Постанова № 13410545, 09.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2010 року Справа № 2а-8140/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Ковальової Т.І.,

при секретарі Ступак С.О.,

За участю сторін:

Представник позивача: Сахнова І.О.

Представник відповідача: Прокопенко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства „Свердловантрацит” до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконними дій, зобовязання зарахувати кошти відповідно до призначення платежу визначеному в платіжних дорученнях, -

встановив:

27 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства „Свердловантрацит” до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконними дій, зобовязання зарахувати кошти відповідно до призначення платежу визначеному в платіжних дорученнях.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі п.10.2 ст. 10 ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу" від 23.06.05р. № 2711-ІУ, (далі Закон 2711), п.16 Постанови КМУ "Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії" № 191 от 22.02.2006р., був укладений договір про реструктуризацію податкового боргу (без пені і штрафних (фінансових) санкцій) № 57/1-06.

Відповідно до умов даного договору ДПІ в м. Свердловську надає ДП "Свердловантрацит" розстрочення сплати податкового боргу, що обліковується за даними карток особових рахунків на підставі довідки від 25.04.2006р. про суму податкового боргу за ГРР станом на 01.01.2005р, який не погашено на день складання довідки на загальну суму 950 514 грн. (Дев'ятсот п'ятдесят тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень) терміном на десять років з дня укладення цього договору, а саме: з 26 квітня 2006р. до 26 квітня 2016р. з відстрочкою погашення на перші два роки, тобто з 26 квітня 2008р., та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками, згідно Додатку № 1 - графіку сплати розстроченого податкового боргу, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.10.3 ст. 10 Закону 2711, у рамках якого був укладений Договір реструктуризації податкового боргу, передбачено, що "договір реструктуризації заборгованості може бути скасований в судовому порядку за позовом кредитора в разі, якщо боржник ухиляється від виконання умов договору щодо здійснення поточних розрахунків за договором реструктуризації основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) або щодо повної сплати платником податків поточних нарахованих сум податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів.

ДП "Свердловантрацит" зобов'язано, відповідно до графіку, здійснювати поточні розрахунки за договором реструктуризації основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій).

Просив суд визнати протиправними дії ДПІ в м. Свердловську, щодо розподілу та спрямування сум, сплачених платіжними дорученими; зобов'язати ДПІ в м. Свердловську вчинити певні дії, а саме зарахувати сплачені суми відповідно до призначення платежу визначеному в платіжних дорученнях; зобов'язати ДПІ у м.Свердловську зарахувати суму у розмірі 19802,38 грн., сплачену платіжним дорученням №325 від 21.08.10р., з урахуванням вимог листа-заяви ДП "Свердловантрацит" № 4-45/383 від 21.08.10р. виключно в рахунок сплати розстроченого податкового боргу по збору за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. За вересень та жовтень 2010р. та внести відповідні зміни до картки особового рахунку ДП "Свердловантрацит".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові.

Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що згідно даних особового рахунку платника по збору за геологорозвідувальні роботи на момент сплати сум, згідно зазначених платіжних доручень, за підприємством обліковувався податковий борг по поточних податкових зобов'язаннях та несплачена пеня, нарахована за несплату узгоджених податкових зобов'язань згідно податкових розрахунків платника.

Як визначено преамбулою Закону України від 04.12.2000р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» ( далі - Закон 2181) - цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків та зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Так, відповідно до положень п.п. 7.7 Закону № 2181 «податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях .

Згідно п.п. 11.4 "Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", затвердженої наказом ДПА України від 18.07.05р. №276, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції за №843/11123 від 02.08.05р. під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слів розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника податків з бюджетом (тобто податкового боргу) та пені, підтверджене відповідним документом».

Аналізуючи вказані норми чинного законодавства слід зазначити, що ними чітко передбачено, що у випадку коли платник податку має податковий борг на момент сплати ним відповідних сум податкових зобов'язань, то погашенню підлягає саме податковий борг у порядку черговості його виникнення.

Таким чином, ДПІ в м. Свердловську, керуючись вищезазначеними нормами діючого законодавства здійснила зарахування сум, сплачених за платіжними дорученнями № 4598 від 12.07.2010 р., № 4599 від 12.07.2010 р., № 4609 від 12.07.2010 р..№4305 від 16.08.10р. № 325 від 21.08.10 в рахунок погашення податкового боргу в порядку календарної черговості.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні встановлено, що позивач субєкт господарювання Державне підприємство „Свердловантрацит” (далі - ДП „Свердловантрацит”) зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської ради народних депутатів, (свідоцтво про державну реєстрації від 29.04.2003 року №1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32355669) та взято на податковий облік до ДПІ в м. Свердловську 02.06.2003 року за №180/125. Форма власності - державна, юридична адреса: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1 (а.с.13).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №149, позивач є відокремленим підрозділом Державного підприємства „Свердловантрацит” (а.с.12).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.10.2 ст. 10 ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу" від 23.06.05р. № 2711-ІУ, (далі Закон 2711), п.16 Постанови КМУ "Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії" № 191 от 22.02.2006р., був укладений договір про реструктуризацію податкового боргу (без пені і штрафних (фінансових) санкцій) № 57/1-06.

Відповідно до умов даного договору ДПІ в м. Свердловську надає ДП "Свердловантрацит" розстрочення сплати податкового боргу, що обліковується за даними карток особових рахунків на підставі довідки від 25.04.2006р. про суму податкового боргу за ГРР станом на 01.01.2005р, який не погашено на день складання довідки на загальну суму 950 514 грн. (Дев'ятсот п'ятдесят тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень) терміном на десять років з дня укладення цього договору, а саме: з 26 квітня 2006р. до 26 квітня 2016р. з відстрочкою погашення на перші два роки, тобто з 26 квітня 2008р., та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками, згідно Додатку № 1 - графіку сплати розстроченого податкового боргу, який є невід'ємною частиною договору (а.с.18-20).

Відповідно до п.10.3 ст. 10 Закону 2711, у рамках якого був укладений Договір реструктуризації податкового боргу, передбачено, що "договір реструктуризації заборгованості може бути скасований в судовому порядку за позовом кредитора в разі, якщо боржник ухиляється від виконання умов договору щодо здійснення поточних розрахунків за договором реструктуризації основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) або щодо повної сплати платником податків поточних нарахованих сум податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів.

Тобто ДП "Свердловантрацит" зобов'язано, відповідно до графіку, здійснювати поточні розрахунки за договором реструктуризації основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій).

Невиконання цієї умови загрожує підприємству скасуванням договору реструктуризації, та нарахуванням пені.

Згідно з п. 3.1 Договору реструктуризації податкового боргу № 57/1-06 від 26.04.2006р. "платник зобов'язується забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми податкового боргу".

Пунктом 6.1 зазначено, що погашення розстрочених сум податкового боргу можливо здійснювати в будь-який спосіб, визначений законодавством України.

п.2.2. Договору"При несвоєчасній сплаті реструктуризованої суми податкового боргу або її частини, орган державної податкової служби, що склав даний договір має право направити позов до суду щодо скасування даного договору про реструктуризацію податкового боргу".

п.2.4. Договору: "Від дня наступного за днем скасування договору, на розстрочені суми , що залишились несплаченими , нараховується пеня та штрафні санкції у розмірах передбачених чинним законодавством."

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання п.10.3 ст.10 ЗУ 2711, та п.3.1 вищезазначеного Договору ДП "Свердловантрацит " починаючи з 26.04.2008р. проводило відповідні сплати розстроченого податкового боргу, у відповідності з графіком сплати розстроченого податкового боргу. В графі призначення платежу ДП "Свердловантрацит" зазначає: "Збір за геолого розвідувальні роботи згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р.

Після кожної сплати частини розстроченої суми, проведеної позивачем, ДПІ в м. Свердловську надсилає на адресу ДП "Свердловантуаиит" повідомлення про здійснення розподілу цієї суми на податковий борг і пеню. Що тягне негативні наслідки для підприємства у вигляді нарахування пені. Таким чином відповідач змінює призначення платежу самостійно визначене платником податку, та безпідставно застосовує, до правових відносин по договору реструктуризації, який був укладений відповідно до норм Закону 2711, норми іншого Закону - 2181, крім того виділяє зі сплаченої суми пеню, тоді як, на підставі спи 10.5 Закону 2711, нареструктуризовану суму пеня взагалі не нараховується.

Так, 12 липня 2010р. ДП "Свердловантрацит" платіжним дорученням № 4598 сплачує суму 9901,19грн, з призначенням платежу: "збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. за травень 2010р. " (а.с. 24)

Після чого, ДПІ в м. Свердловську надсилає повідомлення № 112130026409471 від 12.07.2010р. на адресу позивача, про здійснення розподілу сплаченої 12.07.2010р. згідно з платіжним дорученням № 4598 суми, керуючись при цьому абз. 2 пп. 16.3.3. ст. 16 Закону 2181, тобто, безпідставно змінює призначення платежу, розподіляє суму та спрямовує на погашення податкового боргу - 9315.27грн.. і пені-585.92 грн.

