Рішення № 13429808, 07.12.2010, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 2-2580/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі :

головуючого судді Новака Ю.Д.,

при секретарі: Томілович Т.М.,

з участю:

представника позивача: Савченко О.А.

Дриги О.М.

Представник відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовом ПАТ «ВТБ Банк» в особі Відділення «Полтавська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання Генеральної угоди та кредитних договорів недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «ВТБ Банк» в особі Відділення «Полтавська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №22.45-10/07-СК від 21.12.2007 року укладеному на підставі Генеральної угоди №10 від 21.12.2007 року в сумі 705409,78 дол.США 78 центів, що станом на 23.07.2010 р. за офіційним курсом НБУ становить 5570621 грн. 03 коп. Вказаний позов ухвалою суду обєднаний із позовною заявою позивача до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №22.47-10/07-СК від 21.12.2007 року укладеному на підставі Генеральної угоди №10 від 21.12.2007 року в сумі 577 151,93 дол.США 93 центів, що станом на 23.07.2010р. за офіційним курсом НБУ становить 4557768 грн.79 коп. та позовною заявою позивача до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №22.71-10/07-СК від 31.03.2008 року укладеному на підставі Генеральної угоди №10 від 21.12.2007 року в сумі 260 896 дол.США 70 центів, що станом на 23.07.2010р. за офіційним курсом НБУ становить 2060 301 грн.24 коп.

Відповідач позивач ОСОБА_4 подав до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання Генеральної угоди та кредитних договорів недійсними яка була об»єднана в одне провадження з первісним позовом.

В позовній заяві позивач ПАТ «ВТБ Банк» посилався на те, що на підставі Генеральної угоди №10 від 21.12.2007р. між Банком та ОСОБА_4 виникло зобовязання за яким банк надав ОСОБА_4 кредитний ліміт на строк до 20 грудня 2017 року з загальним розміром позичкової заборгованості за наданими в рамках даної Угоди кредитами не більше 1200000,00 (Один мільйон двісті тисяч) доларів США.

Відповідач ОСОБА_4, користуючись грошовими коштами в межах наданих кредитних коштів, свої зобовязання за Кредитними договорами укладеними в рамках Генеральної угоди належним чином не виконував, а саме, несвоєчасно здійснював повернення наданих грошових коштів та нарахованих відсотків, в звязку з чим, відповідно до умов кредитних договорів необхідно стягнути достроково суму всієї заборгованості за кредитними договорами. Просив суд, в своїй позовній заяві, стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВТБ Банк» в особі Відділення «Полтавська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за Кредитним договором №22.45-10/07-СК від 21.12.2007 року укладеному на підставі Генеральної угоди №10 від 21.12.2007 року в сумі 705409,78 дол.США 78 центів, що станом на 23.07.2010р.за офіційним курсом НБУ становить 5570621грн.03 коп., заборгованість за Кредитним договором №22.47-10/07-СК від 21.12.2007 року укладеному на підставі Генеральної угоди №10 від 21.12.2007 року в сумі 577 151,93 дол.США 93 центів, що станом на 23.07.2010р. за офіційним курсом НБУ становить 4557768 грн.79 коп., заборгованість за Кредитним договором №22.71-10/07-СК від 31.03.2008 року укладеному на підставі Генеральної угоди №10 від 21.12.2007 року в сумі 260 896 дол.США 70 центів, що станом на 23.07.2010р. за офіційним курсом НБУ становить 2060 301 грн.24 коп. судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представники позивача- відповідача ПАТ «ВТБ Банк» повністю підтримали позовні вимоги, посилаючись на викладені в заяві обставини. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 просили відмовити за безпідставністю.

Відповідач позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи.

Представник відповідача позивача адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні зустрічний позов ОСОБА_4 підтримав повністю та просив його задоволити, в задоволенні позову ПАТ «ВТБ Банк» просив відмовити.

