Рішення № 13401361, 03.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/31403.12.10 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Уніка», м.Київ

доВідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», м.Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

на стороні Позивача ОСОБА_2

на стороні Відповідача ОСОБА_1.

простягнення 18 702,16 грн. в порядку регресу

Суддя Ягічева Н.І.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився;

від відповідача:Бартосевич Б.В. за довіреністю (№ 2115-1/14 від 02.09.2010р.)

від третьої особи 1:не з'явився;

від третьої особи 2:не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», м. Київ (далі Відповідач) про стягнення 18 702,16 грн. в порядку регресу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Статутні документи Позивача, Договір страхування № 053011/0431/00/2274 від 29.01.2008р., Розгорнуту довідну ДАІ, довідку ДАІ, лист ОТП банку вих. № 32/1361 від 15.12.2009р., Постанову від 04.12.2009р. у справі № 3-14331/09, Страховий акт № 00031273 від 17.12.2009р., платіжне доручення № 032366 від 22.12.2009р., Звіт № 172 від 03.12.2009р., Протокол № 172 огляду транспортного засобу з додатками, вимогу про сплату страхового відшкодування від 02.07.2010р. № 20, лист Відповідача щодо сплати претензії від 19.08.2010р. № 9561-21 та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.2,64,82 Господарського процесуального кодексу України,

Ухвалою про порушення провадження у справі від 01.10.2010р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб на стороні Позивача ОСОБА_2 та на стороні Відповідача ОСОБА_1

В судовому засіданні 22.10.2010р.Позивачем було надано для залучення до матеріалів справи Довідку Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

18.11.2010р. через канцелярію суду від Відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

22.11.2010р. через канцелярію суду від Шевченківського районного суду надійшла копія адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 у справі № 3-14331/09 за ст.124 КУпАП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2010р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

У судове засідання зявився представник Відповідача, заперечив позовні вимоги, просив відмовити в їх задоволенні.

Треті особи у судові засідання не зявлялись, пояснень по суті спору не надали, хоча належним чином повідомлялися про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджується відмітками про вручення поштових відправлень, на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Третіх осіб про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представники сторні у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Відповідача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.01.2008 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка»та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування №053011/0431/00/2274, обєктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом та додатковим обладнанням: автомобіль марки Peugeot 206 cc, державний номер НОМЕР_1.

Предметом договору є страхування автомобіля марки Peugeot 206 cc, державний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у договорі, а саме до страхових випадків відноситься: незаконне заволодіння, дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб; стихійні лихо.

У звязку з дорожньо-транспортною пригодою, яка згідно довідки відділу ДАІ з обслуговування Шевченківського району міста Києва сталася 21.10.2009р. внаслідок порушення ОСОБА_1., чия цивільно-правова відповідальність застрахована згідно полісу № ВС/1090678, виданого Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»п.2.9, п.13.1 Правил дорожнього України було пошкоджено транспортний засіб Peugeot 206 cc, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2

Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення підтверджується довідками ДАІ та Постановою Шевченківського районного суду міста Києва № 3-14331/09 від 04.12.2009р.

Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця (Звіт №172), складеного 03.12.2009 р. субєктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3. (сертифікат №6444/08 виданий ФДМУ 16.01.2008 р.), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Peugeot 206 cc, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 19 457,62грн.

На підставі страхового акту №00031273, затвердженого 17.12.2009р., позивач виконуючи свої зобов'язання за договором страхування № 053011/0431/0012274 від 29.01.2008 р., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 18 807,62 грн. (19 457,62 грн. франшиза 650,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №032366 від 22.12.2009 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»перейшло в межах суми 18807,62 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки ДАІ м. Києва вбачається, що транспортний засіб автомобіль Дєу Ланос державнийномер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Peugeot 206 cc, державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_1

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України” від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»згідно із полісом №ВС/1090678.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/1090678) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 27.06.2009 р. (00:00) по 26.06.2010р. включно.

Відповідно до п.4 полісу №ВС/1090678 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВС/1090678) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 0,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Peugeot 206 cc, державний номер НОМЕР_1 , становить 19 457,62грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 18 807,62 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач регресною вимогою №20 від 02.07.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 18 807,62 грн.,

Враховуючи визначені полісом №ВС/1090678 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 18 702,16 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заперечення Відповідача проти задоволення позовних вимог, суд не приймає їх як недостатньо обґрунтовані з огляду на наступне:

До матеріалів справи Позивачем наданий лист Відповідача № 9561-21 від 19.08.2010р., відповідно до якого Відповідач повідомив, що претензія про сплату страхового відшкодування розглянута та сума страхового відшкодування буде перерахована на вказаний розрахунковий рахунок у термі, визначений п.1 ст. Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.».

Таким чином, Відповідач фактично визнав існування заборгованості по виплаті страхового відшкодування, а отже заперечення представника Відповідача є такими що не відповідають матеріалам справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача у випадку повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Уніка»задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»ідентифікаційний код 16467237 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Уніка»ідентифікаційний код 20033533 основний борг у розмірі 18 702,16 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»ідентифікаційний код 16467237 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Уніка» ідентифікаційний код 20033533 витрати по сплаті державного мита в розмірі 187,02 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 03.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 28.12.2010р.

Суддя Н.І. Ягічева