Постанова № 13400305, 21.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 р. № 2а-7490/10/1370

о 10 год., 33 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі територіального органу Держспоживстандарту у Львівській області управління у справах захисту прав споживачів,

прокурор не з'явився

представник позивача Ганущин Р.В. (доручення № 1501 від 12.11.2010 року)

доФізичної особи підприємця ОСОБА_1, представник не з'явився

простягнення штрафу в сумі 1700 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Галицького району м. Львова звернувся до Львівського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі територіального органу Держспоживстандарту у Львівській області управління у справах захисту прав споживачів з адміністративним позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в сумі 1700 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами проведеного засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, оскільки відповідачем, в порушення п. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»самовільно прийнято рішення про встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами без погодження з органами місцевого самоврядування, також в порушення п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», не подано інформації щодо вартості розповсюдженої або виготовленої реклами. Вказана сума штрафу відповідачем у встановлені законом строки не сплачена.

Прокурор в судове засідання не з'явився, подав клопотання, у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд розглядати справу без його участі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задоволити позов повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечення на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

05.02.2010 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради внесено начальнику територіального органу Держспоживстандарту у Львівській області управління у справах захисту прав споживачів подання № 23/Р-3-130 про порушення Закону України «Про рекламу».

25.02.2010 управлінням у справах захисту прав споживачі у Львівській області складено протокол № 0019 про наступне, в порушення п. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» відповідач (АДРЕСА_1) самовільно встановив спеціальну конструкцію зовнішньої реклами на газоні по вул. Мазепи, 13-б без погодження з органами місцевого самоврядування.

22.03.2010 року за № 0034 позивачем прийнято рішення, яким вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача.

Згідно протоколу № 0053 від 23.04.2010 року засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу встановлено, що відповідачем (м. Львів, вул.. Костюшка, 5/10) в порушення п. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», самовільно прийнято рішення про встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами на газоні по вул. Мазепи, 13-б без погодження з органами місцевого самоврядування. В порушення вимог п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу»не подано інформації щодо вартості розповсюдженої реклами або виготовленої реклами.

23.04.2010 року начальником управління захисту прав споживачів у Львівській області, на підставі протоколу № 0053 від 23.04.2010 року, прийнято рішення № 0053 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у вигляді штрафу в сумі 1700,00 грн.

Вказані рішення зі слів представника позивача відповідачем не оскаржувалось, відтак підлягає виконанню.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про рекламу»від 03.07.1996 року за № 270/96-ВР із змінами і доповненнями, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. за № 2067 із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про рекламу», цей ж Закон регулює відносини, повязані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Згідно ст. 16 цього ж Закону, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 цього ж Закону, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу, крім інших, здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно ч. 2 ст. 26 цього ж Закону, органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Згідно ст. 27 цього ж Закону, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Законом України «Про систему оподаткування».

Згідно п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються твердження представника позивача щодо підставності накладення на відповідача штрафу за порушення законодавства про рекламу, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності розміщення спеціальної конструкції зовнішньої реклами на газоні по вул. Мазепи, 13-б. Відтак факт встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами без погодження з органами місцевого самоврядування є підставою для застосування до винної особи штрафу в розмірі передбаченому чинним законодавством, а тому позивач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач у встановленому законом порядку самостійно не вжив заходів щодо добровільної сплати суми штрафу.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого відповідачем зроблено не було.

Таким чином з врахуванням вимог ст. 162 КАС України, позовні вимоги Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі територіального органу Держспоживстандарту у Львівській області управління у справах захисту прав споживачів про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету м. Львова (ЗКПО 23949066, банк одержувач: ГУДК у Львівській області, р/р 31110106700002, код платежу 21081100, МФО 825014) штраф в сумі 1700,00 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, у порядку та строки згідно ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 27.12.2010 року.

Суддя Гавдик З.В.