Постанова № 13410333, 13.12.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-7813/10/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

при секретарі - Длугаш О.В.,

за участю представників позивача та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотех"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобіотех" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001052304/0 від 31 серпня 2010 року та № 0001052304/1 від 22 вересня 2010 року про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 337113, 00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що висновки відповідача є безпідставними та необгрунтованими, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Екобіотех" як платник податків, відповідно до вимог чинного законодавства, має право на отримання такого відшкодування. При цьому також зазначає, що сума бюджетного відшкодування сформована у зв"язку із придбанням (спорудженням) основного фонду - заводу з виробництва біопалива з деревини у придбаній товариством будівлі цеху № 15 за адресою: вулиця І. Франка, 19, м. Кролевець, Сумська область, та відповідно до приписів пункту “а” підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

За результатами проведеної головним податковим ревізором-інспектором Державної податкової інспекції у м. Житомирі Жуковою А.В. та державним податковим інспектором Шатковською Ю.Л. позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотех" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення з ПДВ, що декларувалося за серпень 2009 року - квітень 2010 року, було складено акт № 6494/23-2/34788735 від 19 серпня 2010 року.

У висновку акту перевірки зазначено, що у порушення абзацу "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року на 337113, 00 грн.

На підставі акту перевірки начальником Державної податкової інспекції у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001052304/0 від 31 серпня 2010 року про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Екобіотех" у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 337113, 00 грн., оскільки останнє мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців 1626, 00 грн., тобто менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, а також підприємством не відображено на балансі надходження (придбання, створення) основних засобів, тобто тих, що введені в експлуатацію та відображаються на бухгалтерському рахунку 10 "Основні засоби".

З матеріалів справи вбачається, що 17 вересня 2009 року укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (а.с. 55), згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю "АрмаПром" зобов"язувалося передати у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Екобіотех" об"єкт нерухомого майна, а саме: будівлю цеху № 15, літера Л, загальною площею 2350 кв. м за адресою: вулиця І. Франка, 19, м. Кролевець, Сумська область. Право власності позивача на цю будівлю було зареєстровано 06 травня 2010 року, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 58), її балансова вартість, відповідно до копії зведеного акту вартості будівель і споруджень (а.с. 57), станом на 19 квітня 2010 року становить 1419016, 60 грн.

Позивачем було проведено ряд робіт щодо реконструкції цеху, для створення заводу по виробництву біопалива з деревини по вулиці І. Франка, 19, м. Кролевець, Сумська область, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії актів виконаних робіт.

На думку працівників Державної податкової інспекції у м. Житомирі, оскільки вказана вище будівля не була відображена на бухгалтерському рахунку 10 "Основні засоби" і не була введена в експлуатацію, отже не використовувалася у господарській діяльності, то й підстав для бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 337113, 00 грн. товариство не має.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є обєктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з абзацом першим підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, під терміном “основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у звязку з фізичним або моральним зносом.

На підставі системного аналізу вказаних правових норм суд приходить до висновку, що законодавцем не ставиться здійснення бюджетного відшкодування з ПДВ у залежність від моменту використання у господарській діяльності основних фондів (введення їх у експлуатацію).

Згідно із приписами пункту “а” підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Враховуючи, що позивачем суду було доведено факт придбання у товариства з обмеженою відповідальністю "АрмаПром" основних фондів та зазначення самими перевіряючими Державної податкової інспекції у м. Житомирі у довідці № 159/23-2/34788735 від 19 січня 2010 року "згідно з даними декларації платника за вересень 2009 року, від`ємне значення між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту з ПДВ виникло внаслідок придбання основних засобів", то висновок контролюючого органу про відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотех" права на відшкодування бюджетної заборгованості є безпідставним.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що за результатами розгляду скарги, відповідно до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року N 29, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 року за N 723/1748, першим заступником начальника Державної податкової інспекції у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001052304/1 від 22 вересня 2010 року, яким встановлені нові строки на оскарження, а тому саме воно підлягає скасуванню.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 86, 158 - 163, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 22.09.2010 року № 0001052304/1.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 20 грудня 2010 р.