Постанова № 13409992, 19.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.11.10Справа №2а-10825/10/16/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю.., при секретарі Габрись П.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Кримвомі»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю представників:

позивача Кульський Л.С., довіреність № б/н від 16.08.2010 року;

відповідача Тарасенко О.В., довіреність № 18/10-0 від 19.01.2010 року;

за участю свідка ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_2;

Суть спору: Приватне підприємство «Кримвомі» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 10.08.2010 року № 0001332230 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 17520,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.08.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.11.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що в ході проведеної перевірки позивача були виявлені порушення вимог законодавства в сфері здійснення розрахункових операцій, у звязку з чим до позивача і були застосовані штрафні санкції. Таким чином, оскаржуване рішення є правомірним та відсутні підстави для його скасування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Кримвомі» 11.07.2002 року зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 634163 від 18.02.2008 року.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим 23.07.2010 року на підставі направлення від 23.07.2010 року № 3684, проведено перевірку кафе-бару (АР Крим, Сімферопольський район, с. Миколаївка, вул. Морська11), що належить позивачу, з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт № 004239/0937/01/09/23/32100244 від 23.07.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, в ході перевірки встановлено не ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів у місці їх реалізації. На момент перевірки податкові накладні, транспортні накладні та накладні на алкогольні напої, що реалізуються, згідно відомості (додаток до акту перевірки) у кількості 9 пляшок на загальну суму 8760,00 грн. представлені не були.

Перевірку було проведено в присутності представника позивача бармена ОСОБА_4, з актом перевірки він ознайомлений, акт перевірки ним підписаний без заперечень.

На підставі акту перевірки № 004239/0937/01/09/23/32100244 від 23.07.2010 року відповідачем 10.08.2010 року на підставі ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято рішення № 001332230 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17520,00 грн.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність та правове обґрунтування висновків Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо порушення позивачем вимог законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій та встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова адміністрація в АРК.

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що визначення, підстави та порядок проведення позапланових перевірок передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні»та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Суд зазначає, що відповідно до ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається з описової частини акту перевірки № 004239/0937/01/09/23/32100244 від 23.07.2010 року перевірка позивача є плановою.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим перед початком проведення перевірки у відповідності до вимог ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» представнику позивача було вручено під розписку направлення на перевірку.

Таким чином, перевірку позивача посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим було проведено з дотриманням порядку, встановленого нормами чинного законодавства.

Що стосується безпосередньо порушення позивачем п. 12 ст. 3 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», виявленого під час проведеної перевірки, то суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту Закон).

Статтею 1 вказаного Закону передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 3 вказаного Закону передбачені обовязки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, згідно з п. 12 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

З аналізу зазначеного вище вбачається, що облік товарних запасів є суто бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно зі ст.1 Закону бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

П. 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Судом до матеріалів справи було долучено відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 23.07.2010 року, складену при перевірці ПП «Кримвомі, з переліком товарів (алкогольних напоїв) на загальну суму 8760,00 грн.

У судовому засіданні позивач наполягав на тому, що алкогольні напої, що включені відповідачем у відомість, були обліковані належним чином. На підтвердження своїх доводів позивачем були представлені податкові накладні та товарно-транспортні накладні, які є звітними документами, що підтверджують факт переміщення товару з місяця його зберігання на місце реалізації, тобто рух товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, позивач наполягав на тому, що вказані вище документи на товари були наявні на місці реалізації під час перевірки.

З метою зясування даного питання судом в порядку ст. 77 КАС України у судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_3 керівник ПП «Кримвомі», який одночасно виконує функції експедитора кафе-бару, в якому проводилась перевірка. Також судом до матеріалів справи долучені пояснення свідка ОСОБА_4, який працює барменом в кафе-барі позивача та який був безпосередньо присутній під час проведення перевірки.

Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_4, 23.07.2010 року о 17 годині працівники податкової інспекції прийшли до бару з метою проведення перевірки. Під час перевірки вони просили надати прибуткові бухгалтерські документи на алкогольні напої, які продавались в барі. Бухгалтерський облік надходження та продажу товарів веде бухгалтер ПП «Кримвомі», в обовязки бармена входить продаж напоїв клієнтам бару. ОСОБА_4 пояснив, що елітні алкогольні напої (дорогі коньяки та горілку) він від постачальника не приймав (вірогідно, їх приймала адміністратор кафе-бару Т.М. Шевцова) та не знав, де знаходяться прибуткові бухгалтерські документи на ці напої, тому він не мав можливості представити їх перевіряючим. Через годину після проведення перевірки приїхали власники кафе та дістали папку з прибутковими документами на вказані напої, яка знаходилась в документах адміністратора Т.М. Шевцової.

Пояснення свідка ОСОБА_4 щодо того, що податкові накладні та товарно-транспортні накладні на алкогольні-напої, що реалізуються, під час перевірки дійсно знаходились в кафе-барі в документах адміністратора Шевцової Т.М. та бармен не мав до них доступу і відповідно не міг предявити їх перевіряючим, підтвердив свідок ОСОБА_3

Податкові накладні та товарно-транспортні накладні на алкогольні напої, які були включені відповідачем до відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), були представлені позивачем у судове засідання.

У листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 16277 від 29.12.2009 «Щодо порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання» зазначено, що до документів, які є підставою для оприбутковування товару, як правило, відносяться накладні і товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів в облікові бухгалтерські регістри. Відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Таким чином, представленими суду накладними підтверджується факт належного оприбуткування товару (обліку товарних запасів) на суму 8760,00 грн., який відповідачем було включено до відомості, складеної під час перевірки позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цьому, відповідачем не було представлено жодного іншого доказу, який би свідчив про правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не ведення чи ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарно-матеріальних цінностей на місці їх зберігання та реалізації на загальну суму 8760,00 грн.

Відтак, суд вважає неправомірним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17250,00 грн. на підставі ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а рішення № 001332230 від 10.08.2010 року таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.11.2010 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 24.11.2010 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 10.08.2010 року № 001332230 про застосування до Приватного підприємства «Кримвомі» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17250,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Кримвомі» (95000, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.