необізнаним про відсутність у ОСОБА_1 права підпису та видачі видаткових накладних, не є підставою для включення сум, що були сплачені за придбання товарів за такими накладними до валових витрат підприємства.

При проведенні перевірки ДПІ було встановлено також, що позивачем допущено завищення-заниження сум нарахованих амортизаційних відрахувань, що призвело до заниження та завищення податку на прибуток підприємства, відображено у рядку 07 декларації з податку на прибуток підприємств, у зв'язку з невірним нарахуванням сум амортизаційних відрахувань, а саме не здійснення поступового зменшення вартості основних фондів на суму нарахованих амортизаційних відрахувань та невірного розподілу за групами придбаних основних фондів.

На підставі пп.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону №334/94-ВР, під терміном «амортизація основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею».

Відповідно пп.8.2.2 цієї статті, основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;

група 2 - автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське обладнання; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2; група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів.

На підставі пп.8.3.1 цієї статті, сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали). Сума амортизаційних відрахувань кварталу щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал) визначається шляхом застосування норм амортизації, визначених п. 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок розрахункового кварталу.

Судом встановлено, що, згідно таблиці 6 на сторінці 29, 30 акту перевірки, перевіряючі вірно віднесли до другої групи «обладнання для лабораторії», а не до четвертої, як це зробив позивач.

Таким чином, суд вважає, що ДПІ вірно дійшла до висновку щодо завищення нарахування амортизаційних відрахувань на загальну суму 140685 гривень (де 35171,25 гривень – податок на прибуток).

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Надані позивачем докази не спростовують висновків відповідача, що зазначені в акті перевірки, а, відтак суд, дійшов висновку щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст.17,158-162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ТОВ «Агрооіл Групп», м. Запоріжжя, у задоволенні позову до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000382302/0/4390/10/23 від 24.03.2010 й № 0000382302/1 від 21.05.2010.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова у повному обсязі виготовлена 02.11.2010.

Суддя О.В. Матя