Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 35/39020.12.10 За первісним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Фінансова ініціатива»
про стягнення 1308169,23грн.
За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Фінансова ініціатива»
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1
про визнання припиненим правовідношення та припинення зобовязання за договором найму
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін за первісним позовом:
від позивача: ОСОБА_2. предст. за довір. №6 від 03.09.2009р.;
ОСОБА_1. ФОП
від відповідача: Населівська М.О. предст. за довір. №40 від 11.05.2010р.
.
Представники сторін за зустрічним позовом:
від позивача: Населівська М.О. предст. за довір. №40 від 11.05.2010р.
від відповідача: ОСОБА_2. предст. за довір. №6 від 03.09.2009р.;
ОСОБА_1. ФОП
Рішення прийнято 22.12.2010, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 13.12.2010р. по 17.12.2010р., з 17.12.2010р. по 20.12.2010р., з 20.12.2010р. по 22.12.2010р.
1.В судовому засіданні 22.12.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Фінансова ініціатива” про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості, що виникла у звязку з порушенням умов Договору найму (оренди) від 14.02.2008р., в розмірі 1308169,23 грн., з яких (1 111183,10 грн. сума основного боргу, 178986,06 грн. пеня) та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2010р. було порушено провадження у справі № 35/390, розгляд справи призначений на 11.08.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/390 від 11.08.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено до 08.09.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/390 від 27.08.2010р. було прийнято зустрічний позов до розгляду разом з первісним позовом. Розгляд справи призначений на 08.09.2010р.
В судовому засіданні 08.09.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 22.09.2010р.
В судовому засіданні 22.09.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 01.10.2010р.
В судовому засіданні 01.10.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 11.10.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/390 від 11.10.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено до 25.10.2010р., та на підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України направлено судовий запит до господарського суду Волинської області з метою отримання інформації щодо судової справи №07/64-42 (2010 року).
Ухвалою Господарського процесуального кодексу України від 25.10.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 10.11.2010. На підставі ст.38 ГПК України, направлено судовий запит до Господарського суду Волинської області з метою отримання інформації щодо того, який саме договір предметом розгляду у справі № 07/64-42.
В судовому засіданні 10.11.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 12.11.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/390 від 12.11.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено до 29.11.2010р.
24.11.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про виправлення описки в ухвалі №35/390 від 12.11.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/390 від 26.11.2010р., на підставі ст.89 Господарського процесуального кодексу України, заяву представника відповідача задоволено, було виправлено описку в ухвалі №35/390 від 12.11.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.20010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 13.12.2010р. На підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, повторно було направлено запит до Господарського суду Волинської області з метою отримання засвідченої копії договору, який був предметом розгляду у справі №07/64-42 (2010 року) за позовом СПД ОСОБА_1 до СПД ОСОБА_3 про стягнення 14290,00 грн.
На підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України,повторно було направлено запит до ПАТ «Магабанк»з метою отримання копії актів перевірки нерухомого майна за іпотечним договором №9098 від 15.11.2007, за кредитом наданим ОСОБА_4.
До початку судового засідання, через канцелярію суду надійшли відповіді на запити суду.
В судовому засіданні 13.12.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 17.12.2010р.
До початку судового засідання, через канцелярію суду від позивача за первісним позовом надійшли клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та клопотання про витребування доказів.
В судовому засіданні представник позивача та позивач за первісним позовом підтримали вищеподані клопотання та просили суд задовольнити останні.
В судовому засіданні 17.12.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 20.12.2010р.
До початку судового засідання від позивача за первісним позовом надійшла заява про відкликання клопотань поданих в попередньому судовому засіданні про призначення судової почеркознавчої експертизи та витребування доказів.
В судовому засіданні позивач підтримав вищевказану заяву, та просив суд задовольнити останню.
В судовому засіданні 20.12.2010р., на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 22.12.2010р.
