Постанова № 13400302, 21.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 р. № 2а-7323/10/1370

о 11 год., 47 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Енергія-Плюс», представник Лихва Н.Д. (довіреність від 06.08.2010 року)

до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області, представник Стецьків Р.С. (довіреність № 578/10-009/58 від 20.01.2010 року)

про визнання протиправним та скасування наказу №129 від 06.08.2010 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач Приватне підприємство «Енергія-Плюс»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення позапланової виїзної перевірки»№ 129 від 06.08.2010 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказ «Про проведення позапланової виїзної перевірки»позивача є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки позапланова виїзна перевірка може здійснюватись лише на підставі рішення суду. Інших законних підстав для проведення позапланової виїзної перевірки позивача у відповідача немає.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена в заперечені від 31.08.2010 року, у якому відповідач просить суд в задоволені позовних вимог відмовити повністю з підстав, що аргументи наведені у позовній заяві не спростовують законних підстав проведення позапланової виїзної перевірки позивача з підстав, що стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позовні вимоги підтримав, просив суд в позовних вимогах відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

28.07.2010 року начальник ВПМ ДПІ у Дрогобицькому районі Львівській області повідомив начальника ДПІ у Самбірському районі Львівської області про проведення позапланової виїзної перевірки позивача у звязку із провадженням оперативно-розшукової справи № 13-009-010/09-65.

06.08.2010 року відповідачем видано наказ № 129 про проведення позапланової виїзної перевірки позивача, в якому зазначено, що у звязку із провадженням оперативно-розшукової справи № 13-009-010/09-65 щодо посадових осіб Приватного підприємства «Енергія-плюс»(ЄДРПОУ - 32703801), пояснення гр. ОСОБА_1 (директор та засновник ПП «Родоніт 2007») постанови про порушення кримінальної справи № 02/09/8016 за ч.2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. 5 ст. 191 КК України та вироку Артемівського районного суду м. Луганська у кримінальній справі щодо директора ТОВ «Укр-енергоменеджмент»ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 255 КК України (фіктивне підприємництво), керуючись ч. 6 п. 7 ст. 11, ч. 8 ст. 11/1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»наказано провести виїзну позапланову перевірку терміном 5 робочих днів з 06.08.2010 року 12.08.2010 року позивача з питань проведення взаєморозрахунків із ТОВ «Укр-енергоменеджмент»та ПП «Родоніт 2007»за період 2008-2009 років.

06.08.2010 року відповідачем видано направлення на перевірку № 357/23-1, в якому зазначено, що на підставі п. 7 ч. 6, ч. 8 ст. 11/1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»провести перевірку позивача.

09.08.2010 року відповідачем складено акт про відмову від допуску до перевірки, копію акту отримав головний бухгалтер позивача.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»№509-XII від 04.12.1990 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність»№ 2135-XII від 18.02.1992 року, Законом України «Про інформацію»№ 2657-XII від 02.10.1992 року, зі змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

Згідно ст. 2 цього ж Закону, оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Згідно ст. 11 цього ж Закону, органи державної влади, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язані сприяти оперативним підрозділам у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності.

Згідно ст. 37 Закону України «Про інформацію», не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі оперативну інформацію.

Згідно ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах у містах виконують функції контролю своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України, за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності

подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом, при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування.

Згідно ст. 11 цього ж Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно ст. 11/1 цього ж Закону, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності обставин, що стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки відповідач зобовязаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених в Законі України «Про державну податкову службу в Україні»за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у звязку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків (п. 7 ч. 6 ст. 11/1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»). Відтак за наявності обставин, передбачених згаданою нормою Закону, зокрема факту заведення оперативно-розшукової справи стосовно платника податків (посадової особи платника податків) як законодавчо визначеної самостійної підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, керівник податкового органу має право прийняти рішення про проведення такої перевірки, яке оформлюється наказом.

На виконання вимог ст. 11 КАС України, судом постановлено ухвалу про витребування у відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області копію постанови про відкриття оперативно-розшукової справи № 13-009-010/09-65 щодо посадових осіб Приватного підприємства «Енергія плюс».

14.12.2010 року ВПМ ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області повідомив суд, що інформація в постанові на заведення оперативно-розшукової справи № 13-009-010/09-65 відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію»відноситься до інформації з обмеженим доступом, а особа, яка має право знайомитись з такою інформацією повинна мати відповідний допуск до державної таємниці.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт наявності оперативно-розшукової справи № 13-009-010/09-65 стосовно позивача як законної підстави для прийняття спірного наказу на перевірку та її проведення, що є підставою відмовити у задоволені позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової виїзної перевірки.

Вказана позиція по суті узгоджується із позицією ВАС України в ухвалі від 11.05.2010 року.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем не зроблено.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 27.12.2010 року.

Суддя Гавдик З.В.