Представник третьої особи по справі Управління Національного Банку України в Полтавській області в судове засідання не з»явився, надавши суду письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, позов ПАТ «ВТБ Банк» задовольнити, справу розглядати без участі їхнього представника.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» підлягають задоволенню, а позов ОСОБА_4 відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 грудня 2007 року між Позивачем, та Відповідачем ОСОБА_4 була укладена Генеральна угода №10 відповідно до якої Відповідачу був наданий кредитний ліміт на строк до 20 грудня 2017 року з загальним розміром позичкової заборгованості за наданими в рамках даної Угоди кредитами не більше 1200000,00 (Один мільйон двісті тисяч) доларів США.

21 грудня 2007 року в рамках Генеральної угоди між Позивачем та Відповідачем був укладений Кредитний договір № 22.45-10/07-СК згідно якого Позивач надав Відповідачу кредит в сумі 450 000,00 (Чотириста пятдесят тисяч) доларів США з строком користування до 19 грудня 2014 року та з щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13 % (Тринадцять) річних.

21 грудня 2007 року в рамках Генеральної угоди між Позивачем та Відповідачем був укладений кредитний договір № 22.47-10/07-СК згідно якого Позивач надав Відповідачу кредит в сумі 550 000,00 (Пятсот пятдесят тисяч) доларів США з строком користування до 19 грудня 2014 року та з щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13 % (Тринадцять) річних.

31 березня 2008 року в рамках Генеральної угоди між Позивачем та Відповідачем був укладений кредитний договір № 22.71-10/08-СК згідно якого Позивач надав Відповідачу кредит в сумі 200000,00 (Двісті тисяч) дол. США 00 центів з строком користування до 30 березня 2015 року та з щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % (Чотирнадцять) відсотків річних.

Відповідно до ст. 526 ЦПК України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні, Позивач свої зобовязання виконав належним чином та надав відповідачу кредит в сумі 1200000,00 (Один мільйон двісті тисяч) доларів США.

Судом встановлено, що Відповідач позивач ОСОБА_4 свого обовязку належним чином не виконав і не виконує по теперішній час, а саме відповідно до умов кредитних договорів, обовязкові щомісячні платежі погашення кредиту та відсотків за його користування припинив вносити з жовтня 2008 року, тому виникла заборгованість перед банком в загальній сумі 1 543 458 доларів США 41 центів, що еквівалентно в гривнях (за офіційним курсом НБУ станом на 23.07.2010 року) 12 188 691,06 грн. , з яких:

Заборгованість по кредитному договору №22.45-10/07-СК від 21.12.2007 року становить 705 409,78 (сімсот п»ять тисяч чотириста дев»ять ) доларів США 78 центів , що станом на 23.07.2010 р. за офіційним курсом НБУ становить 5570621,03 грн., з них:

552264,00 дол. США (еквівалент 4361228,81 грн.) сума заборгованості за кредитом, що включає в себе: прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 103996,94 дол.США (еквівалент 821263,84 грн.), поточна заборгованість за кредитом 446003,06 дол. США, (еквівалент 3522086,16 грн.) та 3 (три) відсотків річних 2264,00 дол. США (еквівалент 17878,81 грн.);

123252,55 дол. США (еквівалент 950469,18 грн.) заборгованість за відсотками за користування кредитом, що включає: прострочену заборгованість за процентами 120358,26 дол.США (еквівалент 950469,18 грн.), 3 (три) відсотки річних в розмірі 2894,29 дол. США (еквівалент 22856,21 грн.);

13365,67 дол. США (еквівалент 105548,70 грн.) пеня нарахована у звязку з несвоєчасною сплатою кредиту за Кредитним договором;

16527,56 дол. США (еквівалент 130518,14грн.) пеня нарахована у звязку з несвоєчасною сплатою процентів за Кредитним договором;