В судовому засіданні позивач та представник позивача за первісним позовом підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити останні в повному обсязі. Проти зустрічного позову заперечували та просили суд відмовити в задоволенні останнього.
Представник відповідача проти первісного позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останнього, а також підтримав зустрічний позов та просив суд задовольнити заявлені вимоги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
14 лютого 2008 року між фізичною особою підприємцем (надалі позивач за первісним позовом) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (надалі відповідач за первісним позовом) було укладено Договір найму (оренди) (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору наймодавець (позивач за первісним позовом) зобовязується передати наймачу (відповідачу за первісним позовом), а наймач прийняти у тимчасове, платне користування офіс (приміщення №17-18) загальною площею 135,3 кв.м. (а саме приміщення з 1 по 7), який знаходиться за адресою: Волинська обл.., м. Луцьк, проспект Перемоги, будинок 5, на строк та згідно умов даного Договору. Передача приміщення в найм (оренду) та повернення приміщення з найму (оренди) здійснюється сторонами на підставі Акту прийому передачі.
На виконання умов Договору 14.02.2008р.. між сторонами було підписано акт прийму передачі.
Відповідно до п. 4.1. Договору плата за користування включає в себе плату за приміщення та плату за землю, здійснюється в національній валюті України у розмірі 34846,52 грн. за один місяць на момент підписання цього договору і не може бути меншою суми еквівалентної 6900,30 доларів США на місяць по курсу НБУ на день сплати. При цьому вартість одного квадратного метра складає 257,55 грн., що по курсу НБУ на дату платежу не може бути менше сумі еквівалентної 51,00 дол. США.
Плата за користування сплачується наймачем не пізніше 10 го числа поточного місяця найму (оренди) шляхом перерахування суми, визначеної відповідно до п. 4.1. цього Договору на поточний рахунок наймодавця на підставі рахунку наданого наймодавцем (п. 4.2. Договору).
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач за первісним позовом посилався на те, що відповідач в порушення умов Договору не виконав взяті на себе зобовязання в частині сплати орендних платежів у звязку з чим виникла заборгованість за період з листопада 2008 року по липень 2010 року в розмірі 1111183,10грн.
За несплату орендних платежів у повному обсязі й у визначений термін, наймач сплачує наймодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми орендного платежу за кожний день прострочення (п. 10.3. Договору).
На підставі вищенаведеного положення Договору позивачем за первісним позовом було нараховано пеню в розмірі 176986,06 грн.
Відповідач за первісним позовом проти позовних вимог заперечував, у відзиві на позов посилався на наступне.
У звязку із фінансовим навантаженням та уникненням конфліктних ситуацій 03.11.2008р. відповідач за первісним позовом звернувся до позивача про зменшення розміру орендної плати до 50% (лист за вих. 1866). Однак позивач за первісним позовом не відреагував на вказаний лист. Відповідач за первісним позовом звернувся до позивача з листом від 30.12.2008р. №2257, в якому просив розглянути питання про розірвання укладеного Договору оренди за згодою сторін і узгодити дату підписання договору про розірвання за взаємною згодою сторін до 30 січня 2009 року або в односторонньому порядку (п. 5.2.4. Договору), який зазначає, що дія Договору може бути припинена в односторонньому порядку орендарем за умови письмового повідомлення орендодавця не менше, ніж за 90 календарних днів до передбачуваної дати припинення дії даного Договору.
Проте, позивач за первісним позовом не відреагував на вищевказану пропозицію відповідача.
Отже, відповідач вказує, що плата за користування приміщенням за період з 01.11.2008 по 04.02.2009р. складає 143253,68 грн. що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 02.08.2010р. сума заборгованості з плати за користування приміщенням з 05 лютого 2009 відповідачем за первісним позовом не визнається, надіслані рахунки фактури за актами наданих послуг за фактичну оренду за період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р. повернено позивачу за первісним позовом, що підтверджується листами №464-БТ від 06.08.2010р. (фіскальні чеки №9109 від 25.08.2010 та №9117 від 26.08.2010р.) та 487-БТ від 02.09.2010 (фіскальний чек №9823).
В ході розгляду справи Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Фінансова Ініціатива»звернулось до суду з зустрічними позовними вимогами про визнання припиненими правовіднощення з найму (оренди) між ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива»та ФОП ОСОБА_1., про визнання припиненими зобовязання за договором найму (оренди) укладеним 14 лютого 2008 року в нотаріальній формі, підписаним сторонами та посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської обл. Онищук І.П. та зареєстрованим в реєстрі за №501, між ТОВ КБ «Фінансова Ініціатива», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива»та ФОП ОСОБА_1.
В обґрунтуванні заявлених вимог позивач за зустрічним позовом зазначив наступне.
Розрахунки по орендній платі між сторонами проведені з моменту укладання договору по жовтень місяць 2008 року включно, що підтверджується випискою по особовим рахункам з 01.12.2007 по 10.02.2010р.
03.11.2008 року позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача з листом №1866 про зменшення розміру орендної плати за користування приміщенням на 50% та проханням повідомити про готовність укласти договір про внесення змін. Також листом від 04.02.2009р. позивач за зустрічним позовом повідомив відповідача про припинення дії Договору оренди в односторонньому порядку на підставі п. 5.2.4. Договору. Позивач за зустрічним позовом зазначив, що надсилаючи вказаний лист останній скористався своїм правом передбаченим п. 5.2.4 Договору, який передбачає, що наймач має право розірвати Договір, повідомивши про це наймодавця не менше ніж за 90 календарних днів до передбачуваної дати припинення даного Договору. Відповіді на вказану пропозицію позивач за зустрічним позовом не отримав.
30.12.2008р. позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача з пропозицією (лист №2257 від 30.12.2008р.) достроково розірвати Договір за згодою сторін згідно з п. 5.2.3 або в односторонньому порядку (п. 5.2.4) та повідомити позивача до 30.01. 2009р. в разі надання згоди на розірвання Договору за взаємною письмовою згодою сторін.
Відповідач за зустрічним позовом не надав відповіді на вищевказані лист, проте, перестав надавати рахунки, починаючи з листопада 2008 року.
Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважає, що своїми діями відповідач за зустрічним позовом прийняв пропозицію банку про припинення дії Договору на підставі вищевказаного листа позивача.
Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що відповідач починаючи з листопада 2008 року перестав виставляти Акти наданих послуг за фактичну оренду приміщення, що є доказом фактичного невикористання приміщення з листопада 2008 року наймачем і підставою для припинення розрахунків згідно з п. 8.2.4 Договору.
Позивач за зустрічним позовом стверджує, що на підтвердження припинення фактичного користування приміщенням останнім було вивезене 21.01.2009р. встановлене в даному приміщення обладнання, що підтверджується копією Акту приймання передачі виконаних робіт з копією калькуляції виконаних робіт та платіжним дорученням №726 від 28.01.2008. отже, позивач за зустрічним позовом зазначив, що з вказаної дати звільнив приміщення і надав можливість відповідачу використовувати його на власний розсуд. У звязку з цим позивачем за зустрічним позовом було направлено відповідачу Акт прийму передачі (повернення) приміщення для підписання, проте до цього часу Акт не був повернути позивачу і відповідачем не було надано відповіді з цього приводу.
Відповідач за зустрічним позовом проти позовних вимог заперечував, у відзиві на позов зазначив, що зміст листа від 03.11.2008р.. не містив в собі пропозиції про розірвання чи дострокове припинення договору оренди на підставі п. 5.2.4. Договору.
Крім того, відповідач за зустрічним позовом вказує на те, що не отримував лист від 30.12.2008р. на який посилався позивач. Також, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що не відповідають дійсності твердження позивача відносно ненадання останньому рахунків та актів за надані послуги за фактично використану оренду приміщення, на спростування чого були надані оригінали вказаних документів починаючи із 01.11.2008 року по 01.08.2010р. та докази про відправку останніх позивачу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В своїх вимогах позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість по орендній платі за період з листопада по липень 2010 року в розмірі 1111183,10грн.
