Постанова № 13411151, 22.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.11.10

о 14 год. 39 хв.

каб. № 3Справа №2а-3057/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді Єфременко О.О.,

при секретарі Авчиян К..Е.,

за участю представників:

позивача Бойко Ірини Валеріївни, довіреність № 356/10-004 від 11.06.2010;

відповідача ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Ленінським РВ УМВС України в м.Севастополі;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості у сумі 1129,50 грн.

суть спору:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя звернулася до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом зі сплати штрафних санкцій в сумі 1129,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються несвоєчасною сплатою відповідачем застосованих штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Ухвалою від 21.10.2010 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 21.10.2010 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

В ході судового розгляду представник позивача в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся із заявою про зменшення позовних вимог у звязку із частковим погашенням суми заборгованості у розмірі 400,00 грн., просить стягнути з відповідача суму залишку несплаченої штрафної санкції у сумі 729,50 грн.

Відповідно до положень статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право зменшити позовні вимоги в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Оскільки зменшення позовних вимог є правом позивача і не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, суд визнав можливим заявлене клопотання задовольнити.

В ході судового розгляду представник позивача на зменшених позовних вимогах наполягав.

Відповідач проти стягнення уточненої суми заборгованості не заперечував.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.11.2010 по 18.11.2010, з 18.11.2010 по 22.11.2010.

Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін розяснені процесуальні права і обовязки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд

встановив

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Севастополя.

12.07.2010 посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя проведена перевірка господарської одиниці кіоску, що розташований за адресою АДРЕСА_2, який належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, щодо контролю порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за наслідками якої був складений акт № 0373/27/02/23/2534500357.

В ході перевірки встановлені порушення пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»265/95-ВР від 06.07.1995, з подальшими змінами і доповненнями, (далі Закон № 265/95), які виразилися в наступному:

-не проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій на повну суму покупки 140,00 грн.;

-не виданий особі, яка отримує товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції 140,00 грн.

-невідповідність грошової суми на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному “Х”- звіті реєстратора розрахункових операцій, яке склало 85,90 грн.

За вказані порушення, керуючись пунктом 1 статті 17 та статтею 22 Закону № 265/95, ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя були застосовані штрафні санкції на загальну суму 1129,50 грн., а саме:

-у пятикратному розмірі у випадку не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операції (140,00 грн. х 5) 700,00 грн.;

-у пятикратному розмірі суму, на яку виявлена невідповідність сум коштів на місці проведення розрахунків сумі, що зазначена в денному звіті (85,90 грн. х 5) 429,50 грн.

На підставі акту перевірки начальником ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя 21.07.2010 прийнято рішення № 0004262330 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1129,50 грн.

Зазначено рішення отримано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 21.07.2010 особисто, про що свідчить його особистий підпис на корінці рішення (а.с.5), але у встановленому порядку не оскаржено.

Відповідно до статті 25 Закону № 265/95, суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій відповідачем сплачено частково у розмірі 400,00 грн.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, в містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови, зокрема про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 729,50 грн., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 29 листопада 2010 року о 16-00.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (99029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомостей про розрахункові рахунки в установах банку не існує) заборгованість перед бюджетом по сплаті штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 729,50 грн. (сімсот двадцять девять грн. 50 коп.) на р/р 31112104700007, код платежу 21080900, банк одержувача УДК у м.Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя< підпис >О.О. Єфременко