Постанова № 13424208, 06.12.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-3358/10/1970

"06" грудня 2010 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої Дерех Н.В.

суддів Осташа А.В.

Подлісної І.М.

при секретарі Вальчук І.М.

участю:

представників позивача - Дерень Т.М., Соколовського О.І.

представника відповідача Білий В.В.

представник третьої особи Тернопільська міська рада Гірняк В.М.

представник третьої особи Державного управління охорони

навколишнього природного середовища в Тернопільській області Рижак С.М.

представник третьої особи Державної інспекції з контролю за цінами в

Тернопільській області Яцура О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального автотранспортного підприємства Тернопільської Міської ради до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору і виступають на стороні позивача: Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області, Тернопільської міської ради про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Комунальне автотранспортне підприємство Тернопільської Міської ради (надалі позивач, КАТП Тернопільської міської ради) звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач), третіх осіб,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору і виступають на стороні позивача: Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області, Тернопільської міської ради про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000422309/0 від 13 травня 2010 року та № 0000422309/1 від 14 липня 2010 року про стягнення 5699756,16 грн. основного платежу та застосування до Комунального автотранспортного підприємства Тернопільської міської ради штрафних санкцій на суму 5065880,39 грн. за несплату збору за забруднення навколишнього природного середовища, посилаючись на те, що вони не є власниками сміття і не можуть бути платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища, а тому вказане рішення є протиправним і підлягає до скасування.

В судовому засіданні представники позивача Комунального автотранспортного підприємства Тернопільської Міської ради позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0000422309/0 від 13 травня 2010 року та № 0000422309/1 від 14 липня 2010 року, посилаючись на те, що вони не зобов'язані отримувати ліміти на розміщення відходів та не є платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища.

В судовому засіданні представник відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечив та вказав, що податковим органом у оспорюваних податкових повідомленнях - рішеннях правильно визначено податкові зобов'язання позивача по збору за забруднення навколишнього природного середовища та застосовано штрафні санкції у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Представник третьої особи Тернопільської міської ради, вважає, що вказаний позов підлягає до задоволення з огляду на те, що власниками побутових відходів являється територіальна громада міста Тернополя в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради, який представляє її інтереси, яка і є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища та зобов'язана отримувати ліміти на розміщення відходів.

Представник третьої особи Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області позов підтримав, просив його задовольнити, оскільки при розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово - комунальних послуг на послугу із захоронення побутових відходів, яка надається позивачем комунальним автотранспортним підприємством Тернопільської міської ради в розрахунок планових витрат із захоронення не включено витрати по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища по сміттєзвалищі с. Малашівці.

Представник третьої особи Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області вважає, що позов є підставни та при цьому пояснив, що сміттєзвалище в с. Малашівці не є спеціально відведеним місцем для розміщення відходів.

Представник третьої особи Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, в судове засідання не прибув, подавши клопотання про розгляд даної адміністративної справи без участі їхнього представника, позовні вимоги, наведені в адміністративному позові підтримують в повному обсязі, оскільки відходи, які видаляються на Малашівецьке сміттєзвалище згідно ст. 9 Закону України «Про відходи»є власністю громади м. Тернополя, а земельна ділянка на якій вони розміщуються знаходиться в користуванні Малашівецької сільської ради і нікому не передана в оренду. Таким чином, виконуючи договірні зобов 'язання позивачі надають послуги пов'язані із видаленням відходів на Малашівецьке сміттєзвалище, а не захоронює їх, крім того комунальне автотранспортне підприємство Тернопільської міської ради проводить розрахунки з підприємствами, які здійснюють вивіз твердих побутових відходів з території міста.

Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що вказаний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до п. 1 ст. 11, ч.7 ч.13 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведено виїзну позапланову документальну перевірки КАТП Тернопільської міської ради з питань дотримання вимог законодавства, щодо нарахування та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів за період діяльності з 01.01.05 по 31.12.09, за результатами якої складено акт перевірки від 27 квітня 2010 року № 3844/23-420/23736580, про що 27 квітня 2010 року складено Акт № 3844/23-420/32736580 (далі - акт перевірки).

На підставі вказаного акта перевірки Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення - рішення від 13 травня 2010 року № 0000422309/0 про сплату 10765636,55 грн. інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі 5 699 756,16 грн. основного платежу та 5065880,39 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції з посиланням на підпункти 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

25 травня 2010 року КАТП Тернопільської міської ради подало первинну скаргу в Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію з проханням скасувати прийняте податкове повідомлення - рішення, як таке що не відповідає вимогам чинного законодавства. 14.07.2010 року Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція прийняла рішення за результатами розгляду вказаної скарги яким відмовила в її задоволенні, та прийняла податкове повідомлення - рішення №0000422309/1 від 14 липня 2010 року.

26 липня 2010 року КАТП Тернопільської міської ради подало повторну скаргу в податкову інспекцію вищого рівня (Державну податкову адміністрацію в Тернопільській області) з проханням скасувати незаконні податкові повідомлення - рішення. Державна податкова адміністрація в Тернопільській області прийняла рішення про відмову в задоволенні скарги.

В зв'язку з цим КАТП Тернопільської міської ради подало скаргу в Державну податкову адміністрацію України з проханням скасувати податкові повідомлення рішення, однак було відмовлено в її задоволенні.

Як встановлено в судовому засіданні і вбачається із статуту позивача Комунального автотранспортного підприємства Тернопільської міської ради основною його діяльністю є виконання робіт по наданню послуг із своєчасного та якісного збору і вивезенню твердих і рідких побутових відходів та здійснення перевезень побутових відходів, які надаються населенню та підприємствам на договірних умовах.

14 листопада 2005 року наказом № 205 департаменту житлово -комунального господарства, екології і транспорту на виконання рішення № 1105 виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 14.09.2005 р., рішення конкурсної комісії від 31.10.2005 р. та з метою забезпечення належного утримання місць видалення відходів, дотримання санітарних правил влаштування і утримання полігонів для твердих побутових відходів, затверджено протокол комісії про визнання комунального автотранспортного підприємства Тернопільської міської ради переможцем конкурсу на надання послуг на захоронення твердих побутових відходів.

15 листопада 2005 року між департаментом житлово-комунального господарства, екології і транспорту Тернопільської міської ради, як «замовником»та комунальним автотранспортним підприємством Тернопільської міської ради, як «виконавцем»укладено договір № 386а на надання послуг із захоронення твердих побутових відходів, яким «замовник»передав «виконавцю»функції із надання послуг з захоронення твердих побутових відходів на міському сміттєзвалищі в с. Малашівці та утримання його у належному стані, а також: проведення розрахунків з підприємствами, які здійснюють вивіз твердих побутових відходів з території міста.

Відповідно до п.п. 6, п. а ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а)власні (самоврядні) повноваження:

б)вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин.

Пп. 7, п. б ч. 1 ст. 33 цього-ж Закону. Передбачає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

б)делеговані повноваження:

7)визначення території для складування, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів відповідно до законодавства.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про відходи»«... територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи)...»Таким чином КАТП Тернопільської міської ради не є власником відходів;

Згідно пункту 12 «Порядку розрахунку, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів»затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1218 від 03.08.1998 року «... власники відходів в строки передбачені постановою, подають до органів Мінекоресурсів на місцях заяви на одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році...». Отже визначено, що дозволи на розміщення відходів повинен одержувати виключно власник відходів. Цей пункт розширеному тлумаченню не підлягає.

Пунктом 5.3. «Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення природного навколишнього середовища», яка затверджена спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та міністерства ядерної безпеки, ДПА України № 162/379 від 19.07.1999 року передбачено, що «... ліміти на розміщення відходів встановлюються терміном на один рік і після затвердження місцевою державною адміністрацією доводяться до власників відходів до 01 жовтня поточного року...»Цим нормативно - правовим актом також визначено, що ліміти встановлюються до власників відходів.

Таким чином власником побутових відходів являються органи місцевого самоврядування, які і є платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Позивач КАТП Тернопільської міської ради ніколи не було і не є власником відходів, а тому застосовування відповідачем штрафних санкції до підприємства є неправомірним і таким, що суперечить чинному законодавству.

Відповідно до «Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів»затвердженого постановою КМУ № 1298 від 03.08.1998 року місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).

Судом встановлено, що жодного року місцева державна адміністрація не приймала рішення про включення комунального автотранспортного підприємства Тернопільської міської ради в такий перелік.