Наступним платіжним дорученням №4599 від 12.07.2010р., ДП "Свердловантрацит" здійснює чергове погашення зобов'язання в розмірі 9901,19грн. , з призначенням платежу: "збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. за червень 2010р." (а.с. 26)

ДПІ у м. Свердловську надсилає повідомлення № 112130026409470 від 12.07.2010р. на адресу позивача, про здійснення розподілу сплаченої 12.07.2010р. згідно з платіжним дорученням №4599 суми, керуючись при цьому абз. 2 пп. 16.3.3. ст. 16 Закону 2181, тобто, безпідставно змінює призначення платежу, розподіляє суму та спрямовує в погашення податкового боргу - 9316.64 грн.. і пені -584,55 грн.

Платіжним дорученням № 4609 від 12.07.2010р., ДП "Свердловантрацит" здійснює чергове погашення зобов'язання в розмірі 9901,19грн. , з призначенням платежу:

"збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. за липень 2010р. " (а.с. 28).

ДПІ у м. Свердловську надсилає повідомлення № 112130026409469 від 12.07.2010р. на адресу позивача, про здійснення розподілу сплаченої 12.07.2010р. згідно з платіжним дорученням №4609 суми, керуючись при цьому абз. 2 пп. 16.3.3. ст. 16 Закону 2181, тобто, безпідставно змінює призначення платежу, розподіляє суму та спрямовує в погашення податкового боргу - 9318.00 грн.. і пені -583,19 грн.

Наступним платіжним дорученням № 4305 від 16.08.2010р., ДП "Свердловантрацит" здійснює чергове погашення зобов'язання в розмірі 9901,19грн., з призначенням платежу: "збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. за серпень 2010р." (а.с. 30)

ДПІ у м. Свердловську надсилає повідомлення № 112130026437295 від 16.08.2010р. на адресу позивача, про здійснення розподілу сплаченої 16.08.2010р. згідно з платіжним дорученням №4305 суми, керуючись при цьому абз. 2 пп.16.3.3. ст. 16 Закону 2181, тобто, безпідставно змінює призначення платежу, розподіляє суму та спрямовує в погашення податкового боргу - 9312,23 грн.. і пені -588,96 грн.

21 серпня 2010р. ДП "Свердловантрацит", з метою погашення зобов'язання по договору реструктуризації податкового боргу по ГРР, згідно графіку сплати, направляє на адресу Позивача лист-заяву № 4-45/383, в якому, (керуючись п. 7.1. Розділу 7 Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету , контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", ратв. Наказом ДПА України від 18.07.2005р. № 276), просить переплату по податку на додану вартість проведену згідно платіжного доручення № 325 від 21.08.2009р. частково зарахувати до сплати:

розстроченого податкового боргу по збору за ГРР за вересень 2010р. в сумі 9901.19 грн., згідно Договору про реструктуризацію податкового боргу № 57/1-06 від 26.04.2006р.;

розстроченого податкового боргу по збору за ГРР за жовтень 2010р.. в сумі 9901,19 грн., згідно договору про реструктуризацію податкового боргу № 57/1-06 від 26.04.2006р. (а.с.32)

ДПІ в м. Свердловську надсилає повідомлення про залік переплат, яким сповіщає платника, що частина переплати по платежу податок на додану вартість (що була сплачена платіжним дорученням № 325 від 21.08.2009р., відповідно до поданого листа-заяви № 4-45/383 платника , зарахована до зменшення недоїмки по платежу: збір за геологорозвідувальні роботи в сумі 59857,53грн.,, а не в рахунок погашення реструктуризованого податкового боргу за вересень та жовтень 2010р.. згідно договору про реструктуризацію податкового боргу № 57/1-06 від 26.04.2006р.. як було зазначено в листі-заяві.

Після чого, відповідач надсилає повідомлення № 1121300018685149 від 21.08.2010р. на адресу позивача, про здійснення розподілу суми з призначенням платежу зазначеному Позивачем у листі - заяві № 4-45/383 від 21.08.10р., (ДПІ зазначає платіжний документ № 74) на податковий борг - 56515.51 грн.. і пеню - 3382,02 грн.

Суд погоджується з твердженням позивача, що податковий орган необґрунтовано здійснив розподіл сплачених платіжними дорученнями № 4598 від 12.07.2010р., в сумі 9901,19 грн.; № 4599 від 12.07.2010р, в сумі 9901,19 грн.; № 4609 від 12.07.2010р., в сумі 9901,19 грн.; № 4305 від 16.08.2010р, в сумі 9901,19 грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України від 23.06.2005 року №2711-ІV „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, метою якого є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання субєктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із субєктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Судом встановлено, що ДП „Свердловантрацит” відноситься до підприємств паливноенергетичного комплексу, бере участь у процедурі погашення заборгованості по податковим зобовязанням відповідно до Закону №2711-ІV, та внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості за номером №0150 від 28.11.2005 року.

