Постанова № 13433288, 06.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року Справа № 2а-8454/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Гончаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приазовського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та отриманих соціальних послуг у сумі 2506 грн. 68 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач звернувсяь до Приазовського районного центру зайнятості (далі Приазовський РЦЗ) за сприянням у працевлаштуванні 10.02. 2006 і був зареєстрований як особа, яка шукає роботу. З 10.02.2006 йому надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю без урахування страхового стажу. Позивач зазначає, що у період з 10.02.2006 року по 11.08.2007 ОСОБА_1 перебував на обліку у Приазовському районному центрі зайнятості приймав участь у оплачуваних громадських роботах з 19.03.2007 року по 19.04.2007 року та з 04.05.2007 по 31.05.2007 за рахунок Фонду загальнобовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі Фонд ЗДССНВБ). 13.08.2010 позивачем була отримана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з якої стало відомо, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець, тому відповідач на момент реєстрації у Приазовському районному центрі зайнятості відносився до категорії зайнятого населення і не мав права на отримання допомоги по безробіттю, у звязку з чим просить стягнути з останнього 2 506 грн. 68 коп.

Представником Позивача подано заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

Відповідач повторно в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 у поштовому повідомленні від 30.11.2010 року. Пояснень чи заперечень по суті заявлених позовних вимог суду не надав.

Враховуючи клопотання представника позивача, на підставі ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.1 ст.41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 10.02.2006 до Приазовського районного центру зайнятості звернувся ОСОБА_1 для сприяння у працевлаштуванні.

10.02.2006 ОСОБА_1 подав заяву на імя директора Приазовського районного центру зайнятості, у якій просив до вирішення питання про працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Зазначає що у даний час не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається не отримує пенсію.

З правами, обовязками та відповідальністю за порушення норм законодавства про зайнятість населення відповідач був ознайомлений на інформаційному семінарі 09.02.2006 року.

На підставі особистої заяви та витягу із наказів про прийняті рішення по особі директором Приазовського районного центру зайнятості від 17.08.2007 року ПК №088800306020300005 ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю без урахування страхового стажу відповідно до пп. 2, 4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533ІІІ від 02.03.2000 та п. 2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 915/5136.

Відповідно до п. 2, 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533ІІІ від 02.03.2000, особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

У період з 10.02.2006 року по 11.08.2007 ОСОБА_1 перебував на обліку у Приазовському районному центрі зайнятості, отримував допомогу по безробіттю та приймав участь у оплачуваних громадських роботах з 19.03.2007 по 19.04.2007 та з 04.05.2007 по 31.05.2007 за рахунок Фонду ЗДССНВБ.

Спеціалістами Приазовського РЦЗ було проведено звірку з державним реєстратором Приазовської районної державної адміністрації Лобинцевою Л.М., в ході якої встановлено, що з 03.02.2005 року по теперішній час згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців №НОМЕР_1 станом на 13.08.2010 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець.

За результатами поведеного розслідування Приазовським РЦЗ складено акт про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №30 від 16.08.2010.

Під час перебування на обліку в Приазовському РЦЗ відповідач брав участь в оплачуваних громадських роботах з 19.03.2007 по 19.04.2007 та з 04.05.2007 по 31.05.2007 у Приазовському військовому комісаріаті за рахунок Фонду ЗДССНВБ відповідно до договору укладеного з Приазовським РЗЦ №22/07 від 06.02.2007.

З Фонду ЗДССНВБ за період перебування на громадських роботах ОСОБА_1 було нараховано та виплачено 1173 грн. 19 коп. згідно довідки Запорізького обласного військового комісаріату №990 від 04.10.2010.

У відповідності до Постанови КМУ «Про затвердження Положення про порядок організації проведення оплачуваних громадських робіт» від 10.09.2008 №839 оплачувані громадські роботи організовуються для осіб, які визнані безробітними в установленому порядку.

Наказом директора Приазовського РЦЗ від 17.08.2010 №128 прийнято рішення про вжиття заходів по відшкодуванню незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Приазовським РЦЗ було направлено відповідачу лист з повідомленням про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю №661 від 17.07.2010 та акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення №30 від 16.08.2010.

Лист та акт були отримані ОСОБА_1, про що свідчить особистий підпис відповідача у поштовому повідомленні від 28.08.2010, яке міститься в матеріалах справи.

08.09.2010 до Приазовського РЦЗ від громадянина ОСОБА_1 надійшла відповідь пояснення з проханням скасувати рішення про вжиття заходів по відшкодуванню незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття щодо повернення отриманих коштів на випадок безробіття у сумі 2506 грн. 68 коп. посилаючись на те, що згідно довідки відділення Приазовського району Якимівської МДПІ незареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, а тому не є зайнятою особою.

Таким чином на момент реєстрації в службі зайнятості відповідач відносився до зайнятої категорії населення і не мав права отримувати допомогу по безробіттю.

Згідно п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пп. а п. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" ОСОБА_1 відноситься до категорії зайнятого населення.

Згідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітні - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Даний факт відповідачем приховано, у звязку з останній незаконно отримував допомогу по безробіттю.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 був зареєстрований в установленому порядку, як безробітний у Приазовському районному центрі зайнятості, відповідач, відповідно до ст. 36 п.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", зобов'язаний своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 20 Постанови КМУ "Про затвердження порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних" № 219 від 14.02.2007, громадяни зареєстровані як такі, що шукають роботу та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійно або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення договору цивільно - правового характеру.

Відповідно п.п. 5.5 п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 р. № 307 - виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю пов'язаною з одержання доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами).

Тобто, відповідач, безпідставно, шляхом надання недостовірних даних, отримав право одержувати допомогу по безробіттю.

Відповідно до довідки, наданої Приазовським районним центром зайнятості, за період перебування на обліку з 10.02.2006 по 11.08.2007 ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю у розмірі 1333 грн. 49 коп. (відповідно до розрахунку з 10.02.2006 по 11.08.2007).

Відповідно до наданих представником Приазовського РЗЦ розрахункових відомостей на виплату заробітної плати громадським робітникам Приазовського РВК №45 за квітень 2007 року, №34 за березень 2007 року, №307 за травень 2007 року громадянину ОСОБА_1 були нараховані кошти за час перебування на громадських роботах в сумі 1173 грн. 19 коп.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки на час розгляду справи відповідачем доказів сплати зазначених сум не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та коштів отриманих за перебування на оплачуваних громадських роботах, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приазовського районного центру зайнятості 2506 грн. 68 коп. (дві тисячі пятсот шість гривень) грн. 19 коп. (одержувач Приазовський районний центр зайнятості, р/р 37175300901250, банк одержувача Головне УДК у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20524064).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша