Постанова № 13424206, 13.12.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-3814/10/1970

"13" грудня 2010 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої Дерех Н.В.

при секретарі Вальчук І.М.

за участю:

представника позивача Каратаєвої В.М.

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення допомоги по безробіттю, суд

в с т а н о в и в:

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі позивач) звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 (надалі відповідач) про стягнення допомоги по безробіттю, посилаючись на те, що ОСОБА_4 одночасно перебуваючи на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний, отримував допомогу по безробіттю та пенсію по інвалідності.

В судовому засіданні представник позивача Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття позов підтримав та просив його задовольнити повністю, оскільки ОСОБА_4 звернувся до Тернопільського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та 12 січня 2001 року отримав статус безробітного, подавши в Тернопільський міськрайонний центр зайнятості недостовірну інформацію, з метою отримання виплати допомоги по безробіттю. Таким чином, сума допомоги по безробіттю виплачена ОСОБА_4 в Тернопільському міськрайонному центру зайнятості становить 519,11 грн. та підлягає поверненню до Фонду. Даний факт було виявлено при повторному зверненні відповідача в центр зайнятості в серпні 2010 року.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, оскільки вважає, що сплив строк позовної давності. Однак, повідомив, що він дійсно будучи інвалідом ІІІ групи, отримуючи пенсію по інвалідності у 2001 році отримував і допомогу по безробіттю.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що вказаний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (далі Закон України) Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно ст. 12 Закону України виконують органи державної служби зайнятості.

У відповідності до ст. 1 Закону України обєктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього Закону.

На підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_4 05 січня 2001 року звернувся з заявою до Тернопільського міського центру зайнятості ( в даний час Тернопільський міськрайонний центр зайнятості)( надалі Тернопільський МРЦЗ) за сприянням у працевлаштуванні, а 12 січня 2001 року отримав статус безробітного та відповідно до довідки, виданої Тернопільським МРЦЗ, отримував допомогу по безробіттю з 12.01.2001 року по 15.05.2001 року. При цьому судом встановлено, що в ході виконання „Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття", встановлено, що відповідач отримував пенсію по III групі інвалідності з 1990 року.

У пошуках роботи відповідач зареєструвався 03.08.2010 року в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості. При звірці документів, представлених при реєстрації виявилось, що відповідач у попередньому періоді перебував на обліку в центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю та одночасно одержував пенсію по інвалідності, про яку не повідомив.

Згідно службової записки від 08.09.2010 р. позивач дізнався, що під час звірки документів інформації, представлених при реєстрації, виявилось, що ОСОБА_4 одночасно перебував на обліку в центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю і в цей період отримував пенсію по інвалідності, про яку не повідомив.

Відповідно до п. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушене своє право в серпні 2010 року, коли відповідач повторно звернувся в Центр зайнятості для отримання допомоги по безробіттю. А до суду з позовом позивач звернувся 29 листопада 2010 року, тобто до спливу шестимісячного строку, встановленого ст. 99 КАС України, відтак суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Відповідно до п. 2 ст. 103 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

У відповідності до п. 2 ст. 36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

У відповідності до п. 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обовязків стягується з цієї особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення.

Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у відповідності до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, сума допомоги по безробіттю виплачена ОСОБА_4 в Тернопільському міському центрі зайнятості з 12.01.2001 року по 15.05.2001 року становить 519,11 грн. та підлягає поверненню до Фонду.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що позовні вимоги Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є підставними, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не заперечені в установленому порядку відповідачем, а тому підлягають до задоволення.

керуючись Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 519 (пятсот девятнадцять) грн. 11 коп. отриманої допомоги по безробіттю, шляхом перерахування на р/р 37171300901002 у ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, код 14029303 КЕКВ 1314.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Головуючий суддяДерех Н.В.

копія вірна

СуддяДерех Н.В.