Заборгваність по кредитному договору №22.47-10/07-СК від 21.12.2007 року становить 577151,93 (п»ятсот сімдесят сім тисяч сто пятдесят один) доларів США 93 цента, що станом на 23.07.2010 р. за офіційним курсом НБУ становить 4557768,79 (чотири мільйони п»ятсот пятдесят сім тисяч сімсот шістдесят вісім) гривні 79 коп., з них:

451852,14 дол. США (еквівалент 3568276,35 грн.) сума заборгованості за кредитом, що включає в себе: прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 85077,06 дол.США (еквівалент 671853,54 грн.), поточна заборгованість за кредитом 364922,94 дол. США, (еквівалент 2881796,46 грн.) та 3 (три) відсотків річних 1852,14 дол. США (еквівалент 14626,35 грн.);

100843,12 дол. США (еквівалент 796358,12 грн.) заборгованість за відсотками за користування кредитом, що включає: прострочену заборгованість за процентами 98475,00 дол.США (еквівалент 777657,08 грн.), 3 (три) відсотки річних в розмірі 2368,12 дол. США (еквівалент 18701,04 грн.);

10934,11 дол. США (еквівалент 86346,67 грн.) пеня нарахована у звязку з несвоєчасною сплатою кредиту за Кредитним договором;

13522,56 дол. США (еквівалент 106787,66 грн.) пеня нарахована у звязку з несвоєчасною сплатою процентів за Кредитним договором;

Заборгованість по кредитному договору №22.71-10/08-СК від 31.03.2008 року становить 260896,70 ( двісті шістдесят тисяч вісімсот девяносто шість ) доларів США 70 центів, що станом на 23.07.2010 р. за офіційним курсом НБУ становить 2060301,24 (два мільйони шістдесят тисяч триста одна ) грн. 24 коп., з них:

200741,82 дол. США (еквівалент 1585 258,15 грн.) сума заборгованості за кредитом, що включає в себе: прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 33695,21 дол.США (еквівалент 266091,07 грн.), поточна заборгованість за кредитом 166304,79 дол. США, (еквівалент 1313308,93 грн.) та 3 (три) відсотків річних 741,82 дол. США (еквівалент 5858,15 грн.);

45225,32 дол. США (еквівалент 388732,35 грн.) заборгованість за відсотками за користування кредитом, що включає: прострочену заборгованість за процентами 45745,45 дол.США (еквівалент 361251,82 грн.), поточна заборгованість за процентами за період з 21.06.2010р. по 20.07.2010р. 2333,34 дол. США (еквівалент 18426,39 грн.), 3 (три) відсотки річних в розмірі 1146,53 дол. США (еквівалент 9 054,15 грн.);

4419,32 дол. США (еквівалент 34899,37 грн.) пеня нарахована у звязку з несвоєчасною сплатою кредиту за Кредитним договором;

6510,24 дол. США (еквівалент 51411,37 грн.) пеня нарахована у звязку з несвоєчасною сплатою процентів за Кредитним договором;

Встановивши вказані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із п.5.5. Кредитного договору Позичальник зобовязаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобовязань у разі, зокрема, несплати процентів за користування кредитом більше 3 (трьох) банківських днів. Таким чином, в результаті порушення умов Кредитних договорів щодо строків сплати процентів за користування кредитом, враховуючи положення п.5.5. Кредитних договорів, у Позичальника виникло зобовязання щодо дострокового погашення суми кредиту.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.8.1. Кредитних договорів, у разі прострочення Позичальником зобовязань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами Кредитного договору більше 3 (трьох) банківських днів, Позичальник зобовязаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобовязань.

Керуючись вказаними положеннями ЦК України, умовами Кредитних договорів, а також враховуючи положення ст. 258 ЦК України, Позивач нарахував Відповідачу ОСОБА_4 пеню на суму прострочених грошових зобовязань суми кредиту та процентів за його користування.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись наведеною нормою, Позивач здійснив нарахування 3% річних на суми простроченого боргу по кредиту та процентам за користування кредитом.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобовязанні повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Стаття 99 Конституції України встановлює, що грошовою одиницею України є гривня. Разом з тим, вказана стаття Конституції України визначає правовий статус грошової одиниці України, але не встановлює сферу її обігу та будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Згідно зі статтею 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом.

