Рішення № 13416151, 16.12.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.10

Справа № 13/158-10.

за позовом: Фірми «Сіверська сласть-продукт» - Товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-Прайм»

про стягнення 17 968 грн. 42 коп.

Суддя Лиховид Б.І.

За участю секретаря судового засідання Є.В. Глущенко

За участю представників сторін:

від позивача: Портік В.О., доручення № 1 від 06.12.2008 р.

від відповідача: не з‘явився

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 17 968 грн. 42 коп., в тому числі 15 997 грн. 86 коп. основного боргу, 1 558 грн. 35 коп. пені, 143 грн. 98 коп. – інфляційних збитків, 268 грн. 23 коп. – 3 % річних.

Відповідач відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції по справі до суду не подав, в судове засідання вдруге не з’явився.

Ухвали суду від 18.11.2010 року та від 02.12.2010 року, направлені на адресу відповідача, вказану у позовній заяві (м. Суми, вул.. Тополянська, 12) повернуті з відміткою пошти про те, що «організація вибула».

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наданим Головним управлінням статистики у Сумській області, станом на 14.12.2010 року адреса ТОВ «Кондитер-Прайм» - м. Суми, вул.. Тополянська, 12.

Водночас до повноважень господарських судів не відноситься з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

02.03.2009 року між Фірмою «Сіверська сласть-продукт» ТОВ та ТОВ «Кондитер-Прайм» був укладений договір № 238, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язується виготовити і поставити покупцю (відповідачу), а покупець прийняти та оплатити кондитерську продукцію на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 вартість продукції зазначається в накладних та є договірною.

Поставка продукції на умовах даного договору здійснюється з моменту підписання договору і діє до 31.12.2010 року.

Як зазначає позивач, ним було поставлено відповідачеві продукції на загальну суму 298 425 грн. 12 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість на суму 15 997 грн. 86 коп. по видатковим накладним СС-0000052 від 11.01.2010 р. та СС-0000150 від 18.01.2010 р.

Згідно з п. 4.1 розрахунки за отриману по даному договору продукцію здійснюються протягом 21 календарного дня з моменту поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 07/06 від 07.06.2010 р. з проханням погасити заборгованість у сумі 15 997 грн. 86 коп.

Листом № 40 від 21.06.2010 року відповідач підтвердив, що має заборгованість перед позивачем у розмірі 15 977 грн. 86 коп. за вищевказаним договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не подав доказів сплати заборгованості у розмірі 15 977 грн. 86 коп., тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача зазначеної суми правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 5.2 передбачено, що за прострочку платежу, передбаченого п. 4.1 договору покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Так, позивачем була нарахована пеня в розмірі 1 558 грн. 35 коп., яка заявлена в межах позовної давності, відповідно до умов договору та з урахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 558 грн. 35 коп. пені є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 268 грн. 23 коп. – 3% річних та 143 грн. 98 коп. інфляційних збитків, підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по державному миту в сумі 179 грн. 69 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-Прайм» (40022, м. Суми, вул.. Тополянська, 12, код 36334574) на користь Фірми «Сіверська сласть-продукт» - Товариства з обмеженою відповідальністю (61072, м. Харків, вул.. 23-го Серпня, 12 «А», код 31225982) 15 997 грн. 86 коп. основного боргу, 1 558 грн. 35 коп. пені, 143 грн. 98 коп. – інфляційних збитків, 268 грн. 23 коп. – 3 % річних, 179 грн. 69 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ (підпис) Б.І.ЛИХОВИД

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 21.12.2010 р.

Суддя Лиховид Борис Іванович