Рішення № 13402123, 29.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/50229.12.10 За позовом                    Приватного підприємства «Агенція нерухомості «Елітресурс»; До                               1) Інспекції Державного архітектурно –будівельного контролю

м. Києва

2) Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об’єкти нерухомого майна ”

Про          визнання права власності та спонукання вчинити певні дії.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники:

Від позивача                    Соболевський Ю.В. ( довіреність № 01-12/10 від 07.12.10р.)

Від Відповідачів          1) не з’явились.

2) не з’явились.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Агенція нерухомості «Елітресурс»(далі по тексту Позивач) у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати право власності за Приватним підприємством «Агенція нерухомості «Елітресурс»на нежитловий будинок (літера «А») по вулиці Артема, 72 в м. Києві загальною площею 1500,0 кв.м.; зобов’язати Інспекцію Державного архітектурно –будівельного контролю м. Києва видати Приватному підприємству «Агенція нерухомості «Елітресурс» сертифікат відповідності на нежитловий будинок (літера «А») по вулиці Артема, 72 в м. Києві загальною площею 1500,0 кв.м.; зобов’язати Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об’єкти нерухомого майна ” зареєструвати право власності за Приватним підприємством «Агенція нерухомості «Елітресурс»на нежитловий будинок (літера «А») по вулиці Артема, 72 в м. Києві загальною площею 1500,0 кв.м.

Ухвалою суду від 20.12.10р. позовну заяву прийнято до розгляду судом, порушено провадження у справі № 9/502, розгляд справи призначено на 29.12.10р.

У судовому засіданні 29.12.10р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі, надав додаткові документи у справі, які долучені до матеріалів справи.

Відповідачі 1 та 2 у судове засідання не з’явились, однак надали відзиви на позов в порядку статті 59 ГПК України, відповідно до яких заперечують проти позовних вимог Позивача та просять суд прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Агенція нерухомості «Елітресурс»є власником нежитлового будинку (літера «А») по вулиці Артема, 72 в м. Києві загальною площею 825,6 кв.м. на підставі Договору купівлі-продажу від 22.12.2007 року (зареєстровано КП БТІ м. Києва 06.02.2008 року).

В зв’язку з тим, що будівлі нежитлового будинку (літера «А») по вулиці Артема, 72 в м. Києві були фізично та морально застарілі, як стверджує позивач та потребували негайного ремонту та технологічного оновлення, позивачем у справі було проведено реконструкцію зазначеної будівлі.

Для проведення реконструкції Позивач замовив у ТОВ «Буд-Модерн»(ліцензія серії АА № 316399) ескізний проект: «Реконструкція будівлі в м. Києві по вулиці Артема 72 –А», відповідно до якого технічні рішення реконструкції відповідають вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних ті інших діючих норм і правил та забезпечують безпечне для життя і здоров’я людей експлуатацію об’єкта, про що було складено відповідні висновки (копії заключень містяться в матеріалах справи).

З початку 2008 року Позивачем було розпочато ремонт та переробку вищезазначеного нежитлового приміщення. На початку вересня 2008 року роботи у нежитлових приміщення завершено. Загальна площа створених приміщень дорівнює 1500,0 кв.м.

Враховуючи вищезазначене та з метою належного володіння нежитловим будинком (літера «А») по вулиці Артема, 72 в м. Києві Позивач звернувся до Інспекції Державного архітектурно –будівельного контролю м. Києва (далі –Відповідач) з проханням видати сертифікат про відповідність, без чого належне володіння нежитловим приміщенням неможливе. Відповідачем -1 було надіслано позивачеві відмову у видачі сертифіката відповідності на вказаний об’єкт нерухомості (копія відмови № 138 від 08.12.10р.) та рекомендовано позивачеві подати Інспекції документи в повному обсязі, чим на думку позивача відповідачем-1 було порушено його право на повноцінне володіння та користування майном, яке належить позивачеві на праві власності.

За твердженням відповідача, в той же період Позивач звернувся до Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об’єкти нерухомого майна ” (Відповідач –2) з заявою про реєстрацію права власності на реконструйований нежитловий будинок (літера «А») по вулиці Артема, 72 в м. Києві, але отримав відмову в цьому. Суд зазначає, що докази такого звернення та відмови відповідача-2 у проведенні реєстрації у матеріалах справи відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи, оцінивши наявні докази за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на вимогах закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у частково, виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2006 р. № 428 «Про утворення Державної архітектурно-будівельної інспекції»утворено Державну архітектурно-будівельну інспекцію.