Таким чином, відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак в той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі -Декрет). Відповідно до статті 5 Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статей 47, 49 Закону України «Про Банки і банківську діяльність» банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, на підставі банківської ліцензії. Стаття 2 цього Закону визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. При цьому, відповідно до цієї ж статті кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Таким чином, законодавство України чітко визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик в іноземній валюті (кредитні операції), які включають у себе як власне надання кредитів, так і отримання процентів та інших платежів за кредитом в іноземній валюті, а також залучення депозитів в іноземній валюті з виплатою процентів в іноземній валюті.

Спеціальне законодавство у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті або регламентували умови кредитування в іноземній валюті.

Що стосується валютного законодавства, то відповідно до вимог Декрету (стаття 1) надання кредитів в іноземній валюті слід відносити до валютних операцій.

Здійснення валютних операцій може мати місце на підставі генеральних чи індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Відповідно до статті 5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Перелік валютних операцій, для здійснення яких необхідна індивідуальна ліцензія НБУ, наданий у частині 4 цієї статті.

Генеральні ліцензії надаються на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Пункт «в» частини 4 статті 5 Декрету передбачає вимогу щодо отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Тобто, індивідуальна ліцензія на проведення вказаних операцій необхідна лише у тому випадку, якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак, на сьогодні законодавством не встановлено терміни і суми кредитів в іноземній валюті як критерій їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування. Ця обставина з огляду на відсилочний характер норми Декрету не дозволяє поширити режим індивідуального ліцензування на валютні операції, пов'язані з наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам.

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Що стосується необхідності отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України згідно з вимогами пункту «г» частини 4 статті 5 Декрету, то слід зазначити, що відповідно до цієї статті порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

Згідно зі статтею 11 Декрету Національний банк України видає в межах, передбачених цим Декретом обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України.

Крім цього, відповідно до статті 44 Закону України «Про Національний банк України» НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

На виконання вказаних повноважень Національним банком України прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління НБУ від 14.10.2004 №483 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 за №1429/10028.

Відповідно до пункту 1.4 Положення використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких зобов'язань або оплати товарів що придбаваються.

Разом з тим, у пункті 1.5 Положення визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Виходячи з наведеного, надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів та інших платежів за кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України жодною з сторін договору, за умови якщо стороною договору є уповноважений банк, який має банківську ліцензію та письмовий дозвіл (генеральну ліцензію) на здійснення валютних операцій.

Необхідно також зазначити, що навіть якщо погодитись з висновками щодо необхідності отримання сторонами кредитного договору відповідних індивідуальних ліцензій Національного банку України, то слід зауважити, що у такому випадку за відсутності таких ліцензій у сторін договору, ця обставина безпосередньо не визначає недійсність договору. Укладення договору без наявності відповідних ліцензій не доводить у такому випадку порушення суб'єктивного цивільного права. Звернення до суду з позовом про визнання договорів недійсними фактично є намаганням покласти на банк - позичальника коштів несприятливі правові наслідки через невиконання боржником своїх обов'язків згідно договору.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 14.03.2006 №40/141-05.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним надання банками кредитів в іноземній валюті та отримання відсотків та інших платежів в іноземній валюті за кредитами (як у готівковій, так у безготівковій формі) на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу (генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій).

