Рішення № 13402142, 17.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/14917.12.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 56 441,94 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:Зайцев М.М. (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 17.12.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 56441,94 грн. неустойки, 564,42 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобовязань за договором фінансового лізингу № 811 від 29.05.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2010р. порушено провадження у справі № 57/149 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2010р. розгляд справи № 57/149 відкладено на 07.12.2010р.

07.12.2010р. в судовому засіданні представник Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

07.12.2010р. в судовому засіданні судом оголошено перерву на 17.12.2010р.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались Відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осі-підприємців (витяг станом на 17.11.2010р. наявний у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою Відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою, вказаною у витязі, була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2008 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" та Відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір фінансового лізингу № 811 (далі - Договір).

Згідно з п. 2.1. Договору Позивач (Лізингодавець) передає Відповідачу (Лізингоодержувачу), а Відповідач (Лізингоодержувач) отримує від Позивача (Лізингодавця) в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності із замовленням на транспортний засіб. Транспортний засіб, що передається в лізинг, придбаний Позивачем (Лізингодавцем) на підставі наданого Відповідачем (Лізингоодержувачем) замовлення на транспортний засіб.

На виконання Договору, на підставі замовлення № 811/001 від 29.05.2008р., Позивачем було надано в користування Відповідача транспортний засіб Fiat Doblo Panorama 1.4 шасі № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується актом приймання-передачі № 811/001 від 02.07.2008 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Невідємною частиною Договору є план лізингу № 811/001 від 29.05.2008 року, яким встановлені строки сплати лізингових платежів за користування зазначеним транспортним засобом. План лізингу є додатком до Договору, в якому визначаються строк лізингу, розмір лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, місячний пробіг, дата повернення, місце передачі тощо (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати початку до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі; розмір та строки сплати Відповідачем (Лізингоодержувачем) лізингових платежів Позивачу (Лізингодавцю) встановлюється в "Плані Лізингу" (додаток № 3 Договору); нарахування лізингових платежів здійснюється в останній день місяця за який нараховуються платежі згідно актів виконаних робіт.

В порушення взятих на себе зобовязань Відповідач - ФОП ОСОБА_1 не здійснював сплату лізингових платежів належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2010р. по справі № 10/104, яке набрало законної сили 19.08.2010р.

Згідно з ч. 2 ст. 35 господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Умовами п. 8.4. Договору сторони передбачили, що Позивач (Лізингодавець) може припинити дію Договору зокрема у випадку, якщо Відповідач (Лізингоодержувач) припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів на строк понад 30 днів (п. 8.4.1).

В силу положень Договору (п. 13.1.2) з ініціативи Позивача (Лізингодавця), дія Договору може бути достроково припинена, якщо Відповідач (Лізингоодержувач) не виконує будь-якого зі своїх зобовязань за цим Договором; в такому випадку Позивач (Лізингодавець) письмово повідомляє Відповідача (Лізингоодержувача) про припинення дії цього Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, якою визначені підстави для зміни і розірвання договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Повідомлення про припинення дії Договору (вих. 761 від 22.03.2010 року) надіслано на адресу Відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 23.03.2010 року.

У надісланому листі-повідомленні (вих. 761 від 22.03.2010 року) Позивач зазначав про необхідність сплати заборгованості, що утворилась за лізинговими платежами, а також з посиланням на п. 13.1.2 Договору повідомив про припинення дії договору фінансового лізингу № 811 від 29.05.2008 року з 22.03.2010 року та вимагав негайно повернути транспортний засіб Fiat Doblo Panorama 1.4 шасі № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно п. 13.4 Договору, в разі дострокового припинення дії Договору, Відповідач (Лізингоодержувач) повертає ТЗ в місце передачі разом з обладнанням та іншими елементами, які були надані Відповідачу (Лізингоодержувачу).

Станом на час розгляду справи транспортний засіб Fiat Doblo Panorama 1.4 шасі № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 Позивачу не був повернутий.

У звязку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача неустойку за користування річчю за весь час прострочення відповідно до ст. 785 ЦК України в розмірі 35395,74 грн. та неустойку за дострокове припинення договору лізингу в розмірі 21046,20 грн.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зношення, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

До позовної заяви Позивачем доданий розрахунок неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (за період з 25.03.2010р. по 20.10.2010р.), яка дорівнює 35395,74 грн.

Проте, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача неустойки за користування річчю підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду (за шість місяців) в сумі 30812,52 грн.

Положеннями п. 13.2. Договору передбачено, що у випадку дострокового припинення дії цього Договору Відповідач (Лізингоодержувач) зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати пред'явлення повідомлення (Лізингодавця) перерахувати йому в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені цим Договором та Додатками до нього, що залишились несплаченими на дату розірвання Договору, та сплатити на вимогу Позивача (Лізингодавця) неустойку (окрім випадків, які зазначені в пунктах 6.6. та 13.1.3 даного Договору) за дострокове припинення цього Договору в сумі 5 (п'яти) середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення дії плану лізингу, що є невід'ємною частиною Договору, протягом перших двох років дії цього плану лізингу.

До позовної заяви Позивачем доданий розрахунок неустойки за дострокове припинення Договору, яка розрахована наступним чином: 2567,71 грн. х 5 х 7,9501/4,8497 та дорівнює 21046,20 грн. (2567,71 грн. - середньомісячний лізинговий платіж, 7,9501 - курс 1 долара США станом на 24.03.2010р., 4,8497 - курс 1 долара США, зазначений в Змінах до Плану лізингу № 811/001 від 01.07.2008р.).

Проте, як вбачається з розрахунку, сума неустойки за дострокове припинення договору є необґрунтованою та не відповідає обставинам справи, оскільки при здійсненні розрахунку Позивачем було збільшено її розмір за рахунок курсової різниці, що не передбачено умовами п. 13.2. Договору.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено перерахунок неустойки за дострокове припинення договору відповідно до умов п. 13.2. Договору в сумі 5 (п'яти) середньомісячних лізингових платежів, яка за розрахунком суду становить 12838,55 грн. та підлягає стягненню з Відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 01004, АДРЕСА_1; фактична адреса: 01030, м. АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_3; р/р НОМЕР_4 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (юридична адреса: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 67; фактична адреса: 03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, буд. 4; ідентифікаційний код 32774741; р/р 26003030836400 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) 30812 (тридцять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 52 коп. неустойки за користування річчю, 12838 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 55 коп. неустойки за дострокове припинення договору, 436 (чотириста тридцять шість) грн. 51 коп. державного мита та 182 (сто вісімдесят дві) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 23.12.2010р.