Ухвала суду № 134185070, 16.02.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2369/25

Провадження № 6/552/21/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання Хрипунова Т.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві заяву боржника ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2025 року.

Свою заяву обґрунтовує тим, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 17 листопада 2025 року на користь АТ «Сенс Банк» з неї стягнуто заборгованість в загальній сумі 360552,06 грн.

Відповідач ОСОБА_1 має намір виконати рішення та сплатити суму боргу за даним рішенням, але відсутня матеріальна можливість виконати рішення одним траншем, тому просить суд розстрочити його виконання.

Матеріальний стан відповідачки не дозволяє одразу і в повному обсязі погасити заборгованість в розмірі, оскільки поставить відповідачку в скрутне матеріальне становище.

Відповідачка самостійно виховує та утримує дитину: ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , що видане 11 січня 2011 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області. Батько дитини помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 , що видане повторно 15 липня 2025 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

В Україні 24.02.2022 введено воєнний стан який дія і дотепер.

Наразі відповідачка доходу не отримує, займається вихованням дітей, що підтверджується довідкою ок5 від 13.01.2026 року.

Тому просила суд розстрочити виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 17.11.2025 по справі №552/2369/25 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №501291416 від 25.01.2021 в сумі 353312,31 грн, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4239,75 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу 3000,00 грн, що разом становить 360552,06 грн., у спосіб: розстрочення виплати боргу в сумі 360552,06 грн. рівними платежами по 36055,21 грн. щомісяця до 17 числа кожного місяця впродовж 10 місяців починаючи з 17 січня 2025 року.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 , її представник адвокат Хворост Д.М., представник стягувача, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в засідання не з`явились.

Згідно ч.2 ст.435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Оскільки неявка сторін не перешкоджає розгляду, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 17 листопада 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором від 25 січня 2021 року № 501291416 в сумі 353312,31 грн., на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 4239,75 грн., на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу 3000,00 грн, а всього стягнути 360552,06 грн.

Зазначене рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно до ч. 3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст.435 ЦПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За змістом статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 435 ЦПК України задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає з урахуванням установлених обставин, які ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виходячи з вимог цивільного процесуального закону та вимог ст.435 ЦПК України надання розстрочки виконання рішення суду має винятковий характер.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Проте, перебування на утриманні відповідача неповнолітньої дитини, відсутність у неї доходу, не є обставинами, які в значенні ст.435 ЦПК України істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Звертаючись до суду з даною заявою, ОСОБА_1 не надала доказів, які б дозволяли надати оцінку її матеріальному становищу. Та обставина, що ОСОБА_1 не працює, не свідчить про її незадовільне матеріальний становище, яке об`єктивно свідчить про неможливість виконання рішення суду.

Якщо відповідач тривалий час не працює, будь-яких доказів, з яких би вбачалося якими є джерела її фінансування, в яких розмірах вона одержує дохід, за рахунок яких коштів, або у кого на утриманні вона перебуває, відповідач до справи не надала.

Також відповідачем не надано доказів щодо наявності або відсутності у неї іншого майна, за рахунок якого може бути виконано рішення.

Зазначаючи, що вона не може одразу і в повному обсязі погасити заборгованість, відповідач просила суд розстрочити виплату боргу в сумі 360552,06 грн. рівними платежами по 36055,21 грн. щомісяця до 17 числа кожного місяця впродовж 10 місяців починаючи з 17 січня 2025 року.

В той же час відповідач зазначає, що доходу вона не має.

В цьому випадку за рахунок яких коштів вона має намір погашати заборгованість в таких значних розмірах, відповідач суду не повідомляє.

Крім того, з того часу як відповідач звернулась до суду з заявою про розстрочку виконання, і до дня розгляду даної заяви судом, будь-яких доказів того, що вона частково почала виконувати рішення у вказаних нею сумах (36055,21 грн) відповідач суду не надала, хоча розстрочити виконання рішення просила з 17 січня 2026 року.

Таким чином, з заяви ОСОБА_1 та доданих до неї доказів не вбачається підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Оскільки заявником не долучено до заяви про відстрочення виконання належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, зокрема, не додано доказів, які свідчать про її матеріальне становище, яке ускладнює або робить неможливим виконання рішення, суд приходить до висновку, що заявником не доведено обставини, на які вона посилається.

Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст.18, 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», - суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2025 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний термін з дня її проголошення.

Головуючий О.А.Самсонова