Згідно «Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» затвердженого постановою КМУ № 1298 від 03.08.1998 року органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік. Судом встановлено, що на адресу позивача таких листів ніколи не надходило.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що сміттєзвалище в с. Малашівці, не перебуває і ніколи не перебувало на балансі позивача автотранспортного підприємства Тернопільської міської.

Як вбачається із листа № 3/348 Державної екологічної інспекції в Тернопільській області від 28 лютого 2008 року при проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відходами в частині поводження із відходами на сміттєзвалищі на території Малашівецької сільської ради Зборівського району встановлено, що відходи, які видаляються на Малашівецьке сміттєзвалище є власністю територіальної громади м. Тернополя, а земельна ділянка де розміщуються відходи знаходиться в користуванні Малашівецької сільської ради і нікому в оренду не передана.

Таким чином судом встановлено, що власниками побутових відходів являється територіальна громада міста Тернополя в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради, який представляє її інтереси, яка і є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Посилання представника відповідача на те, що відповідно до п. 2.1. інструкції «Про порядок обчислення і сплату збору за забруднення природного навколишнього середовища» платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи, організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи не в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів, а тому позивачі, які надають послуги із захоронення твердих побутових відходів на сміттєзвалищі є платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища, суд до уваги не приймає оскільки судом встановлено, що позивач на підставі договірних зобов'язань з Тернопільською міською радою надавав послуги із захоронення твердих побутових відходів, а не здійснював викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

При цьому судом враховано те, що у відповідності до ст. 9 Закону України «Про відходи»саме територіальна громада є власником відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий, а відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»інтереси територіальних громад представляють відповідні ради, в даному випадку Тернопільська міська рада, яка і уклала відповідні договори з Малашівецькою сільською радою на території якого знаходиться сміттєзвалищі на виконання робіт з поетапної рекультивації із захоронення твердих побутових відходів на сміттєзвалищі біля села Малашівці, Зборівського району.

При винесенні оспорюваного рішення відповідачем не було враховано, що відповідно до вимог ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів, а п. 12 «Порядку розрахунку, затвердження і перегляду лімітів на утворення і розміщення відходів»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1218 від 03 серпня 1998р. передбачає, що власники відходів подають до органів Мінекоресурсів на місцях заяви на одержання дозволу на розміщення відходів, п. 5.3. інструкції «Про порядок обчислення і сплату збору за забруднення природного навколишнього середовища» передбачено, що ліміти на розміщення відходів встановлюються терміном на 1 рік і після затвердження місцевою державною адміністрацією доводяться до власників відходів.

Також суд приймає до уваги той факт, що позивач комунальне автотранспортне підприємство Тернопільської міської ради не є ні власником, ні орендарем сміттєзвалища, а тому не може сплачувати збір за фактично розміщені там відходи, передані їм для розміщення іншими власниками.

Міністерство екології та природних ресурсів України листом № 4914-к/26-11/115-11 від 14.05.2003 р. повідомило, що відповідно до п. 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.1999 р., у розрахунках збору за розміщення відходів мають бути вказані саме фактичні обсяги відходів, що дійсно розміщуються на території суб'єкта господарської діяльності і на які у цього суб'єкта є дозвіл на розміщення.

Крім того листом Мінприроди №7650/19/3-5 від 11.07.2007 р. було надано роз'яснення ДПА України стосовно окремих питань застосування норм податкового законодавства при справлянні збору за забруднення навколишнього природного середовища. Мінприроди України вважає, що збір за забруднення навколишнього природного середовища повинна сплачувати організація, яка безпосередньо виконує операцію видалення відходу на звалище (тобто власник або орендар), яким позивач не являється, якщо в договорі про передачу відходів від утворювача до іншої організації не передбачений інший порядок сплати цього збору.

Таким чином, судом встановлено, що податковим органом безпідставно винесено податкові повідомлення - рішення № 0000422309/0 від 13 травня 2010 року та № 0000422309/1 від 14 липня 2010 року про застосування штрафних санкцій на суму 10765636 грн. 55 копійок, а тому вони підлягають визнанню протиправними і скасуванню, а позовні вимоги позивача задоволенню.

керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про відходи», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішенняТернопільської обєднаної державної податкової інспекції № 0000422309/0 від 13 травня 2010 року та № 0000422309/1 від 14 липня 2010 року .

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 08 грудня 2010 року.

Головуючий суддяДерех Н.В.

копія вірна

СуддяДерех Н.В.