Також в порядку ст.88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 526, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 15, 15-1, 30, 38, 42, 62, 80, 81, 88, 169, 209 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ПАТ «ВТБ Банк» в особі Відділення «Полтавська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВТБ Банк» в особі Відділення «Полтавська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 19, код ЄДРПОУ 14359319, МФО 321767, р/р № 37394000002179 в ПАТ «ВТБ Банк» м.Київ) заборгованість за Кредитними договорами укладеними в рамках Генеральної угоди № 10 від 21 грудня 2007 року, що становить 1 543 458 доларів США 41 центів, що еквівалентно в гривнях (за офіційним курсом НБУ станом на 23.07.2010 року) 12 188 691,06 грн. (Дванадцять мільйонів сто вісімдесят вісім тисяч шістсот девяносто одна), з них:

- заборгованість за Кредитним договором № 22.45-10/07-СК від 21 грудня 2007 року у сумі 705 409 доларів США 78 центів, що еквівалентно в гривнях (за офіційним курсом НБУ станом на 23.07.2010 року) 5 570 621,03 грн. (Пять мільйонів пятсот сімдесят тисяч шістсот двадцять одна грн. 03 коп.), що включає:

550 000,00 дол. США (еквівалент 4343 350 грн.) сума заборгованості за кредитом;

2264,00 дол. США (еквівалент 17878,81 грн.) -3% річних за несвоєчасне повернення кредиту;

13365,67 дол. США (еквівалент 105548,70 грн.)- пеня за несвоєчасну сплату кредиту.

120358,26 дол. США (еквівалент 950469,18 грн.)- сума заборгованості за процентами;

2894,29 дол. США (еквівалент 22 856,21 грн.) -3% річних за несвоєчасну сплату процентів;

16527,56 дол. США (еквівалент 130518,14 грн.)- пеня за несвоєчасну сплату процентів.

- заборгованість за Кредитним договором № 22.47-10/07-СК від 21 грудня 2007 року у сумі 577 151 доларів США 93 центів, що еквівалентно в гривнях (за офіційним курсом НБУ станом на 23.07.2010 року) 4 557 768,79 грн. (Чотири мільйони пятсот пятдесят сім тисяч сімсот шістдесят вісім грн. 79 коп.) що включає:

450 000,00 дол. США (еквівалент 3553650,00 грн.) сума заборгованості за кредитом;

1852,14 дол. США (еквівалент 14626,35 грн.) -3% річних за несвоєчасне повернення кредиту;

10934,11 дол. США (еквівалент 86346,67 грн.)- пеня за несвоєчасну сплату кредиту;

98475,00 дол. США (еквівалент 777657,08 грн.)- сума заборгованості за процентами;

2368,12 дол. США (еквівалент 18701,04 грн.) -3% річних за несвоєчасну сплату процентів;

13522,56 дол. США (еквівалент 106787,66 грн.)- пеня за несвоєчасну сплату процентів.

- заборгованість за Кредитним договором № 22.71-10/08-СК від 31 березня 2008 року у сумі 260 896 доларів США 70 центів, що еквівалентно в гривнях (за офіційним курсом НБУ станом на 23.07.2010 року) 2 060 301,24 грн. (Два мільйони шістдесят тисяч триста одна грн. 24 коп.).

200 000,00 дол. США (еквівалент 1579,400 грн.) сума заборгованості за кредитом;

741,82 дол. США (еквівалент 5858,15 грн.) -3% річних за несвоєчасне повернення кредиту;

4419,32 дол. США (еквівалент 34899,37 грн.)- пеня за несвоєчасну сплату кредиту;

48078,79 дол. США (еквівалент 379678,21 грн.)- сума заборгованості за процентами;

1146,53 дол. США (еквівалент 9054,15 грн.) -3% річних за несвоєчасну сплату процентів;

6510,24 дол. США (еквівалент 51411,37 грн.)- пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВТБ Банк» в особі Відділення «Полтавська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 19, код ЄДРПОУ 14359319, МФО 321767, р/р № 37394000002179 в ПАТ «ВТБ Банк» м.Київ) державне мито в розмірі 5100 грн. та 360,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовити за безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Головуючий : Ю.Д. Новак