Постанова № 13410334, 13.12.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-899/10/0670

категорія 2.11.4

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

при секретарі - Длугаш О.В.,

за участю представника відповідача,:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Готель Житомир" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0005221702/0 від 02.07.2009 р., яким йому було визначено суму податкового зобов"язання і штрафних санкцій у вигляді: 9108 грн. - податок з доходів фізичних осіб, 18360 грн. - штрафні (фінансові) санкції, а всього 27540 грн.. Свої вимоги мотивує тим, що перевіряючі неправомірно визначили підставою для нарахування податку з доходів фізичних осіб відсутність документів, які б підтверджували на які товари (роботи, послуги) витрачені кошти отримані під звіт, так як всі необхідні документи були надані під час перевірки, а податок сплачений у повному обсязі. Крім того, позивач зазначає, що акт № 3757/23-1/35410491/0110 від 17.06.2009 року про результати планової виїзної перевірки товариства з додатковою відповідальністю "Готель Житомир" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, який покладено в основу оспорюваного повідомлення - рішення, є незаконним. Податкове повідомлення - рішення № 0005221702/0 від 02.07.2009 р. не відповідає вимогам встановленим законодавством, зокрема наказу ДПА України № 253 від 21.06.2001 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платниками податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, з підстав, зазначених в письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

У період з 22.05.09 р. по 12.06.09 р. працівниками податкового органу на підставі направлень № 871 від 21.05.2009 року, № 992 від 04.06.2009 року була проведена планова виїзна перевірка ТДВ "Готель Житомир" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.03.2009 р. У ході перевірки, крім інших, встановлено порушення вимог п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 та п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889/-ІV із змінами та доповненнями, а саме підприємство недонарахувало податок з доходів фізичних осіб в сумі 9180 грн., про що складено акт № 3757/23-1/35410491/0110 від 17.06.2009 року.

Внаслідок виявлених порушень 2 липня 2009 року ДПІ у м.Житомирі винесено податкове повідомлення - рішення № 0005221702/0, яким товариству з додатковою відповідальністю "Готель Житомир" визначено суму податкового зобов"язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб в сумі 27540 грн., з яких: 9180 грн. - за основним платежем, 18360 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним і воно підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

На думку відповідача, підставою для нарахування зобов"язання за основним платежем, а відповідно і підставою для подальшого застосування штрафних санкцій є порушення викладені в акті № 3757/23-1/35410491/0110 від 17.06.2009 року.

Із вищевказаного акта вбачається, що підставою для нарахування зобов"язання по податку з доходів фізичних осіб є відсутність в тринадцяти випадках документів, які підтверджували б на які товари (роботи, послуги) витрачені кошти отримані під звіт, згідно таблиці № 5 (арк. 20).

Суд не приймає до уваги посилання податкового органу на ці підстави, оскільки судом оглянуті та приєднані до матеріалів справи квитанції про оплату працівниками, які були у відрядженні у м. Львові протягом 2008 року, за проживання в готелі, які містять вартість наданих послуг, відмітку про оплату і зазначення готелю, в якому мешкали працівники позивача.

В ході судового розгляду встановлено, що на підставі акту перевірки № 3757/23-1/35410491/0110 від 17.06.2009 року також винесено рішення № 0005732302 від 02.07.2009 р. про застосування до ТДВ "Готель Житомир" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 61200 грн. за порушення пп.2.11. ст.2, пп.7.41, 7.43 ст.7 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, а саме проведення готівкових розрахунків без подання платіжного документа на загальну суму 61020 грн. Вказане рішення було оскаржено ТДВ "Готель Житомир" до Житомирського окружного адміністративного суду.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 року по справі № 2а-1055/10/0670 позовні вимоги ТДВ "Готель Житомир" задоволено, визнано нечинним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі про застосування штрафних ( фінансових) санкцій № 0005732302 від 02.07.2009 р..

При розгляді вказаної справи судом встановлено, що міркування контролюючого органу щодо порушення позивачем розрахункових операцій є помилковим, оскільки позивач не здійснював розрахункових операцій за готівку. Тобто, звіт про відрядження не є розрахунковою операцією, так як і не є розрахунковою операцією видача позивачем працівникам підприємства авансом коштів на відрядження. Рахунки з готелів за надання послуг з розміщення та проживання працівників позивача є достатніми документами, які підтверджують фактичні витрати за надання цих послуг, їх отримання та оплату такою особою, а також підтверджують можливість віднесення цих витрат до складу валових витрат підприємства, працівником якого є фізична особа, що їх понесла. З наданих та оглянутих судом документів вбачається, що працівники позивача належним чином прозвітували за отримані авансом кошти на відрядження.

Аналогічна правова позиція була висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі по справі від 2 лютого 2006 року N 1-1244/05 та № К-1027/07 від 28.10.2008 р.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду ДПІ в м. Житомирі звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 22.09.2010 року в задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м. Житомирі - відмовив, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 року - залишив без змін. Вказане рішення набрало законної сили.

Враховуючи, що визначене податковим органом порушення п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме відсутність документів, які б підтверджували б на які товари (роботи, послуги) витрачені кошти видані підзвітним особам, безпосередньо пов`язане з порушенням пп.2.11. ст.2, пп.7.41, 7.43 ст.7 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", згідно якого прийнято рішення суду яке набрало законної сили, суд дійшов до висновку про необхідність застосування до вказаних правовідносин положень ст. 72 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, суд зазначає, що податкове повідомлення - рішення № 0005221702/0 від 02.07.2009 р. не відповідає вимогам наказу ДПА України № 253 від 21.06.2001 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платниками податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", оскільки в ньому відсутнє посилання на акт перевірки, а платником податку зазначено - приватне підприємство "Інтер - Сервіс".

Враховуючи викладене, оскільки всі обставини справи були встановлені та досліджені постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 року у справі № 2а-1055/10/0670, яка набрала законної сили, а тому вони не підлягають доказуванню, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача і визнає неправомірним та скасовує податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0005221702/0 від 02.07.2009 року.

Керуючись ст.ст. 86, 158 - 163, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 02.07.2009 року № 0005221702/0.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 20 грудня 2010 р.