Постанова № 13410512, 02.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2010 року Справа № 2а-9315/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання Скрипкіній А.О.

за участю сторін:

від позивача: Берест Н.С., Грошев В.О.,

від відповідача: Андрюханов В.С., Хатнюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат" про продовження строку арешту активів

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2010 року Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат" про продовження строку арешту активів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що за результатами розгляду декларації ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» за лютий, травень та червень 2009 року встановлено наступне.

ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, травень та червень 2009 року заявлено р.12.1 «податок на додану вартість, сплачений митним органам» р. 12 «Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою».

Згідно з даними, задекларованими ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» (код за ЄДРПОУ 30642763), в рядку 25 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок З розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або рядок 25.2)», в т.ч..: 25.1 «на рахунок платника у банку», 25.2 «у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів» податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» (код за ЄРПОУ 30642763) за лютий 2009 року (звітна від 20.03.09 №2598), травень 2009 року (звітна від 19.06.09 №6805) та червень 2009 року (звітна нова від 20.07.09 № 7944) - не відображено жодних показників.

Таким чином, відсутність відповідних показників рядку 25 свідчить про недостовірність даних, що містяться у вказаних податкових деклараціях ТОВ «Луганський гофротарний комбінат».

На адресу підприємства було направлено лист, з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо виявлених недостовірностей, у тому числі копії платіжних доручень, оформлених відповідним чином, які підтверджують сплату податку на додану вартість митним органам: в лютому 2009 року у сумі 6887 грн.. в травні 2009 року у сумі 5518 грн., в червні 2009 року у сумі 7887 грн.

ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» було надано відповідь, що після відновлення документів первинного, бухгалтерського та податкового обліку, знищених в наслідок форс-мажору (пожежі) такі пояснення та документи буде надано.

В зв'язку з тим, що визначений законодавством термін для відновлення документів сплинув, на адресу ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» був направлений запит від 15.10.2010р. №18949/10/08-117 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження про виявлені недостовірності, у тому числі копій платіжних доручень, оформлених відповідним чином, які підтверджують сплату податку на додану вартість митним органам: в лютому 2009 року у сумі 6887 грн., в травні 2009 року у сумі 5518 грн., в червні 2009 року у сумі 7887 грн.

ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» листом від 29.10.2010р. №904 (вх. СДПІ від 02.11.2010р. №6371/10) відмовлено в наданні пояснень та їх документального підтвердження посилаючись, у т.ч. на знищення пожежею значної кількість документів.

Виходячи з викладеного та керуючись п.З ч.б статті 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХП «Про державну податкову службу в Україні», із змінами та доповненнями, на підставі наказу СДПІ ВПП у м. Луганську від 12.11.10 № 439 та направлення на перевірку від 12.11.2010 № 224, 17 листопада 2010р. посадовими особами СДПІ здійснено заходи по проведенню виїзної позапланової перевірки ТОВ «Луганський гофротарний комбінат».

Ознайомившись з направленням на перевірку від 12.11.2010 № 224 та засвідченою копією наказу СДПІ ВПП у м.Луганську від 12.11.10 № 439, генеральним директором ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» - Сєдовим Вадимом Вадимовичем та представником ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» - Андрахіним Василем Івановичем було відмовлено у допуску до проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Луганський гофротарний комбінат».

У зв'язку з відмовою у допуску до перевірки, посадовими особами СДПІ ВПП у м.Луганську було складено відповідний акт від 17.11.2010р. № 79/08-1/30642763 та протокол про адміністративне правопорушення у відношенні генерального директора ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» Сєдова В.В. за невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби. Зазначений протокол про адміністративне правопорушення було направлено листом від 19.11.2010р. № 21401/10/08-117 на адресу Ленінського районного суду до розгляду.

В.о. начальника ГВПМ СДПІ ВПП у м.Луганську Цикра Ю.С. керуючись п.п.9.3.1 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, із змінами та доповненнями, 23.11.2010 було видане Подання № 13016/7/26-0131 про застосування повного адміністративного арешту активів ТОВ «Луганський гофротарний комбінат», у т.ч. зупинення операцій на розрахункових рахунках.

