Постанова № 13400522, 03.12.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

03.12.2010 р. Справа № 2а-2569/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за участю представників:

від позивача: Родіонова В.Є., довіреність б/н, від 22.04.10;

від відповідача: Саленко Т.П., довіреність № 2/10-039, від 11.01.10; Крючковська Т.О., довіреність № 32/10-039, від 18.01.10;

від прокуратури: Коробченко Д.М., посвідчення № 239, від 03.03.10;

за позовомПП "Гелиос Маркет Юг", вул. Ракетна, 35(вул. Потьомкінська, 78-а),Миколаїв,54039 доДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, вул. Артема, 1-А,Миколаїв,54000 провизнання протиправними дії ДПІ щодо проведення з 01.02.2010 р. по 10.02.2010 р. документальної невиїзної перевірки, визнання протиправними податкові повідомлення рішення від 24.02.2010 р. № 00001623007/0, від 02.04.2010 р. № 00001623007/1., В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 00001623007/0 від 24.02.2010 р., № 00001623007/1 від 02.04.2010 р., визнання протиправними дії щодо проведення документальної перевірки. 07.07.2010 р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, яка по суті є заявою про зміну позовних вимог та просить суд 1) визнати протиправними дії щодо проведення з 01.02.2010 р. по 10.02.010 р. документальної невиїзної перевірки, 2) визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення № 00001623007/0 від 24.02.2010 р., № 00001623007/1 від 02.04.2010 р. Відповідно до ст. 137 КАС України ( в редакції чинній станом на день зміни позовних вимог) , суд приймає до розгляду заяву позивача та розглядає заяву з урахуванням змінених позовних вимог. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що перевірка відповідачем проведена незаконно, оскільки немає чітких підстав для її проведення, відповідач не мав права самостійно визначати суму податкового зобовязання. Податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки позивач виконав умови укладених угод в повному обсязі, сплатив кошти за надані послуги. До компетенції позивача не входить визначення достовірності підпису та повноваження особи, що підписала податкову накладну. Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в позові. Перевірка була проведена правомірно на підставі ст.11-1 Закону України “ Про державну податкову службу ”, податкові повідомлення-рішення про донарахування позивачу зобовязань з податку на додану вартість прийняті законно, оскільки перевіркою встановлено, що позивачем завищено податковий кредит за перевіряємий період, в частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних по взаєморозрахунках з ТОВ ”Украгроконтракт”, оскільки ці податкові накладні, згідно висновку експертизи підписані невстановленою особою, тому дані податкових накладних складено в порушення п.18 Порядку та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту. 31.05.2010 р. Прокуратура Миколаївської області надала суду заяву про вступ в справу на стороні відповідача для захисту інтересів Держави. Відповідно до ст. 60-61 КАС України, суд допустив до участі у справі Прокуратуру Миколаївської області на стороні відповідача. У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку:

Відповідач провів документальну невиїзну перевірку позивача на підставі постанови слідчого про призначення позапланової документальної перевірки від 16.11.2009 р. в період з 01.02.2010 р. по 10.02.2010 р., в зв»язку з порушенням кримінальної справі відносно посадових осіб позивача № 08800049.

Відповідач надсилав позивачу лист про проведення перевірки від 21.12.2009 р., який направлявся на юридичну адресу позивача м. Миколаїв, вул. Потьмкінська,78-а, який повернувся без вручення адресату з вказівкою пошти «в зв»язку із закінченням терміну зберігання», що підтверджується листом та конвертом ( аркс.38-39). Посилання позивача на те, що відносно позивача була порушення справа про банкрутство та призначено ліквідатора по справі, на адресу якого необхідно була надсилати кореспонденцію, не приймається судом до уваги, оскільки призначення ліквідатора не змінює юридичної адреси позивача, який повинен отримувати кореспонденцію, яка надсилається на його юридичну адресу.

Відповідно до ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу” від 04.12.1990 р. № 509 органи податкової служби мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205 передбачено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірки, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Таким чином, здійснюючи перевірку відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та позов в частині визнання протиправними дії щодо проведення з 01.02.2010 р. по 10.02.010 р. документальної невиїзної перевірки задоволенню не підлягають.

Актом про результати документальної невиїзної перевірки позивача № 1525/23-00/35028590 від 10.02.2010 р. щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ ”Украгроконтракт” встановлено порушення позивачем:

п.п.7.4.1,7.4.4, п.7.4 Закону України “ Про податок на додану вартість ” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР в частині завищення податкового кредиту на загальну суму 2099 299 грн. в т.ч. за серпень 2009 р. на загальну суму 1 746 862 грн., за січень 2009 р. на загальну суму 352 367 грн., в результаті чого:

- завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за травень 2009 р. на загальну суму 85 575,00 грн. та

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2013 474,00 грн., в тому числі серпень 2008 р. на суму 6448 грн., січень 2009 р. на суму 810463 грн., лютий 2009 р. на суму 426663 грн., березень 2009 р. на суму 19131 грн., квітень 2009 р. на суму 567650 грн., травень 2009 р. на суму 183119 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000162300/0 від 24.02.2010 р., яким встановлено порушення п.п. 4.1.1 “а” п.4.1 ст. 4 Закону України “ Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” від 21.12.2000 р. за № 2181, п.п.7.4.1, п.п.7.4., п.п.7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України “ Про податок на додану вартість ” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, в звязку з чим визначено суму податкового зобовязання ( з урахуванням штрафних ( фінансових) санкцій) ПП “Геліос Маркет Юг” з податку на додану вартість в сумі 3020381,00 грн., з яких 2013474 грн. основного платежу та 1006907 грн. штрафні ( фінансові) санкції.