На підтвердження наявної заборгованості позивачем за первісним позовом були надані рахунки та акти прийому передачі виконаних робіт за вказаний період.
Твердження відповідача за первісним позовом відносно того, що останній не отримував вищевказані документи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме акт опису листів та повідомлення про вручення цінних листів.
Відповідно до п. 4.3.1. Договору плата за користування нараховується з дня підписання сторонами акту прийому передачі приміщення в найм (оренду) до дня повернення наймачем приміщення наймодавцю по відповідному Акту прийому передачі, відповідно до п. 3.1., 3.3. даного Договору.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач за первісним позовом не виконав взяті на себе за Договором зобовязання в частині сплати орендних платежів та повернення орендованого приміщення по Акту прийому передачі.
Відповідач за первісним позовом посилався на те, що звертався до позивача за первісним позовом з пропозицією розірвати Договір оренди на підставі п. 5.2.3., 5.2.4 Договору, що підтверджується листом від 30.12.2008р. №2257. Проте, на вказану пропозицію не було надано жодної відповіді з боку позивача за первісним позовом, відповідно відповідач враховуючи таку реакцію позивача за первісним позовом вважає спірний Договір припиненим.
Суд вважає такі твердження відповідача безпідставними та необґрунтованими, оскільки останнім не було надано належних доказів на підтвердження того, що вищевказаний лист було оправлено позивачу за первісним позовом у відповідному порядку. З наданого відповідачем за первісним позовом списку на відправку рекомендованих (листів, бандеролей) не можливо дійти висновку про направлення позивачу вищевказаного листа, оскільки на даному списку відсутні будь які відмітки відповідного поштового відділення.
Відповідно до п. 5.1. Договору, останній набирає чинності з моменту підписання та діє до14.02.2013р., а у частині взаємних розрахунків до моменту їх повного виконання.
Дія даного Договору може бути припинена у разі:
Закінчення строку дії даного Договору;
У випадку зруйнування приміщення;
За взаємною письмовою згодою сторін;
В односторонньому порядку наймачем, за умови письмового повідомлення наймодавця не менше ніж за 90 календарних днів до передбачуваної дати припинення даного Договору;
За рішенням суду та в інших випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством України (п. 5.2. Договору).
Відповідачем за первісним позовом не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що дія Договору була припинена за умови наявності вищевказаних підстав передбачених Договором.
Відповідно до п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.. 188 Господарського кодексу України, зміна то розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Відповідачем за первісним позовом не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що останній звертався до судових органів відносно розірвання Договору оренди.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що спірний Договір є діючим, та не був розірваний або припинений в установленому Договором та законом порядку.
Крім того, відповідач за первісним позовом посилався на те, що у звязку з припиненням дії Договору на підставі п. 5.2.4. Договору, останнім було звільнено приміщення з 21.01.2009р. та направлено позивачу Акти приймання передачі (повернення) приміщення від 04.02.2009р. скріплені печаткою та підписом відповідача за первісним позовом.
Слід вказати, що вищевказані посилання відповідача за первісним позовом не були підтверджені жодним належним доказом.
Відповідно до ст.. 795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Отже, відповідачем за первісним позовом не було надано суду належного доказу на підтвердження факту передачі обєкту оренди позивачу за первісним позовом, за актом приймання передачі, як того вимагають умови Договору оренди та чинне законодавство України.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що Договірні відносини між сторонами існують, відповідно зобовязання відповідача за первісним позовом по даному Договору не були припинені в установленому Договором та законом порядку.
