Рішення № 134002559, 21.01.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/3192/25

2/465/2244/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

21.01.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся в суд із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором № 03910-02/2024 від 04.02.2024 року у розмірі 17 500 грн. 00 коп.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 04.02.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №03910-02/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після заповнення відповідачем електронної заявки на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що станом на момент укладення договору перебував за адресою https://starfin.com.ua/, ТОВ «Стар Файненс Груп» 04.02.2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання фінансового кредиту №03910-02/2024 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).

04.02.2024 року позичальник після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови, і, маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, натиснув кнопку "З умовами договору (оферти) згоден". Зі своєї сторони ТОВ «Стар Файненс Груп» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор W1563 на номер телефону НОМЕР_1 (який був зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий, в свою чергу, боржником було введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі сайту, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору про надання фінансового кредиту №03910-02/2024 на умовах, визначених цією офертою.

Таким чином, 04.02.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 03910-02/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Договору про надання фінансового кредиту ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язалося надати позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) в сумі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надано строком на 100 днів, базова процентна ставка становить 2,5 % на день.

ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», якому ліцензія на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку №21/788-рк від 01.05.2023 року видана Національним Банком України.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

29.08.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (новий кредитор) було укладено Договір факторингу № 01.02-26/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-26/24 від 29.08.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складає 17500,00 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за Договором про надання фінансового кредиту № 03910-02/2024 від 04.02.2024 року становить: заборгованість по тілу кредиту - 5000,00 грн.; заборгованість по відсотках - 12500,00 грн.; неустойка - 0,00 грн. Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_1 складає 17 500,00 грн. Саме такий розмір боргу позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 07.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про час і місце їх проведень повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзиву, а також будь - яких клопотань на адресу суду не направляв.

Згідно з відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області зареєстрованим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 . За цією адресою відповідачу надсилалася судові повістки про виклик до суду, однак, такі повернуті на адресу суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою". Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. З урахуванням наведеного та беручи до уваги положення п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.12, ч. 1 ст.13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 04.02.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 03910-02/2024.

Відповідно до Розділу 1 Договору про надання фінансового кредиту, ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) в сумі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 100 днів, базова процентна ставка становить 2,5 % на день.

ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Вказане підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» № 3426_250318182031 від 18.03.2025 року.

29.08.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-26/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-26/24 від 29.08.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складає 17500,00 грн.

Звертаючись до суду, позивач зазначає, що первинний кредитор виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредит у встановленому договорі розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак, відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

При аналізі договору, на підставі якого у відповідача виникли боргові зобов`язання, суд приймає до уваги те, що згідно ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За змістом ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст.626 ,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ході судового розгляду судом встановлений факт укладення кредитного договору в електронні формі, де однією із сторін був відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується наданими позивачем доказами. Після укладення кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, в кредитора виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, водночас відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у визначеному розмірі, який був обумовлений між сторонами умовами договору.

З представлених позивачем доказів, судом встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідачу надано грошові кошти, відтак, кредитор прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором виконав своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі.

У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 , будучи ознайомленим з умовами договору, в тому числі і з розміром відсоткової ставки, взяті на себе зобов`язання не виконав та у передбачений в договорах строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування коштами не повернув, унаслідок чого в останнього виникла заборгованість.

Розмір заборгованості за кредитним договором, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, відповідачем не спростований належними та допустимими доказами.

Відтак в ході судового розгляду судом встановлено факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та те, що отримані кошти в добровільному порядку первинному кредитору не повернуті, а, враховуючи той факт, що на підставі договору факторингу право вимоги щодо відповідача було відступлено на користь ТОВ «Свеа Фінанс», та таке відступлення права вимог відповідає вимогам п.1 ч.1 ст. 512 та 513 ЦК України, то позов ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості підлягає до задоволення, так як порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення суми кредитних коштів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку іззадоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 512, 514, 525, 526, 546, 549, 626, 628, 1048, 1049,1050,1054,1056-1 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 03910-02/2024 від 04.02.2024 року у розмірі 17 500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ- 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Величко О.В.