Рішення № 13411594, 10.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.10 р.

Справа № 13/304-10

За позовом Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

третя особа без самостійних вимог - Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства Агрофірма „Приорілля”, с. Гупалівка Магдалинівського району Дніпропетровської області

про стягнення 6 000,00 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Панченко Л.О.-представник, довіреність від 11.01.2010р. №62/10/10-009;

від відповідача: Папірний О.В. - представник, довіреність від 01.11.2010р. №1-Д;

від третьої особи: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Новомосковська об’єднанна державна податкова інспекція, м. Новомосковськ Дніпропетровської області (далі –позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства Агрофірма „Приорілля”, с. Гупалівка Магдалинівського району Дніпропетровської області (далі –відповідач), третя особа без самостійних вимог - Відділення Державного казначейства в Магдалинівському районі Дніпропетровської області, смт. Магдалинівка Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по бюджетній позичці з приватного підприємства Агрофірма „Приорілля” у сумі 6 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням КДСП ім. Ілліча, правонаступником якого є відповідач, договору №1 про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 років від 02.10.1997 р.

Відповідач надав відзив на позов відповідно до якого повідомляє, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав. Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги на підставі договору №1 від 02.10.1997 р. згідно до якого КДСП ім. Ілліча було отримано бюджетну позику, яка згідно п. 3.1 цього договору повинна була повернута не пізніше 01.10.1998 р. Уповноважений державний орган, що контролює питання повернення бюджетних позичок, а саме - Управління Державного казначейства в Магдалинівському районі Дніпропетровської області повинен був дізнатися про неповернення бюджетної позички 01.10.1998 р., але позовна заява від Новомосковської ОДПІ надійшла до суду після 17.09.2010 р., тобто через 12 років після виникнення права вимоги за договором позички. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно до ч. 3, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Тому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог Новомосковської ОДПІ у зв’язку із спливом строку позовної давності.

08.11.2010 р. до суду від позивача надійшло додаткове пояснення до позовної заяви та клопотання в порядку ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого позивач просить поновити процесуальний строк на подання позовної заяви з наступних підстав. Новомосковській ОДПІ 01.09.2010 р. стало відомо про порушення прав та інтересів держави щодо несплати до бюджету приватним підприємством Агрофірма „Приорілля” заборгованості по бюджетній позичці у сумі 6000,00 грн. Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У зв’язку з тим, що органи державної податкової служби не уповноважені законодавством вести облік сум заборгованості по бюджетним позичкам, Новомосковська ОДПІ не могла довідатися раніше 01.09.2010 р. про наявність заборгованості по бюджетній позичці приватного підприємства Агрофірма „Приорілля” у сумі 6000,00 грн.

Відповідач 09.11.2010 р. надав до суду додатковий відзив на позовну заяву відповідно до якого повідомляє, що строк на стягнення зазначеного боргу є таким, що сплив, а сама заборгованість є безнадійною у розумінні п. п. «в»п. 18.2.1. ст. 18 Закону №2181 та підлягає списанню, а тому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог Новомосковської ОДПІ у зв’язку із спливом строку позовної давності.

Ухвалою суду 18.11.2010 р. було продовжено строк розгляду справи до 02.12.2010 р. та замінено учасника справи - третю особу без самостійних вимог - Відділення Державного казначейства в Магдалинівському районі Дніпропетровської області на належного учасника судового процесу Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, якого залучено до участі у справі.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 р. №1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року було постановлено виділити на фінансування заходів з підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 1997/98 року, забезпечення збирання та збереження врожаю 1997 року, інші невідкладні потреби Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям цільовим призначенням для сільськогосподарських товаровиробників 60 млн. гривень (на умовах повернення їх до 1 жовтня 1998 р.) за розподілом згідно з додатком; Міністерству фінансів профінансувати зазначені витрати за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України через органи Головного управління Державного казначейства на підставі укладених з ними угод.

Відповідно до розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації №806-р від 07.10.1997 р. КДСП ім Ілліча було виділено фінансову допомогу у розмірі 8 тис. грн. (а.с. 9).

02.10.1997 р. між Відділенням Державного казначейства в Магдалинівському районі Дніпропетровської області та КДСП ім. Ілліча (Колективе дольове сільськогосподарське підприємство ім. Ілліча) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.97 р. №1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 року»було укладено договір №1 про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 років. (далі –договір).

Згідно до п. 1.1 цього договору відділення держказначейства надає сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу у сумі 8 тисяч грн. для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 року на умовах повернення до 01.10.2009 р., а сільськогосподарське підприємство зобов’язується забезпечити повне повернення фінансової допомоги у сумі 8 тис. грн. за укладеним договором, але не пізніше 01.10.1998 року. (п. 3.1 договору).

Отримання фінансової допомоги КДСП ім Ілліча підтверджує платіжне доручення №116 від 09.10.1997 року. (а.с. 8)

Відповідно до п. 1.1. Статуту, приватне підприємства Агрофірма „Приорілля” засноване на приватної власності та на засадах договорів оренди між засновником та громадянами, які є приватними власниками майна та землі, яке перейшло у власність у в результаті реформування колективного сільськогосподарського підприємства імені Ілліча, з метою здійснення підприємницької діяльності і одержання прибутку. Агрофірма є правонаступником прав і обов’язків Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ілліча, код 03740281.

Відповідно до подання №1 від 01.09.2010 р., що було надано Відділенням Державного казначейства в Магдалинівському районі Дніпропетровської області відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції (а.с. 13), станом на 01.09.2010 р. заборгованість приватного підприємства Агрофірма „Приорілля” (код ЄДРПОУ 03740281) перед бюджетом по поверненню позичок за постановою КМУ від 11.09.97 р. №1003 складає 6 000 грн.

Таким чином, на підставі подання Відділення Державного казначейства в Магдалинівському районі Дніпропетровської області №1 від 01.09.2010 р. Новомосковській ОДПІ (позивачу) стало відомо про порушення прав та інтересів держави щодо несплати до бюджету заборгованості по бюджетній позичці КДСП ім Ілліча, правонаступником якого є приватне підприємство Агрофірма „Приорілля” (код ЄДРПОУ 03740281), за постановою КМУ від 11.09.97 р. №1003 у сумі 6 000 грн., що стало підставою для подання позовної заяви до господарського суду.

Частиною 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України визначено, що у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань стосовно погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам i організаціям позичок iз державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками, органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків i неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог Новомосковської ОДПІ щодо звернення стягнення заборгованості за бюджетною позичкою у сумі 6000 грн. в зв’язку із спливом строку позовної давності, зазначаючи про те, що п. 15.2.1 ст. 15 Закону №2181 визначено, що у разі коли податкове зобов’язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї ж статті (1095 днів з дня, наступного з останнім днем граничного строку подання податкової декларації), податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання. Днем узгодження зобов’язання є дата повернення бюджетної позички за договором 01.10.1998 р., таким чином строк на стягнення зазначеного боргу є таким, що сплив, а сама заборгованість є безнадійною у розумінні п.п. «в»п. 18.2.1. ст. 18 Закону №2181 та підлягає списанню.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функції органів державної податкової служби віднесено право на звернення до суду (господарського суду) з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок майна боржника.

Статтею 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік»визначено що у 2010 році органи державної податкової служби України є органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії. При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України, у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників. Строк для звернення органів стягнення до суду для стягнення заборгованості по бюджетним позичками бюджетним законодавством України не встановлено.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

КДСП ім Ілліча, правонаступником якого є приватне підприємство Агрофірма „Приорілля” (код ЄДРПОУ 03740281) отримало у 1997 році бюджетну позику за постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 р. №1003 у сумі 8 000 грн., але у строк встановлений у п. 3.1 договору - до 01.09.1998 р. не повернуло бюджетну позичку до державного бюджету.

Строк позовної давності встановлений у ст. 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач доказів сплати заборгованості по бюджетній позичці не надав, заявив про те, що строк на стягнення зазначеного боргу є таким, що сплив, а сама заборгованість є безнадійною у розумінні п.п. «в»п. 18.2.1. ст. 18 Закону №2181 та підлягає списанню, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог Новомосковської ОДПІ у зв’язку із спливом строку позовної давності.

Позивач просить поновити процесуальний строк на подання позовної заяви в порядку ст. 53 Господарського процесуального кодексу України оскільки Новомосковській ОДПІ стало відомо про порушення прав та інтересів держави щодо несплати до бюджету приватним підприємством Агрофірма „Приорілля»заборгованості по бюджетній позичці у сумі 6000 грн. на підставі подання Відділення Державного казначейства в Магдалинівському районі Дніпропетровської області №1 від 01.09.2010 р.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У зв’язку з тим, що органи державної податкової служби не уповноважені законодавством вести облік сум заборгованості по бюджетним позичкам, тому Новомосковська ОДПІ не могла довідатися раніше 01.09.2010 р. про наявність заборгованості по бюджетній позичці приватного підприємства Агрофірма „Приорілля” у сумі 6000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 р., що діяв на момент вчинення правочину, якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові, що корреспондується з приписами ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що позивач довідався про порушене право після 01.09.2010 р., суд вважає причину пропуску строку для подання позовної заяви поважною та вважає необхідним відновити пропущений строк на подання позовної заяви Новомосковської ОДПІ до господарського суду Дніпропетровської області.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування заборгованості в натурі.

Позивачем на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

За викладеного вище, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 27, 32, 33, 49, 53, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Відновити пропущений строк на подання позовної заяви Новомосковської ОДПІ до господарського суду Дніпропетровської області.

Стягнути з приватного підприємства Агрофірма „Приорілля” (51110, с.Гупалівка, Магдалинівського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ 03740281) на користь Управління Державного казначейства в Магдалинівському районі Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області (51100, смт. Магдалинівка Дніпропетровської області, вул. Комарова, 39, код ЄДРПОУ 24237468, р/р 31136404700139 Управління державного казначейства у Дніпропетровської області, МФО 805012) заборгованість по бюджетній позичці у розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.)

Стягнути з приватного підприємства Агрофірма „Приорілля” (51110, с.Гупалівка, Магдалинівського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ 03740281) на користь Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31118095700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22090200, державне мито у сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.)

Стягнути з приватного підприємства Агрофірма „Приорілля” (51110, с.Гупалівка, Магдалинівського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ 03740281) в доход Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок №31217264700005 відділення банку ГУДКУ Дніпропетровській області, МФО 805012, код 22050003, ЄДРПОУ 24246786) 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Ю.Ю. Первушин

Повний текст рішення складено

14.12.2010 р.