Постанова № 13399137, 16.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.12.10Справа №2а-14511/10/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участі представників сторін: від позивача Василець В.О. (довіреність №20/11-1930280510);

від відповідача не з'явився;

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Державного підприємства «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в АР Крим (№126)»

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення №0002381503/0 від 28.09.2010 року (№0002381503/1 від 25.10.2010 року)

Суть спору: Державне підприємство «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в АР Крим (№126)» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0002381503/0 від 28.09.2010 року (№0002381503/1 від 25.10.2010 року).

Позов мотивовано порушенням порядку застосування і розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181).

Ухвалами суду від 12.11.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Разом із клопотанням про розгляд справи без його участі, представник відповідача направив письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що проведеною податковим органом перевіркою виявлено факти несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на землю. Сплачені позивачем кошти зараховувались у погашення податкового боргу за цим податком, що виник раніше, незалежно від напряму платежу, вказаному у платіжних документах.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 08680307, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Керчі АР Крим.

Посадовою особою відповідача проведено невиїзну документальну перевірку з питань сплати позивачем узгоджених податкових зобовязань з податку на землю за вересень 2007 року по граничному терміну сплати 30.10.2007 року в сумі 188,95 грн., за жовтень 2007 року по граничному терміну сплати 30.11.2007 року у сумі 188,95 грн., за листопад 2007 року по граничному терміну сплати 04.01.2008 року в сумі 188,95 грн., за грудень 2007 року по граничному терміну сплати 30.01.2008 року в сумі 188,97 грн. За наслідками перевірки складено акт від 21.09.2010 року №1340/15-3/08680307, за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог статті 17 Закону України від 03.07.1992 року №2535-ХІІ «Про плату за землю» щодо термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за лютий і березень 2008 року.

За даними акту, суми податкового зобов'язання, самостійно задекларовані позивачем за вказаний період, сплачені згідно із платіжними дорученнями від 01.06.2010 року №164, від 29.06.2010 року №183, від 02.08.2010 року №203, від 30.08.2010 року №214 із порушенням законодавчо встановленого терміну сплати сум податку.

На підставі цього акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0002381503/0 від 28.09.2010 року про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на землю на суму 377,93 грн.

За наслідками апеляційного оскарження скарга платника залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення №0002381503/0 від 28.09.2010 року без змін, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002381503/1 від 25.10.2010 року.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтями 14, 17 Закону України від 03.07.1992 року №2535-ХІІ «Про плату за землю» визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З метою дослідження правильності сплати позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість судом в судовому засіданні досліджено документи податкової звітності позивача, платіжні документи на перерахування до бюджету сум податку.

Судом встановлено, що в платіжних дорученнях від 01.06.2010 року №164, від 29.06.2010 року №183, від 02.08.2010 року №203, від 30.08.2010 року №214 в графі «призначення платежу» зазначено «земельний податок з юридичних осіб (за квітень, травень, червень і липень 2010 року відповідно)».

Суд зазначає наступне. Орган державної податкової служби України, відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобовязань.

Згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого погашення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатись за рахунок інших платежів платника податків.

Аналіз норм Закону №2181 та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України гроші є обєктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів в платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Відповідач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд. Щодо джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення необхідно зазначити, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України). Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти. За наявності податкового боргу у позивача відповідач має право та можливість на підставі п. 10 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» звернутися до суду з позовом про стягнення даного боргу, що, згідно із поясненнями представника відповідача, і було зроблено відповідачем.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 71 КАС України обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на субєкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правомірність застосування штрафної санкції не доведено податковим органом у встановленому порядку, оскільки суду не надано доказів визначення в розрахункових і платіжних документах, за якими платником податків погашались суми податкового зобов'язання відповідного напрямку.

Відповідно до частини 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги лише про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, а не про визнання їх протиправними і скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів позивача по справі.

Суд також вважає можливим стягнути на користь позивача судові витрати в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

В судовому засідання 16.12.2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 21.12.2010 року.

Керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0002381503/0 від 28.09.2010 року та №0002381503/1 від 25.10.2010 року про визначення Державному підприємству «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в АР Крим (№126)» (ідентифікаційний код 08680307) суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на землю на суму 377,93 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в АР Крим (№126)» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.