Рішення № 13415865, 05.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.10 Справа № 24/325/10

Суддя

за позовною заявою: концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а

до відповідача: Житлово –будівельного кооперативу “Будівельник-30”, 69096, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70, кв. 18

про стягнення 78114,75 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Вознюк А.Л., довіреність від 04.01.2010р. № 21

від відповідача: Пучкова Н.М., протокол від 27.06.2009р. № 21

СУТЬ СПОРУ:

04.10.2010р. до господарського суду Запорізької області звернувся концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (надалі - концерн “МТМ”) до Житлово –будівельного кооперативу “Будівельник-30” (далі –ЖБК “Будівельник-30”) про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 84014,75 грн. за спожиту теплову енергію на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006р. № 100119.

Ухвалою від 04.10.2010р. порушено провадження у справі № 24/325/10, судове засідання призначено на 05.11.2010р., про що сторони повідомлені належним чином.

Розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами фіксації.

У засіданні суду 05.11.2010р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз’яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

В судовому засіданні 05.11.2010р. позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог від 05.11.2010р. № 5423, якою просить суд стягнути з відповідача 78114,75 грн. основного боргу за період з липня 2009 року по серпень 2009 року, з жовтня 2009 року по березень 2010 року, червень 2010 року, серпень 2010 року. Заява надана відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв’язку з чим прийнято судом та задоволена.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив наступне. 01.09.2006р. між сторонами укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100119, на виконання умов якого позивачем за період з липня 2009 року по серпень 2009 року, з жовтня 2009 року по березень 2010 року, червень 2010 року, серпень 2010 року відповідачу поставлено теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 78114,45 грн., що підтверджується рахунками та актами прийому-передачі теплової енергії за вказаний період. Зобов’язання щодо оплати отриманої теплової енергії відповідач належним чином, внаслідок чого, сума основної заборгованості за спірним договором становить 84014,75 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 276 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006р. між Житлово –будівельним кооперативом “Будівельник-30” (Споживач) та концерном “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (Теплопостачальна організація) укладено договір № 100119 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді з додатками, за умовами якого (п.1.1.) Теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 6.1 Договору, розрахунки за даним договором, здійснюються в грошовій формі, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Пунктами 6.2., 6.3. договору сторонами визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються Споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Споживач, відповідно до п. 6.6. договору, з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, 2а документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання-передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ);

- акт звіряння розрахунків (за вимогою Споживача).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі 5-ти днів з дати отримання (п. 6.6.1. договору).

Пунктом 6.6.2. договору сторони узгодили, що у разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов’язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1. договору строк. У разі неотримання Акту приймання передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Встановлено, що на виконання умов спірного договору у період з липня 2009 року по серпень 2009 року, з жовтня 2009 року по березень 2010 року, червень 2010 року, серпень 2010 року відповідачу поставлено теплову енергію в гарячій воді, що підтверджується рахунками та актами прийому-передачі теплової енергії за вказаний період, копії яких містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать, що на адресу філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району не надходило обґрунтованих заперечень щодо підписання актів в установлені договором терміни. Отже, акти вважаються погодженими.

Свої зобов’язання за договором відповідач належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений договором строк у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого сума основного боргу за вказаний період на час розгляду справи в суді становить 78114,75 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи й визнано відповідачем.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов’язання відповідача оплатити вартість теплової енергії не припинено.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, суд вважає вимоги позивача про стягнення 78114,75 основного боргу на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006р. № 201844 доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –781,15 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово –будівельного кооперативу «Будівельник-30»(69096, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70, кв. 18, п/р 26007301156309 філія ЗЦВ Промінвест банку Українм, МФО 313355, код ЄДРПОУ 20523651) на користь концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а, код ЄДРПОУ 32121458, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) –78 114 (сімдесят вісім тисяч сто чотирнадцять) грн. 75 коп. основного боргу, 781 (сімсот вісімдесят одну) грн. 15 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

суддя Т.А. Азізбекян

           Суддя Т.А. Азізбекян