Просив суд продовжити строк арешту активів товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат» строком на 11400 годин.

Представники позивача в судове засідання зявились, надали пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання зявились, заперечували проти задоволення позовних вимог та пояснили наступне.

Даний позов є протиправним, безпідставним та необґрунтованим тому, що суперечить вимо гам законодавства та ґрунтується на незаконному рішенні податкового органу про арешт активів.

Підставою адміністративного арешту активів, позивач вказує - недопущення до позапланової виїзної перевірки службових осіб СДПІ по роботі з ВПП у місті Луганську представ ником ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» Андрахіним В.І. та генеральним директором - Сєдовим В.В. після ознайомлення з Направленням на перевірку від 12.11.2010р. № 224 та засвід ченою копією Наказу СДПІ по роботі з ВПП у місті Луганську від 12.11.2010р. № 439.

Службовими особами СДПІ по роботі з ВПП у місті Луганську були порушені вимоги ст.11-1 ЗУ «Про державну податкову службу» - документи, які передують праву приступи ти до перевірки - Відповідачам не були надані під розписку, після ознайомлення їх забрали.

Документи, які були надані на ознайомлення - Направлення на перевірку від 12.11.2010р. № 224 та засвідчена копія Наказу СДПІ по роботі з ВПП у місті Луганську від 12.11.2010р. № 439 не відповідає вимогам ст. 11 -2, в якій визначено, що в цих документах повинно бути вказано дата по чатку та тривалість перевірки. У вищевказаних документах було вказано - дата початку перевірки та дата закінчення пере вірки, а саме: 17 листопада 2010р. та 07 грудня 2010р.

На цей день у ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» нема будь - яких податкових зо бов'язань, які узгоджені та не сплачені.

Тому законних підстав для впровадження адміністративного арешту активів ТОВ «Лугансь кий гофротарний комбінат» у податкового органу - не було.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити із наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат», код ЄДРПОУ 30642763 зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.12.2003 року за № 1382120 0000 002355 за адресою: вул.. Ровєньковская, 82-а, м. Луганськ (а.с. 20).

З 24 грудня 1999 року на обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську перебуває платник податків - товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат», код ЄДРПОУ 30642763 (а.с. 19).

Рішенням про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 24.11.2010 року застосовано повний арешт активів платника (а.с. 35).

Згідно акту про пожежу, 26.01.2010 року о 10:00 год. виникла пожежа у виробничому цеху, ліквідовано пожежу о 01:00год. 27.01.2010 року, пожежею знищено виробниче обладнання, сировина та готова продукція, пошкоджено металевий дах та конструктивні елементи виробничих цехів на площі 7000м2 (а.с. 37-39).

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно вимог частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На підставі підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-ІІІ адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Підпунктом 9.1.2 пункту 9.2 статті 9 вказаного закону визначено, що арешт активів може бути застосовано, якщо зясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або повязані з отриманням інших обєктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, компютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування. Згідно вимог підпункту 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Закону України № 2181 „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із діючим законодавством.

Пунктом 9.3.3. ст. 9 Закону України № 2181, передбачено право керівника відповідного податкового органу (його заступник) звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Відповідно до підпункту 9.3.9 пункту 9.3 статті 9 Закону України №2181 адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Представниками позивача в судовому засіданні не надані обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо вимог, а саме не доведено наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням. Позивачі посилаються на постанову про застосування запобіжних заходів від 05.05.2009 року. Але вказана постанова не була приведена в дію (аркуш справи 9-10). Передбачена пожежа сталася 26.01.2010 року (аркуш справи 37). На перевірку позивачі були не допущені 17.11.2010 року. Податкового боргу за підприємством не значиться, податковий кредит не заявлений і не відображений у деклараціях, що не заперечують сторони по справі.

На підставі вищенаведеного та з аналізу вищенаведених нормативних норм, суд прийшов до висновку, що не має достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням. До того ж, адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Податковий боргу, як вже зазначалося, у підприємства відсутній.

Таким чином, встановлено відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги позивача.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 69, 72, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат" про продовження строку арешту активів відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 грудня 2010 року.

Суддя Т.І. Ковальова