Рішення № 13401941, 24.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/14424.12.10 За позовомКолективного підприємства "МОНТЕКС"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТВК "Сінергія"

простягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 10 770,38 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача Ковалівська Г.О.

Від відповідача не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колективне підприємство "МОНТЕКС" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК "Сінергія"про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 10 770,38 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. порушено провадження у справі № 58/144, розгляд справи призначено на 26.11.2010 р.

26.11.2010р. розгляд справи не відбувся, у зв’язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010р. розгляд справи призначено на 15.12.2010р.

У судове засідання 15.12.2010р. представник позивача з»явився. На виконання вимог ухвали суду представник позивача надав суду витребувані документи по справі.

Судом повідомлено позивача про перехід справи до розгляду по суті.

          В усних поясненнях представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.

Враховуючи неявку відповідача та необхідністю витребувати неподані документи по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

У судове засідання 24.12.2010р. представник позивача з’явився. В усних поясненнях підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

У зв’язку із неявкою представника Відповідача і ненадання ним документів, що витребовувалися ухвалами Господарського суду міста Києва, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.12.2010 р. судом у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

          09.03.2010р. між Колективним підприємством «МОНТЕКС»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК»СІНЕРГІЯ»було укладено договір суборенди нежитлових приміщень №04/2010-с.

          Згідно п.п.1.1,1.2.,2.1 договору позивачем було надане, а відповідачем прийняте у строкове платне користування на правах суборенди нежитлове виробниче приміщення площею 139,0 кв.м. за адресою: м.Київ, вул Озерна, 1 для виробничих потреб відповідно до Акту-прийманняпередачі об’єкта суборенди від 10.03.2010р.

          Відповідно до п. 4.1 договору, плата за суборенду встановлюється в гривнях за один квадратний метр 40,00 грн. В тому числі ПДВ 6,67 грн. На місяць. Плата за суборенду може бути зкоригована з урахуванням офіційного індексу інфляції відповідно до даних Держкомзему України.

          Відповідно до п. 4.2 договору, розрахунок суборендаря з орендарем проводиться помісячно шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендаря не пізніше 5 днів після отримання суборендарем документів на оплату суборенди за поточний місяць та інших платежів за попередній місяць.

          15.07.2010р. відповідно до угоди про розірвання договору (додаток №4) договір №04/2010-с від 09.03.2010р. було розірвано.

          Позивач свої зобов’язання виконав повністю та у визначений термін, і наддав відповідачу послуги, що підтверджуються актами здачі-прийняття робіт:

          - акт від 31.03.2010р. на суму 4833,61 грн;

          - акт від 30.04.2010р. на суму 7383,15 грн;

          - акт від 31.05.2010р. на суму 5888,57 грн;

          - акт від 30.06.2010р. на суму 5910,31 грн.;

          - акт від 31.07.2010р. на суму 3213,76.

Всьго на загальну суму 27229,40 грн, копії актів знаходяться в матеріалах справи.

          Відповідач надані послуги прийняв, акти здачі-приймання отриманих послуг підписав, свої зобов’язання по повній оплаті отриманих послуг не виконав.

17.08.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з пропозицією сплатити борг, проте відповідач жодної відповіді на претензію не наддав.

Сума боргу відповідача перед позивачем складає 10124,07 грн. –основного боргу за надані послуги.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як зазначив представник Позивача в судовому засіданні, станом на час розгляду даної справи, Відповідачем не сплачено суму заборгованості за Договором оренди у розмірі 10124,07 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про доведеність вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 10124,07 грн.

Докази, які б спростовували твердження Позивача про наявність у Відповідача заборгованості у вказаному розмірі, як і доказів повного погашення Відповідачем суми основного боргу в розмірі 10124,07 грн., cуду не надано.

Відповідно до п. п. 4.5, 10.3 договору у разі несвоєчасного перерахування коштів, суборендар сплачує орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на переод заборгованості, від розміру заборгованості за кожний день прострочки. Якщо суборендар порушив умови оплати за суборенду і надані послуги за цим договором, то він зобов’язаний сплатити орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та збитків від інфляції.

Згідно п.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з статтею 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).

Згідно з частиною 3 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, статтею 625 ЦК України визначено відповідальність за порушення грошового зобов’язання.

Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань визначено Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(надалі –також «Закон»).

Відповідно до статті 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення чинного законодавства, здійснивши перерахунок заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що з Відповідача підлягають стягненню 86,51 грн. 3% річних, 83,42 грн. індекс інфляції, 476,38 грн. пені.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

                                                            В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК»СІНЕРГІЯ»(04205, пр.. Оболонський, 23-а; 04214, м. Київ, пр.. Оболонський, 52, 2 поверх, код 36438832) на користь Колективного підприємства «МОНТЕКС»10124 грн. (десять тисяч сто двадцять чотири) 07 коп. –основного боргу за надані послуги, 86 грн. (вісімдесят шість) 51 коп. –3% річних, 83 грн. (вісімдесят три) 42 коп. збитків від інфляції, 476 грн. (чотириста сімдесят шість) 38 коп, пені, 107 грн. (сто сім) 70 коп. –державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.          

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                 Блажівська О.Є          

Повне рішення складено: 29.12.2010р.