Пунктом 4. підпункту 6) Постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 р. № 1434 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію»визначено, що державна архітектурно-будівельна інспекція бере участь в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 225 «Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль»визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи та приймають участь у встановленому порядку в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 923 (зі змінами) «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів»затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Згідно п. 2 зазначеної постанови визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Сертифікат —документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судових захист цивільного права та інтересу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Цивільний кодекс України розкриває поняття права власності як сукупність трьох правомочностей власника: права володіння, права користування та права розпорядження. У відповідності до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 923 (зі змінами) визначено, що:

- пункт 12- за результатами розгляду заяви з документами, що додаються до неї, та підсумкової перевірки інспекція протягом двох робочих днів приймає рішення про видачу свідоцтва або відмову.

- пунктом 14 - у разі прийняття рішення про відмову у видачі свідоцтва інспекція видає протягом двох робочих днів замовникові або уповноваженій ним особі письмову відмову, про що робиться відповідний запис у журналі реєстрації виданих свідоцтв та відмов у їх видачі. Відмова у видачі свідоцтва може бути оскаржена до суду.

При цьому суд зазначає, що власник майна на власний розсуд може обрати спосіб захисту, який найкраще призведе до поновлення порушеного права (основний принцип судочинства закріплений Конституцією України) є відновлення особи в порушених правах.

Таки чином, суд вважає, що позивачем може бути захищене його право власності на реконструйоване ним майно (яке належало позивачеві та було зареєстровано органами БТІ на праві власності та знаходиться на земельній ділянці відведеній позивачеві на праві користування з метою обслуговування приміщень, що є предметом позову –копію договору оренди земельної ділянки в матеріалах справи) шляхом визнання за ним права власності на вказане майно. При цьому доказом не визнання такого права є дії відповідних державних органів щодо відмови у видачі документів, необхідних для здійснення реєстрації права власності на майно, що належить позивачеві, в нових площах.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем доведено наявність в нього права власності на майно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності підлягають задоволенню. Щодо вимог про видачу сертифіката відповідності, то суд зазначає, що за наявності затвердженого проекту, висновків (заключень) про відповідність об’єкту нерухомості вимогам законодавства у сфері містобудування, нормам та правилам встановленим у сфері будівництва, відповідач-1 неправомірно відмовив позивачеві у видачі сертифіката відповідності, що призвело до порушення прав власності позивача (обмеження правомочностей власника).

Разом з тим, суд зазначає, що позовна вимоги про зобов’язання відповідача-2 здійснити реєстрацію права власності, заявлена позивачем передчасно, позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача-2 з заявою про реєстрацію права власності з відповідним переліком документів, а також не надано суду доказів відмови відповідача-2 (підстав відмови) від реєстрації права власності.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Статтею 4 цього ж Закону визначено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Відповідно до п. 7, 8 Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві, від 20 червня 2002 року № 74/74 підлягає державній реєстрації право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в місті Києві, будівництво або реконструкція яких закінчені, незалежно від форм власності та які прийняті в експлуатацію в установленому порядку при наявності актів прийняття об'єктів в експлуатацію та матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна.

Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані в місті Києві є обов'язковою для суб'єктів цих прав - фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, держави Україна в особі відповідних органів влади, а також територіальної громади міста Києва, територіальних громад районів у місті Києві в особі органів місцевого самоврядування з одного боку та Бюро з іншого боку.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що порушення відповідачем-2 права власності позивача є не доведеним з боку позивача у справі, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача-1 підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати право власності за Приватним підприємством «Агенція нерухомості «Елітресурс» ( м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б, кв. 79 код ЕДРПОУ 35092598) на нежитловий будинок (літера «А») по вулиці Артема, 72 в м. Києві загальною площею 1500,0 кв.м.

3.          Зобов’язати Інспекцію Державного архітектурно –будівельного контролю м. Києва (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЕДРПОУ 35647677) видати Приватному підприємству «Агенція нерухомості «Елітресурс»( м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б, кв. 79 код ЕДРПОУ 35092598) сертифікат відповідності на нежитловий будинок (літера «А») по вулиці Артема, 72 в м. Києві загальною площею 1500,0 кв.м.

4.          В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5.          Стягнути з Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва (01133, м. Київ, вул.. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 35647677, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Приватного підприємства «Агенція нерухомості «Елітресурс»(02002, м. Київ, вул.. Ялтинська, 5-Б, кВ. 79, код ЄДРПОУ 35092598) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 30.12.10р.