Відповідачем за первісним позовом на підтвердження невикористання останнім орендованого приміщення було надано копії Актів перевірки нерухомого майна від 30.03.2010р., 18.06.2010р., 15.10.2010р. за іпотечним договором №9098 від 15.11.2007р., з яких вбачається, що приміщення офісу №17-18, а саме приміщення з 1 по 7 загальною площею 135,3кв.м. за адресою Волинська обл., м, Луцьк, пр.. Перемоги, 5 використовуються під офіс ТОВ «Сервісний центр «Рем- Сервіс»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3
Суд не може прийняти вказані Акти в якості належних доказів, з огляду на те, що вказані Акти не підтверджують факту належного припинення між сторонами Договірних відносин з приводу використання відповідачем за первісним позовом приміщення з 1 по 7 загальною площею 135,3кв.м. за адресою Волинська обл., м, Луцьк, пр.. Перемоги, 5 та повернення відповідачем вказаного приміщення за Актом приймання передачі позивачу за первісним позовом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення з відповідача за первісним позовом суми боргу по орендні платі в розмірі 1111183,10грн. є обґрунтованими та документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 10.3. Договору за несплату орендних платежів у повному обсязі й у визначений термін, наймач сплачує наймодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми орендного платежу за кожний день прострочення.
На підстав наведеного положення позивачем за первісним позовом було нараховано пеню в розмірі 178986,06 грн.
Суд вважає що нарахована сума пені підлягає перерахунку з урахуванням положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, де передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
З огляду на вищевказане судом було здійснено перерахунок розміру пені, сума якої становить 81338,60 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем за первісним позовом не були надані суду належні докази на спростування викладеного в позові.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимогу позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 1111183,10грн. та пені в розмірі 81338,60 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, адвокатських послуг підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених вимог.
Відносно вимог позивача за зустрічним позовом про визнання припиненими правовіднощення з найму (оренди) між ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива»та ФОП ОСОБА_1., про визнання припиненими зобовязання за договором найму (оренди) укладеним 14 лютого 2008 року в нотаріальній формі, підписаним сторонами та посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської обл. Онищук І.П. та зареєстрованим в реєстрі за №501, між ТОВ КБ «Фінансова Ініціатива», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива»та ФОП ОСОБА_1., слід вказати наступне.
Відповідно до ст.. 598 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того,на що вона розраховувала при укладанні договору.
Позивачем за зустрічним позовом не було надано суду належних доказів та відповідних обґрунтувань відносно наявності істотних порушень умов Договору з боку відповідача за зустрічним позовом.
Крім того, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення.
Відповідно спосіб обраний позивачем за зустрічним позовом, такий як визнання припиненим правовідношення та зобовязання за Договором оренди, не передбачений чинним законодавством України.
Відповідно до п. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспрюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивачем за зустрічним позовом не було наведено суду відповідних доказів на підтвердження порушення прав та законних інтересів останнього з боку відповідача за зустрічним позовом, в розумінні ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на позивача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, ст. ст. 32, 33, 35, 43, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Первісний позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Фінансова ініціатива»(01210, м. Київ, вул. Щорса, 7/9; код ЄДРПОУ 33299878) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_1 рахунок №НОМЕР_1 у ВАТ КБ «Хрещатик»Волинська філія, МФО 303707; код НОМЕР_2), а у випадку відсутності коштів з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час викоання судового рішення 1111183,17 грн. (один мільйон сто одинадцять тисяч сто вісімдесят три гривні 17 коп.) заборгованості за Договором оренди від 14.02.2008р., 81338,60 грн. (вісімдесят одна тисяча триста тридцять вісім гривень 60 коп.) пені, 11925,21 грн. (одинадцять тисяч девятсот двадцять пять гривень 21 коп.) державного мита, 219,38 грн. (двісті девятнадцять гривень 38 коп.) витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, 18600,00 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.) адвокатських послуг.
3.В інші частині позову відмовити.
4.В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 30.12.2010
Судове рішення № 13401923, Господарський суд м. Києва було прийнято 20.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 35/390. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: