Постанова № 13400304, 14.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 р. № 2а-7457/10/1370

об 11 год., 52 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Львівтекс»датської компанії «Грін Коттон»,

представник Галонський В. М. (довіреність від 25.07.2010 р.)

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, представник не з'явився

про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення рішення № 0000292341 від 31.05.2010 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач Дочірнє підприємство «Львівтекс» датської компанії «Грін Коттон»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення рішення № 0000292341 від 31.05.2010 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що не погоджується із вказаним податковим повідомленням рішенням ДПІ у Галицькому районі м. Львова, оскільки відповідач порушив його право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідачем, на думку позивача, не враховано що податкова декларація за березень 2010 року містить дані про перевищення сум податкового кредиту який формувався в попередні періоди над сумою податкового зобовязання. Суми які заявлені позивачем як податковий кредит у декларації за березень 2010 року не були погашені поточними додатними податковими зобовязаннями. Податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року, яка подана відповідачу, містить дані про відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду.

Відповідачем також не враховано що позивачем у лютому 2010 році було включено до складу сум відємного значення також суми ПДВ які фактично сплачені позивачем у складі вартості товарів (робіт, послуг) у цьому періоді, а також товари (роботи, послуги) отримані не тільки у цьому, а й в попередніх податкових періодах, що передували лютому 2010 року. Відображення цих сум відбулося лише в лютому 2010 року так як лише в цьому періоді товари (роботи, послуги) оплачені позивачем, оскільки безпосередня сплата дає право на отримання бюджетного відшкодування.

Зі змісту п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що позивач не обмежений правом формувати відємне значення з податку на додану вартість виключно у тому періоді, який безпосередньо передує звітному. Платник податків має право на бюджетне відшкодування щодо тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому звітному періоді.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, заперечення на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні фактичні обставини:

20.05.2010 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова складено акт № 2014/23-409/31659013 про результати позапланової виїзної перевірки ДП «Львівтекс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2010 року. Перевіркою встановлено завищення ДП «Львівтекс»заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року в сумі 54953,00 грн., чим порушено п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

31.05.2010 року відповідачем, на підставі акту перевірки № 2014/23-409/31659013 від 20.05.2010 року, прийнято податкове повідомлення рішення № 0000292341/0 форми «В1», яким встановлено порушення п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 54953 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ із змінами і доповненнями, Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, КАС України.

Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього ж пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Згідно з п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін

після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представником позивача на підтвердження порядку та підстав формування суми заявленої до бюджетного відшкодування, сторнованої відповідачем надано суду копії: податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2010 року та за березень 2010 року від 13.08.2010 року, розрахунки коригування сум ПДВ по податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, березень 2010 року від 13.08.2010 року, довідок щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду від 13.08.2010 року, розрахунків суми бюджетного відшкодування від 13.08.2010 року, заяв про повернення суми бюджетного відшкодування від 13.08.2010 року, розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів від 13.08.2010 року, розшифровки сум, що ввійшли до складу бюджетного відшкодування за декларацією за березень 2010 року в розрізі контрагентів (сплачених в лютому 2010 року), виписок банку.

Судом враховуються твердження позивача та його представника щодо протиправності прийнятого спірного податкового повідомлення рішення, оскільки Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»не обмежено право позивача заявляти до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду. Відтак, Закон не ставить право платника податку на отримання бюджетного відшкодування в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості, оскільки підставою для отримання бюджетного відшкодування є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Відповідачем, в свою чергу, не наведено жодних доводів та не подано належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року в розмірі 54953,00 грн.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові від 06.10.2010 року.

Крім цього, відповідачем в акті перевірки не вказано змісту порушення позивачем вимог п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, а саме:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0000292341 від 31.05.2010 року.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0000292341 від 31.05.2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Львівтекс»датської компанії «Грін Коттон»(ЄДРПОУ 31659013, м. Львів, пл. Маланюка, буд. 2, офіс 2а ) 3,40 грн. судового збору.

4. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 20.12.2010 року.

Суддя Гавдик З.В.