Рішення № 13415858, 18.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.10 Справа № 24/278/10

Суддя

за позовною заявою: Закритого акціонерного товариства “Бердянське підприємство теплових мереж”, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97

до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1, 71100, АДРЕСА_1

про стягнення 4 169,30 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Тодоров І.П., довіреність від 05.01.10 № 2

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

18.08.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулось закрите акціонерне товариство “Бердянське підприємство теплових мереж” (надалі - ЗАТ “Бердянське підприємство теплових мереж”) з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - ПП ОСОБА_1.) про стягнення з відповідача заборгованості за договорами № 1052 від 12.09.2006р. та від 09.12.2009р. в розмірі 4 169,30 грн., з яких: 3 946,53 грн. - основний борг та 222,77 грн. - інфляційні витрати.

Ухвалою від 18.08.2010р. судом порушено провадження у справі № 24/278/10, судове засідання призначено на 06.09.2010р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 06.09.2010р. у звязку з неявкою в засідання суду представників сторін розгляд справи судом відкладено на 18.10.2010р.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 18.10.2010р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив наступне. 12.09.2006р. між сторонами було укладено договір № 1052 на гарантійний відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення та 09.12.2009р. укладено договір № 1052 купівлі продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення, на виконання умов яких ЗАТ “Бердянське підприємство теплових мереж” надано послуги з теплопостачання для обєктів відповідача. Свої зобовязання щодо оплати наданих послуг відповідач в повному обсязі не виконав, внаслідок чого за період березень 2009 року червень 2010р. має перед позивачем заборгованість в розмірі 3 946,53 грн. За несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідачу нараховано 222,77 грн. індексу інфляції за період з квітня 2009року по березень 2010р. Враховуючи викладене, позивач просить суд на підставі ст.ст. 193, 216-218, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання жодного разу не зявився, позовні вимоги не спростував, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з п. 3.6 розяснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження фізичних осіб-підприємців - учасників судового процесу.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслана судом за поштовою адресою, яка вказана у позовній заяві.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2006р. між закритим акціонерним товариством “Бердянське підприємство теплових мереж” (Постачальник) і приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) було укладено договір № 1052 на гарантійний відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення приміщення, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Мазіна, 43, предметом якого є надання послуг у вигляді теплової енергії Постачальником Споживачу (п. 1.1.).

Пунктом 4.5. цього договору сторонами передбачено, рахунок акт виконаних робіт за фактично відпущену теплову енергію надається Споживачу до 15 числа місяця щомісячно за попередній період. Оплата рахунку-акту здійснюється Споживачем протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

Договір укладений строком з 01.10.2006р. по 01.10.2007р. і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено в письмовому вигляді про відмову або перегляд договірних зобовязань ( п. 8.1. договору).

Відповідно до п. 8.2. договору, розірвання даного договору не звільняє Споживача від зобовязань повної оплати за спожиту теплову енергію.

З матеріалів справи слідує, що договір від 12.09.2006р. № 1052 автоматично пролонгувався.

09.12.2009р. між закритим акціонерним товариством “Бердянське підприємство теплових мереж” (Постачальник) і приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір № 1052 купівлі продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення обєктів Споживача, а Споживач одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного договору.

Пунктом 4.2. договору визначено, що розрахунки за теплову енергію проводяться по тарифах на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 29.09.2009р. № 494 “Про погодження двоставкових тарифів на послуги ЗАТ “Бердянське підприємство теплових мереж” з 01.11.2009р.

Відповідно до п. 4.3 договору, кількість і вартість теплової енергії, зазначені в договорі, є орієнтовними (розрахунковими) і можуть змінюватися залежно від фактичної температури зовнішнього повітря й тривалості опалювального періоду. Вартість теплової енергії та приєднаного теплового навантаження на грудень 2009р. листопад 2010р. становить 17 927,00 грн.

Згідно з п. 4.5. договору, рахунок-акт виконаних робіт виписується до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Оплата проводиться Споживачем не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем (п. 4.6.)

Договір укладений строком з 01.12.2009р. по 30.11.2010р. і вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення цього договору або перегляд його умов (п.8.1. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України, ч.1 ст. 903 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобовязання щодо постачання теплової енергії позивач виконав у повному обсязі, про що свідчать рахунки-акти виконаних робіт за період з березня 2009 року по червень 2010 року, копії яких містяться в матеріалах справи. Вказані рахунки-акти підписані відповідачем без претензій та зауважень, про що свідчать відповідні підписи на рахунках-актах.

Однак, відповідач договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений договором строк у повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Судом встановлено, що на час розгляду справи в суді сума основного боргу за період з березня 2009 року по червень 2010 року становить 3 368,04 грн., факт наявності якого підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобовязання. Зобовязання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На час розгляду спору в суді відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не предявив.

Позивачем заявлено до стягнення 3 946,53 грн. основного боргу, однак з урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 3 368,04 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 222,77 грн. за період з квітня 2009 року по березень 2010 року (розрахунок містяться в матеріалах справи). Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 87,85 грн. державного мита та 203,26 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, банк ф. “Райффайзенбанк України” в м. Запоріжжя, МФО НОМЕР_3) на користь закритого акціонерного товариства “Бердянське підприємство теплових мереж” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97, код ЄДРПОУ 05541120, р/р 260063337 в ЗОД ПАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 313827) 3 368 (три тисячі триста шістдесят вісім) грн. 04 коп. основного боргу, 222 (двісті двадцять дві) грн. 77 коп. інфляційних витрат, 87 (вісімдесят сім) грн. 85 коп. державного мита та 203 (двісті три) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян