Постанова № 13411153, 21.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.12.10

о 15 год. 40 хв.

каб. № 3Справа №2а-3530/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: судді Єфременко О.О.,

при секретарі Авчиян К.Е.

за участю представників:

прокурора - Цуркан Сергія Анатолійовича, посвідчення № 505 від 03.06.2007;

позивача Дерябкіної Вікторії Любомирівни, довіреність № 5091/10/10 від 09.08.2008;

відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомпрокурора Балаклавського району м.Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя

до Обслуговуючого кооперативу “Садівниче товариство “Маяк-25”

про стягнення 403,74 грн.,

суть спору:

Прокурор Балаклавського району м.Севастополя звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя з адміністративним позовом до Обслуговуючого кооперативу “Садівниче товариство “Маяк-25” про стягнення заборгованості зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 403,74 грн.

Ухвалою від 24.11.2010 провадження в адміністративній справі було відкрито.

Ухвалою від 24.11.2010 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Ухвалами від 02.12.2010 відповідно до пункту 1 частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи був відкладений.

В ході судового розгляду представники прокурора та позивача на позовних вимогах наполягала.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються та витребувані документи не надав, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку, за адресою, зазначеною у позові.

Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в судове засідання не зявився, витребувані документи не надав, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам прокурора та позивача розяснені процесуальні права і обовязки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та позивача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд

встановив

Згідно з пунктом 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає у чому проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Відповідно до частини другої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Обслуговуючий кооператив “Садівниче товариство “Маяк-25” зареєстрований у Балаклавській районній державній адміністрації м.Севастополя, взятий на облік платників податків в Державній податковій інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя 26.11.1992 за № 26 та є платником збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

16.02.2010 посадовими особами ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя проведена перевірка Обслуговуючий кооператив “Садівниче товариство “Маяк-25” з питань неподання або несвоєчасного подання податкової звітності, а саме податкового розрахунку збору за спеціальне водовикористання за 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року, за наслідками якої був складений акт № 20/70/15-341/25125464 від 16.02.2010, в якому відображено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-IIIвід 21.12.2000, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 2181), яке виразилося у несвоєчасному неподанні зазначеного податкового розрахунку по строку надання 11.05.2009, 10.08.2009, 09.11.2009 відповідно.

Статтею 4 Закону № 2181 встановлений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань.

Відповідно до абзацу «б»п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону № 2181, платник податків, що не надає податкову декларацію в терміни, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян за кожне таке не надання або затримку.

На підставі акту перевірки ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000671503/0 від 23.03.2010 про застосування до відповідача штрафних санкцій у сумі 510,00 грн., яке 27.03.2010 було їм отримано, про що свідчить особистий підпис на поштовому повідомленні, прикладеному до матеріалів справи.

Дане податкове повідомлення-рішення, в порядку статті 5 Закону № 2181 відповідачем не оскаржено.

Згідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181, якщо платник податків не оскаржив нараховане контролюючим органом податкове зобов'язання, таке зобов'язання вважається узгодженим.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону № 2181, якщо узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків в строк, то вона признається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпунктів 6.2.2 та 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181, ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 1/30 від 08.04.2010, яка була повернута поштовим відділенням з відміткою «за зазначеною адресою не проживає», та друга податкова вимога № 2/74 від 08.06.2010, яка була повернута поштовим відділенням з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Зазначені податкові вимоги, відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181 були поміщені на дошці податкових повідомлень-рішень, про що були складені акти про неможливість вручення вимоги № 2/24-0 від 08.05.2010 та № 5/24-0 від 16.07.2010. При цьому день розміщення податкового рішення вважається днем її вручення.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті застосованих штрафних санкцій, з урахуванням переплати у сумі 0,03 грн., часткової сплати у сумі 214,82 грн. та нарахованої суми пені у сумі 9,19 грн., складає 304,34 грн.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженою наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 231/539/118/219 від 01.10.1999, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 за № 711/4004(далі Інструкція) платниками збору за спеціальне водокористування в частині використання води є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Підпунктом 4.1 пункту 4 Інструкції встановлено, що об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Згідно підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики щоквартально наростаючим підсумком з початку року, а за користування водами для потреб водного транспорту - починаючи з I півріччя.

Контроль за повнотою обчислення і своєчасністю сплати до бюджетів збору за спеціальне водокористування в частині використання води здійснюється органами державної податкової служби (підпункту 8.2 пункту 8 Інструкції).

Підпунктом 9.1 пункту 9 Інструкції зазначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків і повноту та своєчасність сплати збору за спеціальне водокористування в частині використання води несуть платники відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

30.04.2010 відповідач надав до ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користуванням води для потреб гідроенергетики за 1 квартал 2010 року, в якій платник податків самостійно визначив податкове зобовязання у сумі 11,34 грн.

15.07.2010 від Обслуговуючий кооператив “Садівниче товариство “Маяк-25” надано до податкової інспекції податковий розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користуванням води для потреб гідроенергетики за півріччя та за 9 місяців 2010 року, в якій платник податків самостійно визначив податкове зобовязання у сумі 38,98 грн. та 49,08 грн. відповідно.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

П.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Однак, відповідач не здійснив сплату сум збору за спеціальне використання водних ресурсів, яка зазначена у розрахунках.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181, якщо узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків в строк, то вона признається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п.16.1.1, 16.1.2 п.16.1 ст.16 Закону № 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація (п.п.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону № 2181).

Оскільки застосована штрафна санкція у сумі 510,00 грн. була сплачена відповідачем частково у сумі 214,85 грн., була нарахована пеня у сумі 10,04 грн., з якої сплачено 0,85 грн.

Станом на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача по сплаті заборгованості зі збору за спеціальне використання водних ресурсів погашена не була, та складає 403,74 грн., з яких: 99,40 грн. основний платіж, 295,15 грн. штрафна санкція, 9,19 грн. пеня.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, в містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови, зокрема про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по сплаті заборгованості зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 403,74 грн., підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 27 грудня 2010 року о 10-15.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Садівниче товариство “Маяк-25” (99703, м.Севастополь, вул.Погорелова, 23, код ЄДРПОУ 25125464) заборгованість зі сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 403,74 грн. (чотириста три грн. 74 коп.) на р/р 31118017700002, одержувач Балаклавський державний бюджет, код платежу 13020100, в УДК м.Севастополя, МФО 824509, код ЄДРОУ 24035629).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя< підпис >О.О. Єфременко