Рішення № 13402116, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/31420.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.С.І. СПЕЙС-ТЕК»

про стягнення 487399, 74 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Качоровська А.Г., Гринюк О.М.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами повернення майна в кількості 3557 одиниць, переданого за договором оренди майна № 7.276 від 12.12.2007 р. та стягнення з відповідача 487399 грн. 74 коп. заборгованості по орендній платі. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди майна № 7.276 від 12.12.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.11.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі, підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 08.12.2010 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов та витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 20.12.2010 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

12.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОКА Україна Т.О.В.»та Товариством з обмеженою відповідальністю «К.С.І. СПЕЙС-ТЕК»було укладено договір № 7.276 оренди майна (оперативна оренда), за умовами якого позивач зобов’язується прийняти на себе зобов’язання надати відповідачу у тимчасове користування та за плату опалубки (надалі - майно), згідно додатку 1 (Специфікація елементів опалубки), яка є невід’ємною частиною цього договору, а відповідач зобов’язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що якість майна визначається та підтверджується відповідними сертифікатами на систему управління якістю та сертифікатами відповідності за системою сертифікації УкрСЕПРО.

Відповідно до п. 1.3 договору вказане у п. 1.1 договору майно передається у тимчасове користування відповідачу для проведення будівельно-монтажних робіт. Частиною 1 цього пункту сторони визначили цільовий характер експлуатації майна, що передається у тимчасове користування відповідача.

Згідно п. 2.1 договору термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини відповідачу і діє до моменту повернення відповідачем майна у повному обсязі.

Для цілей ч. 1 цього пункту, під моментом фактичної передачі майна сторони будуть розуміти відвантаження майна або його частини відповідачу з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі).

Закінчення встановленого п. 2.1 договору терміну орендних правовідносин не звільняє відповідача від обов’язку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний термін перебування майна у відповідача (п. 2.2 договору).

Порядок розрахунків між сторонами визначений розділом 3 договору, відповідно до якого плата за тимчасове користування майном згідно додатку 1 (орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном, але не менше тридцяти календарних днів (п. 2.4 договору) і складає 4, 2 % на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування відповідачу, та становить суму у розмірі 17919, 34 грн., у тому числі ПДВ –2986, 56 грн.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що у разі передачі у тимчасове користування відповідача частини майна, інших або додаткових елементів, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації елементів, що фактично передані.

Відповідно до п. 3.3 договору майно, що передається в орендне користування, відвантажується відповідачу в залоговій тарі. Тара передається виключно для транспортування і зберігання опалубки на будівельному майданчику і підлягає поверненню на склад позивача разом з орендним майном. На залогову тару орендна плата не нараховується.

Згідно з п. 3.4 договору фактичний обсяг майна, що передається позивачем відповідачу підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладна на переміщення та/або акт прийому передачі).

У випадку, передачі інших або додаткових елементів, зміни комплектації оформлюються підписанням сторонами окремих додаткових специфікацій, що є невід’ємними частинами договору або товаророзпорядчими документами (накладними на переміщення та/або актами прийому/передачі), без оформлення додаткових угод до цього договору (п. 3.5 договору).

У відповідності до п. 3.6 договору орендна плата, незалежно від її розміру (п.п. 3.1, 3.2), щомісяця перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні відповідача, при цьому 100 % від загальної орендної плати на місяць (п. 3.1 договору) відповідач зобов’язується сплатити позивачу на протязі трьох банківських днів з моменту підписання договору, а в подальшому сплачувати шляхом передплати до 3 числа кожного відповідного місяця оренди, а решту до останнього дня кожного поточного місяця користування майном.

Згідно п. 3.7 договору порушення відповідачем умов та строків оплати згідно розділу 3 договору, дає право позивачу розірвати договір в односторонньому порядку на умовах та в порядку визначених ст. 782 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 3.8 договору одностороння зміна умов, передбачених попередніх пунктів ч. 3 договору, а так само й одностороння відмова від виконання зазначених умов не допускається та буде вважатися такою, що суперечить чинному законодавству України.

Пунктом 4.1 передбачено, що позивач готує до відвантаження та здійснює безпосереднє відвантаження майна відповідачу зі свого складу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 9, а відповідач власними силами та за власний рахунок проводить переміщення майна у повному обсязі або в певній частині згідно власних виробничих потреб та комерційних цілей на будівельний майданчик, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бажана-Завальна (будівництво житлового комплексу «Південна Брама»).

Відвантаження майна здійснюється уповноваженому представнику відповідача, при наявності довіреності на бланку суворої звітності (формат № М-2) (п. 4.5 договору).

Пунктом 4.6 договору документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна відповідачу є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписується представниками обох сторін, та вручаються позивачем відповідачу в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині.

Відповідно до п. 5.1 договору після закінчення терміну дії договору, а також у випадку його дострокового припинення (розірвання), або настання обставин передбачених п. 2.3 договору, відповідач, протягом п’яти робочих днів, зобов’язаний повернути позивачу прийняте у тимчасове користування майно очищеним від сторонніх забруднень.

Згідно п. 5.5 договору позивач вправі не приймати від відповідача майно, якщо останній не виконав вимог п. 5.1 договору (щодо стану майна), при цьому, вказане майно буде вважатись таким, що фактично перебуває у тимчасовому орендному користуванні відповідача.

