Рішення № 13401803, 27.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/32227.12.10 За позовом Державного підприємства Центральної учбово-тренувальної бази по ковзанярському спорту «ЛЬОДОВИЙ СТАДІОН»

до Державного підприємства «Центральна дирекція з управління та реконструкції спортивних споруд»

про стягнення 40200, 00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Марченко Н.О.

від відповідача: не з’явились

Обставини справи :

                    Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 40200, 00 грн. за договором зберігання від 02.01.2010 р. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 р. було порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.11.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду та необхідність витребування нових доказів у справі.

У даному судовому засіданні представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 60300, 00 грн. за договором зберігання від 02.01.2010 р. за період 02.01.2010 р. до 15.10.2010 р. Суд прийняв вищевказану заяву до розгляду.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не надав, вимог суду не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 27.12.2010 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

02.01.2010 р. між Державним підприємством Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»та Державним підприємством «Центральна дирекція з управління та реконструкції спортивних споруд»був укладений договір зберігання, за умовами якого відповідач зобов’язується передати, а позивач –прийняти на платне зберігання протягом строку дії даного договору майно згідно додатків до договору (далі - майно).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна сума даного договору зберігання за 12 місяців становить –80400, 00 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 2.2 договору відповідач розраховується з позивачем за збереження майна визначеного у додатку № 1 до даного договору із розрахунку 20100, 00 грн., з урахуванням ПДВ, кожного кварталу не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, відповідно до акту приймання-передачі майна, що є невід’ємною частиною даного договору.

Зазначена сума перераховується щокварталу в безготівковій формі на рахунок позивача (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору у випадку порушення зобов’язань, що виникають з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Пунктом 5. 1.1 договору передбачено, що порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

У відповідності з п. 6.1 договору усі спори, що виникають з цього договору або пов’язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується у судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.

Згідно п. 7.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2010 р.

На виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв на зберігання певне майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 02.01.2010 р. (копія –у матеріалах справи).

Сторонами були підписані наступні акти здачі-прийняття робіт на загальну суму 60 300, 00 грн.: акт № 0000000064 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2010 р. на суму 20100, 00 грн.; акт № 0000000090 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2010 р. на суму 20100, 00 грн.; акт № 0000000142 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2010 р. на суму 20100, 00 грн.

Позивач направив відповідачу претензію № 222 від 11.08.2010 р. із вимогою виконання зобов’язання із перерахування суми основного боргу за договором зберігання від 02.01.2010 р. протягом 30 календарних днів з моменту отримання даної претензії. Зазначена претензія отримана відповідачем 12.08.2010 р.

Позивач стверджує, що до даного часу відповідач не виконав своє зобов’язання щодо сплати заборгованості за договором зберігання від 02.01.2010 р. у зв’язку з чим він звернувся з вимогою про стягнення 60300, 00 грн. за період з 02.01.2010 р. до 15.10.2010 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Ч. 1 ст. 938 ЦК України передбачено, що зберігач зобов’язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 943 ЦК України зберігач зобов’язаний виконувати свої обов’язки за договором зберігання особисто.

Статтею 946 ЦК України передбачено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується довідкою з установи банку відповідач до даного часу своє зобов’язання щодо сплати коштів за договором зберігання від 02.01.2010 р. не виконав.

За таких обставин суд визнає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Центральна дирекція з управління та реконструкції спортивних споруд»(01023, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 42, код - 33636270) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»(03680, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 9, код - 04539931) 60 300 (шістдесят тисяч триста) грн. 00 коп. заборгованості за зберігання майна, 603 (шістсот три) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 30.12.2010 р.