Постанова № 13399138, 13.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.10.10Справа №2а-3202/10/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участі представників сторін: від позивача Облетова Г.В. (довіреність №001/4 від 14.10.2009 року), Чернишова Н.А. (довіреність №170/13 від 07.10.2010 року);

від відповідача не зявився;

від третьої особи не зявився;

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приморської селищної ради

про визнання незаконним та відміну податкового повідомлення-рішення №0000142301/0 від 23.02.2010 року.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Кримпро визнання незаконним та відміну податкового повідомлення-рішення №0000142301/0 від 23.02.2010 року, визнання незаконними дій посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим щодо проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства у складанні податкового повідомлення-рішення №0000142301/0 від 23.02.2010 року.

Позов мотивовано тим, що відповідач безпідставно зробив висновок про порушення позивачем вимог ст. ст. 5, 7 Закону України від 03.07.1992 року №2535-ХІІ «Про плату за землю» (далі Закон №2535) у звязку із тим, що позивач не нараховував земельний податок на земельні ділянки під стадіоном, спортзалом, майданом для відпочинку та будівлею технікуму. В обґрунтування своїх доводів про помилковість цих висновків позивач зазначає, що вищевказані обєкти (стадіон, спортзал, майдан для відпочинку) продані у 2006 році (тобто до початку періоду, охопленого перевіркою, проведеною податковим органом). Будівля технікуму передана в управління Національному університету кораблебудування ім. Адмірала Макарова Міністерства освіти і науки України згідно із наказом Міністерства промислової політики України від 17.05.2007 року №226/396. Посилаючись на положення ст. ст. 120, 141 Земельного кодексу України позивач зазначає, що його право користування земельними ділянками, на яких розташовані зазначені обєкти, припинилось до початку періоду, охопленого перевіркою, тож позивач вважає, що за період з квітня 2008 року по вересень 2009 року він правомірно не включав при розрахунку земельного податку плату по вказаним земельним ділянкам.

Також позивач вважає, що податковий орган припустився помилки при розрахунку земельного податку за земельні ділянки під будинком гуртожитку та окремої частини будинку, застосувавши до вказаних земельних ділянок розміри нормативної грошової оцінки як земель комерційного призначення. Позивач стверджує, що розмір земельного податку він обчислював на підставі довідки Приморської селищної ради про грошову оцінку земельної ділянки відповідно до категорії земель «землі житлової забудови» та «землі промисловості».

Ухвалами суду від 10.03.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приморську селищну раду.

Ухвалами суду від 27.04.2010 року прийнято рішення за заявою позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії протоколу від 10.02.2010 року №00346 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, складеного за актом документальної перевірки №165/23-1/14309008 від 10.02.2010 року відносно головного бухгалтера ВАТ «ФСК «Море» Митрофанової І.А.; у Державної податкової інспекції у м. Феодосії витребувані докази, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою суду від 16.07.2010 року, у звязку із реорганізацією Державної податкової інспекції у м. Феодосії, допущено заміну відповідача у справі на Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим (далі відповідач).

Ухвалою суду від 13.10.2010 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання незаконними дій посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим щодо проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства у складанні податкового повідомлення-рішення №0000142301/0 від 23.02.2010 року.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали пояснення по суті справи, наполягали на задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та відміну податкового повідомлення-рішення №0000142301/0 від 23.02.2010 року з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 13.10.2010 року не зявився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив. В судових засіданнях 27.04.2010 року та 29.09.2010 року проти позову заперечував, надав письмові заперечення (а.с. 41-50), в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог. Так, представник відповідача зазначив, що земельний податок за ділянки під стадіоном, спортзалом, майданом для відпочинку та будівлею технікуму донараховано позивачеві за наслідками перевірки у звязку із тим, що ним не надано документів, що посвідчують припинення його права користування цими земельними ділянками. Стосовно донарахування податку на землю за земельну ділянку, на якій розташовано гуртожиток, представник відповідача вказав, що перевіркою встановлено факти укладання договорів про здачу койко-місць у гуртожитку із різними субєктами господарювання. Зазначені обставини покладено в основу висновку про комерційне використання земельної ділянки площею 1600 кв. м, на якій розташований гуртожиток. У звязку із цим відповідачем проведено перерахунок розміру земельного податку з урахуванням розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки як земель комерційного використання.

Також представник відповідача зазначав, що позивач здійснив комерційне використання земельної ділянки, на якій знаходиться окрема частина будівлі, передана в оренду ВАТ «СП «Ера» (м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1) проте земельний податок на земельну ділянку нараховувався без урахування відповідної категорії земельної ділянки (землі комерційного призначення).

Представник Приморської селищної ради в судове засідання не зявився, Приморським селищним головою направлено заяву про розгляд справи за відсутності представника Приморської селищної ради (а.с. 131). У вказаній заяві зазначено про те, що третя особа не заперечує проти позову і вважає його таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 14309008.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, за наслідками перевірки складено акт від 10.02.2010 року №165/23-1/14309008 (а.с. 51-65).

За висновками даного акту встановлено порушення позивачем ст. ст. 5, 7 Закону №2535 (тут і далі за текстом нормативно-правові акти в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), заниження податку на землю у період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 10342,93 грн., у тому числі, за квітень грудень 2008 року по 117,66 грн. щомісячно, за період січень, лютий 2009 року по 1031,55 грн. щомісячно, за період березень вересень 2009 року 1031,56 грн. щомісячно.

На підставі даного акту, відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181) позивач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000142301/0 від 23.02.2010 року (а.с. 66) про визначення позивачеві суми податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у сумі 10342,93 грн. за основним платежем.

Судом встановлено, що в основу спірного податкового повідомлення-рішення покладено виявлені під час перевірки порушення законодавства з питань оподаткування земельним податком, які полягали у наступному.

На підставі наданих позивачем документів податкової звітності, в акті перевірки встановлено, що станом на 01.01.2007 року до земельних ділянок позивача відносились землі загальною площею 38,6772 га, а саме: територія заводу (землі промисловості) 34,8842 га; гараж (землі промисловості) 1,012 га; спортзал (землі рекреаційні) 0,065 га; технікум (землі суспільної забудови) 0,12 га; гуртожиток (землі суспільної забудови) 0,16 га; спортмайданчик (землі рекреаційні) 0,7 га; стадіон (землі рекреаційні) 1,736 га.

Рішенням 22 сесії 5 скликання Приморської селищної ради від 08.02.2008 року №810 (а.с. 100) позивачеві припинено право користування земельними ділянками загальною площею 2,501 га, у тому числі під стадіоном 1,7360 га, спортзалом 0,0650 га, спортмайданчиком 0,7000 га (пункт 1 рішення від 08.02.2008 року №810); земельною ділянкою площею 0,12 га, розташованої за адресою смт. Приморський, вул. Радянська, 19 під будинком технікуму (пункт 2 рішення від 08.02.2008 року №810).

Рішенням Приморської селищної ради від 21.03.2008 року №868 (а.с. 99) пункти 1, 2 рішення від 08.02.2008 року №810 виключені.

З цієї підстави відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача документів, що підтверджують припинення права користування вказаними земельними ділянками і донарахував суму земельного податку за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року на підставі даних Приморської селищної ради про вартість 1 кв. м земельних ділянок з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки.

Також перевіркою встановлено, що на балансі позивача знаходиться гуртожиток; при цьому у період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року позивач укладав із різними субєктами господарювання договори про здачу койко-місць у ньому. Зазначені обставини покладено в основу висновку про комерційне використання земельної ділянки площею 1600 кв. м, на якій розташований даний гуртожиток.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до рішення Приморської селищної ради від 24.10.2002 року №107 нормативна грошова оцінка земель жилої та громадської забудови при комерційному використанні складає 65,43 грн.

В акті від 10.02.2010 року №165/23-1/14309008 проведено розрахунок розміру земельного податку з урахуванням розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки як земель комерційного використання і встановлено заниження задекларованих позивачем показників по даній земельній ділянці на 1800, 69 грн. (833,82 грн. за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року; 966,87 грн. за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року).

Також за даними акту перевірки встановлено передання в оренду ВАТ «СП «Ера» частини будівлі, яка стоїть окремо, що розташована за адресою: м. Феодосія, смт Приморський, вул. Десантників, 1. На підставі цього встановлено комерційне використання земельної ділянки, на якій знаходиться передане в оренду приміщення.

Нормативна грошова оцінка земель виробництва при комерційному використанні складає 48,95 грн. відповідно до рішення Приморської селищної ради від 24.10.2002 року №107.

Розрахувавши розмір земельного податку із використанням зазначеної нормативної грошової оцінки відповідач дійшов висновку про заниження позивачем суми податкового зобовязання з податку на землю у розмірі 484,63 грн. (225,09 грн. за період з квітня по грудень 2008 року; 259,54 грн. за період з січня по вересень 2009 року).