У відповідності до п. 5. 6 договору при настанні обставин, передбачених п. 5. 5 договору, відповідачу нараховується орендна плата згідно з правилами розділу 3 договору.

Пунктом 5.7 договору передбачено, що у випадку, якщо відповідачем буде проведено часткове повернення майна або неповернення майна, орендна плата нараховується пропорційно частині майна, що залишилась у фактичному тимчасовому користуванні відповідача.

Відповідно до п.п. 7.1.1 та 7.1.9 договору відповідач зобов’язаний своєчасно здійснювати перерахування орендної плати за тимчасове користування майном та при закінченні терміну дії цього договору або його достроковому розірванні повернути майно у тому стані, в якому він його отримав, з урахуванням нормального зносу.

Згідно п. 7.4.1 договору позивач має право вимагати від відповідача своєчасного перерахування суми орендної плати.

Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов’язань (п. 8.1 договору).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 квітня 2008 року, але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобов’язань.

У п. 10.2 договору сторони встановили, що положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10. 04.1992 р. на цей договір не поширюються.

На виконання умов договору, за період з лютого 2008 р. по травень 2008 р., сторонами підписані наступні накладні на переміщення, тобто на передачу майна: накладна на переміщення № ДК-0001218 від 27 лютого 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0001219 від 27 лютого 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0001952 від 25 березня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0001957 від 25 березня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002107 від 31 березня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002095 від 31 березня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002101 від 31 березня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002106 від 31 березня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002212 від 03 квітня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002220 від 03 квітня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002226 від 03 квітня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002227 від 03 квітня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002279 від 07 квітня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002284 від 07 квітня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002391 від 10 квітня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002402 від 10 квітня 2008 р.

З урахуванням фактичного обсягу майна позивачем виставлялися відповідачу акти наданих послуг по орендній платі та рахунки-фактури, зокрема, за лютий 2008 року –рахунок-фактура № 0000000388 від 29.02.2008 р. на суму 1908, 25 грн.; за березень 2008 року –акт надання послуг № 0000000608 від 31.03.2008 р. на суму 26259, 23 грн.; за квітень 2008 року –акт надання послуг № ДК-0000868 від 30.04.2008 р. на суму 246068, 86 грн.; за травень 2008 року –акт надання послуг № ДК-0001113 від 31.05.2008 р. на суму 251082, 74 грн.

Проте, відповідач до цього часу по вищезазначеним актам та рахункам здійснив лише часткову оплату. Зазначені обставини підтверджуються виписками з банківського рахунку позивача (у матеріалах справи).

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача по орендним платежам за період з 29.02.2008 р. до 31.05.2008 р. становить 487399, 74 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо розрахунків відповідно до умов договору оренди майна № 7.276 від 12.12.2007 р. позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача 487399 грн. 74 коп. заборгованості по орендній платі.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму, а тому до нього застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено відсутності його вини у порушенні зобов’язання, доказів належного виконання зобов’язання за договором оренди майна № 7.276 від 12.12.2007 р. в частині сплати орендної плати не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 28.02.2008 р. до 31.05.2008 р. підлягають задоволенню.

Що ж до вимоги позивача про повернення майна в кількості 3557 одиниць, переданого за договором оренди майна № 7.276 від 12.12.2007 р. суд відзначає наступне.

Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моментом одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Позивач стверджує, що ним на адресу відповідача 02.06.2008 р. було надіслано повідомлення № 362 про відмову від договору з вимогою повернення майна і оплати заборгованості по орендним платежам та згодом, 09.09.2010 р. відповідачу повторно було надіслано повідомлення № 526 про відмову від договору оренди майна № 7.276 від 12.12.2007 р. з вимогою повернення майна та оплати заборгованості по орендним платежам, а отже позивач вважає, що договір оренди майна № 7.276 від 12.12.2007 р. є розірваним на підставі повідомлення № 362 від 02.06.2008 р.

Ч. 1, 2 ст. 291 ГК України передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об’єкта оренди; ліквідації суб’єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об’єкту оренди.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, для розірвання договору має бути встановлено, по-перше, що наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд та, по-друге, факт одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, договір вважається розірваним саме з моменту одержання відповідачем відповідного повідомлення.

Однак позивачем належним чином не доведено факту отримання відповідачем повідомлень № 362 від 02.06.2008 р. та № 526 від 02.09.2010 р.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що лист № 526 про відмову від договору від 02.09.2010 р., який направлявся відповідачеві, був повернутий органами поштового зв’язку позивачеві, причиною повернення надісланого листа є незнаходження відповідача за зазначеною на поштовому конверті адресою.

З наведеного випливає, що договір оренди майна № 7.276 від 12.12.2007 р. не припинився, а тому вимога про повернення майна в кількості 3557 одиниць вважається судом неправомірною.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 28.02.2008 р. до 31.05.2008 р. у розмірі 487399, 74 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «К.С.І. СПЕЙС-ТЕК»(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 11, код - 34297283) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.»(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 20-А, код - 30530955) 487399 (чотириста вісімдесят сім тисяч триста дев’яносто дев’ять) грн. 74 коп. заборгованості по орендній платі, 4874 (чотири тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 00 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 31.12.2010 р.