Постанова № 13400292, 14.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 р. № 2а-4881/10/1370

о 10 год., 57 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФС Захід», представник Тяллєєва Т.А. (довіреність № 54 від 23.04.2010 року)

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, представник Чабан О.С. (довіреність № 83/10 від 13.05.2010 року)

про визнання нечинним податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВФС Захід» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Франківському районі м. Львова, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним податкове повідомлення рішення № 0000622320/0 від 31.03.2010 року;

- визнати протиправним податкове повідомлення рішення № 0000622320/1 від 01.06.2010 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акту № 934/23-2/20771703 від 18.03.2010 року про результати планової виїзної перевірки позивача, 31.03.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000622320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем - податок на прибуток в розмірі 84007,50 грн. (в тому числі 56005,00 грн. основного платежу, 28002,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача зазначені в акті перевірки щодо зайво включених до складу валових витрат, витрати за виданими авансами в сумі 168310,00 грн., з підстав, що відповідачем не повністю досліджено момент виникнення витрат за виданими авансами, оскільки внаслідок специфіки роботи товариства позивача аванси виникають по різних договорах. Видані аванси є сплаченими коштами, операції по яких відображено в банківських виписках та платіжних дорученнях, книзі обліку валових витрат із зазначенням кожного виду витрат за період що перевірявся.

Арифметичне порівняння, на думку позивача, даних бухгалтерського обліку (сальдо на початок та сальдо на кінець бухгалтерського обліку 371 «Розрахунки по авансах виданих») є таким що не відповідає вимогам закону та не може бути підставою для невизнання валових витрат.

Позивач також наголошує на правомірність включення до складу валових витрат суми нарахованої заробітної плати в розмірі 55710,00 грн., оскільки вказана сума заробітної плати була нарахована в першому кварталі 2008 року, а перевірка відповідачем проводилась починаючи з півріччя 2008 року. Відповідно сума нарахованої заробітної плати не була включена до валових витрат в першому кварталі 2008 року, оскільки товариство відповідача в цьому періоді дотримувалось розміру податкового навантаження. Вказану суму позивачем включено до валових витрат у наступному періоді.

Крім цього, щодо завищення суми скоригованих валових витрат за період що перевірявся при визначенні витрат відображених в р. 05.2 Декларації з податку на прибуток підприємства за другий квартал 2008 року в сумі 55710,00 грн. позивач додатково зазначає, що право платника податку щодо виявлення та виправлення помилок

у показниках поданої декларації передбачено у Законі України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення, просила суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог з підстав, що згідно наданих до перевірки оборотносальдових відомостей, аналізу по рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами»за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року позивачем зайво віднесено на валові витрати за виданими авансами на суму 168310,00 грн. (в тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 85969,00 грн., 3 квартал 2008 року в сумі 42442,00 грн., 4 квартал 2008 року в сумі 39899,00 грн.). Відповідачем до перевірки не представлено документального підтвердження встановлених в ході перевірки розбіжностей між даними Декларацій та даними відображеними в оборотно-сальдових відомостях, аналізах рахунків та журналах ордерах по рахунках.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат не відносяться витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Згідно Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку. Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Щодо завищення позивачем суми скоригованих валових витрат за період, що перевірявся в розмірі 55710,00 грн., а саме при визначенні витрат відображених в р. 05.2 Декларації з податку на прибуток витрати обревізованого періоду, які неправомірно включені до складу валових витрат в другому кварталі 2008 року без підтверджуючих документів, відповідач стверджує, що платник податку, який до початку перевірки податковим органом самостійні виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахованим відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платники додатків перед бюджетами та державними цільовими фондами»або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до Закону Україні «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами», з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація. Однак позивачем у встановленому законом порядку помилки не усувалися.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснення по справі та доповнення до пояснення по справі підтримав, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встанови наступні обставини:

18.03.2010 року ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, про що складено акт з № 934/23-2/207/71703.

Вказаною перевіркою, крім іншого, встановлено порушення відповідачем вимог п. 5.1., п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в сумі 56005,00 грн. (в тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 35420,00 грн., з квартал 2008 року в сумі 10610,00 грн., 4 квартал 2008 року в сумі 9975,00 грн.).

З акту перевірки вбачається, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2008р. по 30.09.2009р. на підставі журналів ордерів, оборотно-сальдових відомостей та аналізу по рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами»встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 04.1 Декларацій «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 на загальну суму 168310,00 грн., а саме:

- сальдо по дебету рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами»станом на 01.04.2008 року становить 344961,87 грн., сальдо по дебету рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами»станом на 01.07.2008р. становить 214194,13 грн. відповідно підприємством за рахунок авансових платежів необхідно зменшити валові витрати на суму 108972,00 грн. в 2 кварталі 2008 року в Декларації по податку на прибуток підприємством зменшено валові витрати за рахунок авансів лише на суму 23003,00грн., чим завищено валові витрати на 85969,00 грн.

- сальдо по дебету рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами»станом на 01.07.2008 року становить 214194,13 грн., сальдо по дебету рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами»станом на 01.10.2008 року становить 279160,05 грн. відповідно підприємством за рахунок авансових платежів необхідно збільшити валові витрати на суму 54138,00 грн. в 3 квартал 2008 року в Декларації по податку на прибуток підприємством збільшено валові витрати на суму 96580,00 грн., чим завищено валові витрати на суму 42442,00 грн.

- сальдо по дебету рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами»станом на 01.10.2008 року становить 279160,05 грн., сальдо по дебету рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами»станом на 01.01.2009 року становить 214184,12 грн. відповідно підприємством за рахунок авансових платежів необхідно зменшити валові витрати на суму 54146,00 грн. в 4 квартал 2008 року в Декларації по податку на прибуток підприємства за рахунок авансів лише на суму 14247,00 грн., чим завищено валові витрати на суму 39899,00 грн.

Крім цього, проведеною перевіркою відображених показників у рядку 05.2 Декларації «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року встановлено, що позивачем завищено суму скоригованих валових витрат за період, що перевірявся в розмірі 55710,00 грн. (в тому числі за 2 квартал 2008 року).

31.03.2010 року ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення рішення № 0000622320/0, яким згідно п.п. «б»п.п. 4.2.2. ст. 4 та п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 934/23-2/207/71703, визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств, усього 84007,50 грн., в т.ч. 56005,00 грн. за основним платежем та 28002,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач з прийнятими податковим повідомленням рішенням не погодився, оскаржив вказане рішення в порядку передбаченому п.п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками апеляційного оскарження вказаного податкового повідомлення рішення відповідачем оскаржуване податкове повідомлення рішення залишено без змін та скеровано на адресу позивача податкове повідомлення рішення № 0000622320/1 від 01.06.2010 року.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР із змінами і доповненнями, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно абз. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно п.п. 17.1.3., п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього ж Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф в даному випадку не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представником позивача на підтвердження включення суми авансових платежів та суми нарахованої заробітної плати до складу валових витрат надано суду копії договору поставки № 17-12/2007 від 17.12.2007 року щодо здійснення поставки товарів та отримання авансових платежів, додаткових угод № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 8 до вказаного договору, специфікацій до додаткових угод, обороти по рахунку 65 та рахунку 661 за 1 квартал 2008 року, за 2 квартал 2008 року та за 2008 рік щодо нарахованої заробітної плати, копії розрахункових відомостей про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1 квартал 2008 року та за 2008 рік, таблицю з розрахунку обсягу валових витрат за період з 01.04.2009 року по 30.09.2009 року із посиланням на проведення бухгалтерського обліку.

Позивачем не спростовано порушення, що до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду, відтак судом не враховуються твердження позивача та його представника щодо правомірності включення до складу валових витрат за виданими авансами згідно укладених договорів поставки товарів, оскільки підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю товариства протягом звітного періоду.

Судом також не враховуються твердження позивача та його представника щодо правомірності включення до складу валових витрат суми нарахованої заробітної плати в розмірі 55710,00 грн. (р. 05.2 Декларації з податку на прибуток підприємства), оскільки вказані витрати не підтверджені відповідними розрахунковими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім цього, позивачем відображено самостійно виявлені помилки за результатами проведеної попередньої документальної перевірки за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року, з висновками якої щодо валових витрат підприємства (в тому числі і суми нарахованої заробітної плати) позивач по суті погодився.

Судом також не враховуються пояснення представника позивача, що складання декларації в спосіб вказаний в акті перевірки зумовлений тим, що у випадку визначення валових витрат у відповідності до фактичних обставин, податкового орган відмовились б прийняти таку декларацію.

Таким чином, податкові повідомлення рішення № 0000622320/0 від 31.03.2010 року та № 0000622320/1 від 01.06.2010 року ДПІ у Франківському районі м. Львова, якими визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств, усього 84007,50 грн., в т.ч. 56005,00 грн. за основним платежем та 28002,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями не підлягають скасуванню, оскільки судом встановлено порушення позивачем п. 5.1., п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд перевірив чи рішення відповідача (податкові повідомлення рішення № 0000622320/0 від 31.03.2010 року та № 0000622320/1 від 01.06.2010 року) прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, розсудливо (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують у підставності позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого позивачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ВФС Захід »до ДПІ у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень

№ 0000622320/0 від 31.03.2010 року та № 0000622320/1 від 01.06.2010 року задоволенню не підлягають.

Правила ст. 94 КАС України про розподіл судових витрат не застосовується.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 20.12.2010 року.

Суддя Гавдик З.В.