Постанова № 13400542, 01.12.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2010 р. Справа № 2а-7109/10/1470

Суддя миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва,

до товариства з обмеженою відповідальністю консалтингове бюро «Дігест»,

про стягнення з відповідача недоїмки по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 4295,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва предявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю консалтингове бюро «Дігест»про стягнення з відповідача недоїмки по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 4295,67грн.

До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

Відповідач є юридичною особою та відповідно до ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІV є страхувальником та платником страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. 6 ст. 17 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідачем самостійно обчислюється розмір страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та самостійно перераховується до Пенсійного фонду, тому сума страхових внесків є узгодженою між позивачем та відповідачем.

Відповідно до вимог п.6 ст.20 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 2 частиною 9 статтею 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальниками у вищевказані строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду України, вважаються простроченою заборгованістю із сплати внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Відповідно до п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»до відповідача застосовані фінансові санкції в сумі 210,41 грн. та нарахована пеня в сумі 217,48 грн., що підтверджується рішенням №1014 від 21.06.2010 р. (а.с.9).

Як вбачається з наданих матеріалів, відповідач станом на 20.07.2010 р. має заборгованість по сплаті страхових внесків, а саме недоїмки по збору на обовязкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені на загальну суму 4295,67 грн. (враховуючи сплату боргу частково в сумі 378,75 грн.).

Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за травень-червень 2010 року (а.с. 7-8), рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №1014 від 21.06.2010 р. та вимогою про сплату боргу від 05.08.2010 р. №Ю-426/1 (а.с.10).

Згідно п. 3 ст. 106 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV, в разі несплати страхувальником суми недоїмки, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

На час розгляду справи, відповідач у встановленому порядку вимогу позивача про сплату недоїмки не оскаржив, заборгованість у розмірі 4295,67 грн. не сплатив.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю консалтингове бюро «Дігест»(вул. 1-ша Слоюідська, 8-А, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 36578945) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва недоїмку по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 4295 гривень 67 копійок.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов