Рішення № 13401933, 16.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/32716.12.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», третя особа ОСОБА_1., про стягнення 49325,56 грн. за участю представника позивача Перевертуна В.Г., довіреність № 11-3/174 від 06.11.2009 року, відповідача не зявився, третьої особи не зявився, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»про стягнення 49325,56 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ОСОБА_1. (страхувальник) та ВАТ «Страхова компанія «Нова»(страховик) було укладено договір добровільного страхування ризиків, повязаних із експлуатацією наземного транспортного засобу №496 від 06.02.2007 року відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк»є вигодонабувачем у разі настання страхового випадку з транспортним засобом Aveo»д.н. НОМЕР_1.

06.02.2007 року між ОСОБА_1 та позивачем був укладений кредитний договір № 47/710047, за яким позивач надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання кредит у сумі 59400,00 грн. для покупки авто строком на 60 місяців з 06.02.2007 року до 05.02.2012 року, яке згідно договору застави від 06.02.2007 року передано в заставу банку.

26.09.2007 року внаслідок ДТП був пошкоджений застрахований автомобіль Aveo»д.н. НОМЕР_1.

Листом від 12.11.2007 року за вих. № 6009, відповідач проінформував позивача, що сума збитку завдана автомобілю Aveo»д.н. НОМЕР_1 та розмір страхового відшкодування складає 49325,56 грн.

14.11.2007 року позивач направив відповідачу лист за вих. № 76/2504-1, щодо виплати страхового відшкодування по даному страховому випадку, який відповідач залиши без відповіді та задоволення.

01.07.2008 року позивач направив відповідачу претензію за вих.. № 24/1 щодо виплати страхового відшкодування по даному страховому випадку.

Листом від 23.07.2008 року за вих. № 4614/0/3-08 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.

05.01.2010 року позивач направив відповідачу претензію про випалату страхове відшкодування в сумі 49325,56 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Оскільки, відповідачем виплата не була проведена, тому Публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк»звернулося до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.06.2010 року (суддя Нарольський М.М.).

Відповідно до Розпорядження в.о. голови Господарського суду міста Києва № 26 від 27.09.2010р. справу № 14/327 передано до розгляду судді Чебикіній С.О. у звязку з перебуванням судді Нарольського М.М. на лікарняному та з метою уникнення затягування розгляду справи..

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2010 року прийнято справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 17.11.2010 року (суддя Чебикіна С.О.).

У звязку із хворобою судді Чебикіної С.О. судове засідання призначене на 17.11.2010 року не відбулося і було перенесене на 01.12.2010 року.

У судових засіданнях 01.12.2010 року та 08.12.2010 року оголошувалися перерви відповідно на 08.12.2010 року та 14.12.2010 року.

У звязку з виробничою необхідністю розгляд справи призначений на 14.12.2010 року був перенесений на 16.12.2010 року.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 16.12.2010 року не зявилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.02.2007 року між ОСОБА_1 (позичальник) та Акціонерним товариством «Індустріально-експертний банк»правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк»(кредитор) був укладений кредитний договір № 47/710047, за умовами якого позивач надає позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання кредит у сумі 59400,00 грн. для покупки авто строком на 60 місяців з 06.02.2007 року до 05.02.2012 року.

Згідно п. 1.3 договору як забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат позичальник в день укладення цього договору укладає договір застави.

П. 3.3.4 договору передбачено, що позичальник зобовязаний застрахувати майно, що буде передано в заставу, в повному обсязі в страховій компанії СК «Нова».

Так, 06.02.2007 року між Акціонерним товариством «Індустріально-експертний банк»правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк» (заставодержатель) і ОСОБА_1 (заставодавець) укладено договір про заставу автотранспортного засобу.

Згідно п. 1.1 договору застави автотранспортного засобу від 06.02.2007 року цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що витікають із кредитного договору №47/710047 від 06.02.2007 року (кредитний договір), укладеного між заставодержателем та заставодавцем.

Пунктом 1.2 договору застави автотранспортного засобу від 06.02.2007 року в забезпечення виконання зобовязань, вказаних у п.1.1 цього договору заставодавець на умовах передбачених цим договором, передає у заставу таке майно: автомобіль марки Chevrolet, модель Aveo, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) №НОМЕР_2, тип ТЗ легковий сєдан, кольору синього, реєстраційний № НОМЕР_1, що зареєстрований 30.01.2007 року УДАІ ГУМВС України в м. Києві, і належить заставодацю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, виданого 30.01.2007 року УДАІ ГУМВС України в м. Києві.

06.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова»та ОСОБА_1. був укладений договір добровільного страхування ризиків, повязаних із експлуатацією наземного транспортного засобу №496, яким застраховано транспортний засіб Aveo», д.н. НОМЕР_1, від страхових ризиків: ДТП, ПДТО, ІВП, викрадення на страхову суму 59400,00 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору № 496 від 06.02.2007 року вигодонабувачем при настанні страхових випадків за ризиками КАСКО є Публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк».

26.09.2007 року внаслідок ДТП був пошкоджений застрахований автомобіль Aveo»д.н. НОМЕР_1.

Листом від 12.11.2007 року за вих. № 6009, відповідач проінформував позивача, що сума збитку завдана автомобілю Aveo»д.н. НОМЕР_1 та розмір страхового відшкодування складає 49325,56 грн.

14.11.2007 року позивач направив відповідачу лист за вих. № 76/2504-1, щодо виплати страхового відшкодування по даному страховому випадку, який відповідач залиши без відповіді та задоволення.

01.07.2008 року позивач направив відповідачу претензію за вих.. № 24/1 щодо виплати страхового відшкодування по даному страховому випадку.

Листом від 23.07.2008 року за вих. № 4614/0/3-08 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування. Підставою відмови вказано порушення експлуатації застрахованого ТЗ.

Згідно ст. 991 ЦК України Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Частино 1 та 2 ст. 26 Закону України «Про страхування»передбачено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Враховуючи, що ст. 991 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про страхування»та договором страхування № 496 від 06.02.2007 року не передбачено такої підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, як порушення експлуатації застрахованим ТЗ, відмова відповідача від виплати позивачу страхового відшкодування в сумі 49325,56 грн. є неправомірною.

05.01.2010 року позивач направив відповідачу претензію про виплату страхове відшкодування в сумі 49325,56 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення

Доказів виплати відповідачем страхового відшкодування в сумі 49325,56 грн. суду не надано.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті страхового відшкодування в розмірі 49325,56 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 493,26 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 8285 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд.11, код 31241449) на користь Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»(01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код 14361575) 49 325 (сорок девять тисяч триста двадцять пять) грн. 56 коп. страхового відшкодування, 493 (чотириста девяносто три) грн. 26 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяС.О. Чебикіна