Надаючи оцінку правомірності заявлених позивачем вимог суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 5 Закону №2535 обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Субєктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно із частинами 1, 5 статті 7 цього Закону ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах пятій десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою і третьою цієї статті.

Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

Визначаючи суму податкового зобовязання за земельним податком на ділянки загальною площею 2,501 га, у тому числі під стадіоном 1,7360 га, спортзалом 0,0650 га, спортмайданчиком 0,7000 га; земельну ділянку площею 0,12 га, розташовану за адресою смт. Приморський, вул. Радянська, 19 під будинком технікуму відповідач виходив із того, що ВАТ «ФСК «Море» у період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року не втрачало статусу користувача вказаних ділянок, а тому повинно сплачувати податок у встановленому Законом №2535 розмірі.

З таким висновком суд не може погодитись з наступних підстав.

Стадіон, розташований за адресою АР Крим, м. Феодосія смт. Приморське, вул. Десантників, 14, проданий позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон» на підставі договору купівлі-продажу від 27.10.2006 року (а.с. 14, 15), який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Химич О.А..

Також на підставі договору купівлі-продажу від 27.10.2006 року, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Химич О.А. (а.с. 17, 18) позивач продав Товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон» спортзал зі спортивною площадкою та площадкою для відпочинку, що розташовані за адресою АР Крим, м. Феодосія смт. Приморське, вул. Десантників, 2.

Судом встановлено, що зазначені договори стосуються обєктів нерухомості, які розташовані на земельних ділянках, по яких відповідач донарахував суми податкового зобовязання.

Відповідно до спільного наказу Міністерства промислової політики України та Міністерства освіти і науки України від 17.15.207 року №226/396 (а.с. 43) будівлю технікуму (м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Радянська, 19) передано безоплатно до сфери управління Міністерства освіти і науки України; закріплено на правах оперативного управління за Національним університетом кораблебудування ім. Адмірала Макарова.

Згідно із частинами 1-3 статт1120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці обєкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці обєкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).

За таких обставин, суд дішов висновку, що позивач у будь-якому разі не є особою, відповідальною за нарахування та сплату податку стосовно земельних ділянок, на яких розміщені стадіон (площею 1,7360 га), спортзал (0,0650 га), спортмайданчик (0,7000 га) та будинок технікуму (0,12 га).

При цьому суд зазначає, що рішення Приморської селищної ради від 21.03.2008 року №868, із яким відповідач повязує свій висновок про відсутність у позивача документів, що підтверджують припинення права користування земельними ділянками, визнано таким, що втратило силу відповідно до рішення Приморської селищної ради 46 сесії 5 скликання від 31.03.2010 року №1436 (а.с. 134).

Суд встановив, що позивач обчислював суму податкового зобовязання стосовно земельної ділянки площею 1600 кв. м, на якій розташований гуртожиток (м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Перемоги, 1), що знаходиться на балансі позивача за нормативною грошової оцінкою для земель житлової і громадської забудови.

Оскільки позивачем із іншими субєктами господарювання укладались договори про здачу койко-місць в оренду, відповідач дійшов висновку про комерційне використання вказаного обєкту, що обумовлює застосування збільшених розмірів нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Суму зобовязання за земельну ділянку під частиною будівлі, яка розташована окремо, що знаходиться у м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1 позивач обчислював використовуючи розмір нормативної грошової оцінки, встановлений Приморською селищною радою для земель промисловості.

Донарахування податковим органом суми податку повязано із встановленням факту передачі вказаного приміщення в оренду ВАТ «СП «Ера».

Суд зазначає, що розрахунок суми земельного податку позивач проводив на підставі даних, наданих Виконавчим комітетом Приморської селищної ради про вартість кв. м конкретних земельних ділянок, які знаходяться у позивача в користуванні (а.с. 24).

Правильність розрахунку сум земельного податку, проведеного позивачем, по суті не заперечується третьою особою, оскільки в матеріалах справи наявна письмова заява Приморського селищного голови, в якій він підтримує заявлені позовні вимоги.

При цьому суд зазначає, що відповідач, у порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не надав пояснень стосовно того, що саме слід розуміти під комерційним використанням земель.

За таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд зазначає, що позивач помилково заявив вимоги про визнання незаконним та відміну спірного податкового повідомлення-рішення, замість визнання його протиправним і скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії згідно із КАС України, тому, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, суд вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.10.2010 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 18.10.2010 року.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим№0000142301/0 від 23.02.2010 року про визначення Відкритому акціонерному товариству «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (ідентифікаційний код 14309008) суми податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у сумі 10342,93 грн. за основним платежем

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.