Пунктом 10.5 Закону №2711-ІV передбачено, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховуються пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості, укладеного відповідно до цього Закону.

Згідно з договором №57/1-06 від 26.04.2006 ДПІ в м. Свердловську надає ДП „Свердловантрацит” розстрочення сплати податкового боргу (без пені та штрафних (фінансових) санкцій, що обліковується за даними карток особових рахунків, терміном на десять років з дня укладення договору.

Підпункт 6.6. п. 6 цього Договору передбачає, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховується пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості, у звязку з чим графік сплати розстрочених податкових зобовязань ДП „Свердловантрацит” передбачає сплату рівними частками лише розстрочених податкових зобовязань з збору за геологорозвідувальні роботи.

Суд установив, що призначення платежів у платіжних дорученнях № 4598 від 12.07.2010р., в сумі 9901,19 грн.; № 4599 від 12.07.2010р, в сумі 9901,19 грн.; № 4609 від 12.07.2010р., в сумі 9901,19 грн.; № 4305 від 16.08.2010р, в сумі 9901,19 грн., оскільки в них вказано: „ збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. ”.

У звязку з цим, податковий орган необґрунтовано посилається на приписи п.п 16.1.1 та 16.3.3. ст.16 Закону №2181-ІІІ, як на правову підставу розподілу сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки №8 від 26.04.2006, оскільки ця норма запроваджена для цілей цього Закону і передбачає, що якщо платник податків не сплачує узгоджені податкові зобовязання та пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Цей висновок суду ґрунтується на цілях Закону №2181-ІІІ, визначених в преамбулі до нього, згідно якої цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення

Таким чином, податковий орган не мав права на розподіл сплачених сум при врахуванні платежів з податку на надходження за забруднення навколишнього середовища згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки №57/1-06 від 26.04.2006 за платіжними дорученнями № 4598 від 12.07.2010р., в сумі 9901,19 грн.; № 4599 від 12.07.2010р, в сумі 9901,19 грн.; № 4609 від 12.07.2010р., в сумі 9901,19 грн.; № 4305 від 16.08.2010р, в сумі 9901,19 грн.

Статтею 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначено, що посадові особи органу державної податкової служби зобовязані дотримуватися Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств, забезпечувати виконання покладених на державну податкову службу функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини по справі, суд вважає, що позивач навів обставини, що обґрунтовують його вимоги згідно з чинним законодавством з питань оподаткування.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятним у формі та порядку, визначеному законом.

Отже суд при вирішенні цієї справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні не надані обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування вимог позивача, натомість останнім доведено належними засобами доказування правомірність заявленого позову, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, відповідають вимогам чинного законодавства України, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 09 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 14 грудня 2010 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов Державного підприємства „Свердловантрацит” до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконними дій, зобовязання зарахувати кошти відповідно до призначення платежу визначеному в платіжних дорученнях - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області щодо розподілу сплачених Державним підприємством „Свердловантрацит” сум та спрямування, сплачених платіжними дорученими № 4598 від 12.07.2010р., в сумі 9901,19 грн.; № 4599 від 12.07.2010р, в сумі 9901,19 грн.; № 4609 від 12.07.2010р., в сумі 9901,19 грн.; № 4305 від 16.08.2010р, в сумі 9901,19 грн. без урахування зазначеного в них призначення платежу та частини суми в розмірі 19802,38 грн., сплаченої платіжним дорученням № 325 від 21.08.2009р.

Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Свердловську Луганської області зарахувати сплачені суми за платіжними дорученнями № 4598 від 12.07.2010р., в сумі 9901,19 грн.; № 4599 від 12.07.2010р, в сумі 9901,19 грн.; № 4609 від 12.07.2010р., в сумі 9901,19 грн.; № 4305 від 16.08.2010р, в сумі 9901,19 грн. відповідно до призначення платежу, у рахунок сплати податку по збору за геологорозвідувальні роботи відповідно до графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки №57/1-06 від 26.04.2006.

Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Свердловську Луганської області зарахувати суму у розмірі 19802,38 грн., сплачену платіжним дорученням №325 від 21.08.10р., в рахунок сплати розстроченого податкового боргу по збору за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. за вересень та жовтень 2010р. та внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника податків ДП „Свердловантрацит”.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Свердловантрацит” (ідентифікаційний код 32355669, місцезнаходження: 94800, м. Свердловськ, вул. Енгельса 1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 14 грудня 2010 року.

СуддяТ.І. Ковальова