Позивач скористувався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення та звернувся до відповідача зі скаргою, за результатами розгляду якої скарга була залишена без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001623007/1 від 02.04.2010 р.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

В акті перевірки зазначено, що позивач задекларував податковий кредит , отриманий від ТОВ “Украгроконтракт”. Посадова особа ТОВ “Украгроконтракт” ОСОБА_7 був допитаний в якості свідка показав, що влітку 2004 р. в м. Южноукраїнську загубив паспорт, після чого звернувся до міліції. Підприємство ТОВ “Украгроконтракт” не реєстрував, фінансово господарською діяльністю не займався. В звязку з тим, що громадянин ОСОБА_7, на якого було зареєстроване підприємство ТОВ “Украгроконтракт”, як власник та керівник підприємства фінансово-господарською діяльністю не займався, бухгалтерських та податкових документів, а також печатки підприємства не мав, бухгалтерські, податкові та платіжні документи не підписував, тому податковий кредит, згідно бухгалтерських та податкових документів, які знаходяться у позивача, не може бути визначено, як податковий кредит, який підтверджений податковими накладними.

Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. за № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Вищезазначеним Законом передбачено, що тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених сум податків, у звязку з придбанням товарів ( робіт, послуг).

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що податкові накладні, видані ТОВ “Украгроконтракт” позивачу не приймаються ним до уваги, оскільки вони підписані неустановленою особою, а відповідно до п.2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік ” первинні документи ( до яких відноситься податкова накладна) повинні мати такі обовязкові реквізити : особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженою наказом ДПА від 30.05.1997 р. № 165, яким передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою,уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів( послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця.

Відповідно до 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. за № 168/97 платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної, б) дату виписування податкової накладної, в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої особи, як платника податку на додану вартість, г) податковий номер платника податку ( продавця та покупця), д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої, як платник податку на додану вартість, е) опис ( номенклатуру) товарів ( робіт, послуг) та кількість ( обсяг,обєм), є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача, ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, норми Закону України «Про податок на додану вартість», який є спеціальним законом, не передбачено обовязкового реквізиту податкової накладної, як підпис посадової особи та відповідачем не зазначено, в який спосіб позивач повинен був обізнаний стосовно того, що на податкових накладних підпис зроблений не Гроховом, а не установленою особою.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що станом на день укладання угод з ТОВ “Украгроконтракт” знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 03.11.2010 р. свідчить, що Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Украгроконтракт»дата включення відомостей про юридичну особу 01.08.2006 р., 10.04.2009 р. внесена інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатись на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Ухвалою від 07.07.2010 р. судом витребувані документи з Управління податкової міліції ДПА в Миколаївській області, оскільки позивач в судовому засідання пояснив, що всі первинні документи: податкові накладні, ати приймання-передачі, докази оплати товари були вилучені слідчими податкової міліції, що підтверджується постановою про проведення обшуку, протоколом обшуку від 13.08.2009 р.

На виконання вимог суду ДПА в Миколаївській області надала суду податкові накладні та акти приймання передачі виконаних робіт. Таким чином, договір № 28 від 02.06.2008 р. про виконання робіт(послуг) , укладений позивачем з ТОВ “Украгроконтракт” був виконаний, що підтверджується податковими накладними . Позивач оплатив ці роботи ( послуги) повністю контрагенту в сумі 22468225 грн.в т.ч. податок на додану вартість, який входить у вартість товару, що підтверджується платіжними дорученнями, про що зазначено в акті перевірки.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що договір на виконання робіт ( послуг) між позивачем та ТОВ”Украгроконтракт” спрямовані на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням вільного, господарського і податкового законодавства.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи докази відповідно до ст.86 КАС України, суд вважає, що відповідач повинен довести недобросовісність платника податку, яка повинна бути доведена належними та допустимими доказами. Відповідачем не надав суду доказів вини позивача та наявність у нього умислу на заволодіння державними коштами.

Посилання відповідача на те, що у висновку судово - почеркознавської експертизи встановлено, що підписи на податкових накладних від імені ОСОБА_7 виконані іншою особою, то цей письмовий доказ повинен бути досліджений судом при розгляді кримінальної справи та оцінений при прийнятті вироку суду. Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів того, що відносно посадових осіб позивача та його контрагента ТОВ “Украгроконтракт” є вирок суду, який набрав законної сили, оскільки відповідно до ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дії чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чимало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до ст. 62 Конституції України діє принцип невинуватості особи, якою передбачено, що особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не можу бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкових повідомлень-рішень, які оскаржуються позивачем.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України частково в сумі 1 грн. 70 коп.

Керуючись ст. ст. 11,71, 158-163, 167, 254 КАС України суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.02.2010 р. № 00001623007/0, від 02.04.2010 р. № 00001623007/1.

3. В решті позову відмовити.

4.Повернути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 грн. 70 коп. на користь Приватного підприємства “Гелиос Маркет Юг”, м. Миколаїв, вул. Ракетна,35.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т. О. Гордієнко

Повний текст постанови складений

та підписаний суддею 08.12.2010 р.