Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 644/6421/25
Провадження № 2/638/2703/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
09 лютого 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Щепіхіної В. В.,
за участю секретаря судового засідання Старини С. К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (надалі позивач) звернулось до Індустріального районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (надалі відповідач) у розмірі 97 151,63 грн та судових витрат у розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 28.11.2018 року кредитний договір № 2001183441901, за яким позичальнику видано кредит у сумі 24 300,00 грн; 28.11.2020 кредитний договір № 1001750460901, за яким позичальнику видано кредит у сумі 35 000,00 грн; 23.11.2021 кредитний договір № 1002023772701, за яким позичальнику видано кредит у сумі 24 162,29 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03.03.2025 склала: по кредитному договору від 28.11.2018 року № 2001183441901 37 692,89 грн, з яких: 22 038,77 грн заборгованість за кредитом; 15 654,12 грн. заборгованість за процентами; по кредитному договору від 28.11.2020 року № 1001750460901 30 902,83 грн, з яких: 19 753,36 грн заборгованість за кредитом; 5,47 грн заборгованість за процентами; 11 144,00 грн заборгованість за комісією; по кредитному договору від 23.11.2021 року № 1002023772701 28 555,91 грн, з яких: 23 486,94 грн заборгованість за кредитом; 7,03 грн. заборгованість за процентами; 5061, 94 грн заборгованість за комісією. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 22.07.2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Харкова.
29.08.2025 року вказана позовна заява надійшла до Шевченківського районного суду м. Харкова та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2025 року розподілена судді Щепіхіній В. В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.09.2025 року зазначену позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю ст. 177 ЦПК України. Позивачу надано строк для усунення недоліків.
08.09.2025 року від представника позивача до суду надійшла заява, відповідно до якої остання усунула всі недоліки зазначені в ухвалі Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.09.2025 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. В позовній заяві представник позивача просив розглянути справу за відсутності представника позивача та не заперечував проти винесення судом заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 відповідно до ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. В судові засідання не з`явилася, про наявність поважних причин своєї неявки відповідно до вимог ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд не повідомила, заяви про відкладення судового засідання відповідач не надала, відзиву на позов не направила.
Оскільки позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, а відповідач по справі була належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду справи, не з`явилася до суду та не повідомила про поважність такої неявки, суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.
Судом встановлено, що 28.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № 2001183441901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Підписанням цієї заяви відповідач беззастережно підтвердила особисто, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі. Також, зазначена заява містить прохання відповідача встановити на її поточний рахунок кредитний ліміт у розмірі 15 000,00 грн, реальна річна процентна ставка складає 47,88 % річних.
Також, 28.11.2018 року відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, який містить порядок повернення кредиту та основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.
Крім того, 28.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № 1001750460901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту за договором № 2001183441901, яка міститься в матеріалах справи, кредитний ліміт було збільшено, останій раз 13.08.2019 року до 24 300,00 грн.
Підписанням цієї заяви відповідач беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі. Також, зазначена заява містить прохання відповідача надати їй споживчий кредит у розмірі 35 000,00 грн. строком на 24 місяці, розмір процентної ставки 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1,99 %, спосіб надання кредиту банківський переказ.
Також, 28.11.2020 року відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, який містить порядок повернення кредиту та основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.
Крім того, 23.11.2021 року ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послу, у зв`язку з чим підписала Заяву № 1002023772701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Підписанням цієї заяви відповідач беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі. Також, зазначена заява містить прохання відповідача надати їй споживчий кредит у розмірі 24 162,29 грн. строком на 36 місяців, розмір процентної ставки 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1,40 %, спосіб надання кредиту банківський переказ.
Також, 23.11.2021 року відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, який містить порядок повернення кредиту та основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зокрема, приписами ст. 634 ЦК України передбачена можливість сторін укласти договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах. Такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Дослідивши зміст укладених між сторонами договорів про надання банківських послуг, суд дійшов висновку про те, що він містить в собі елементи як договору банківського рахунку так і кредитного договору, тобто має правову природу змішаного договору.
Відносини, пов`язані з укладанням та виконанням договору банківського рахунку, регулюються параграфом 1 глави 72 ЦК України. Так, статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (стаття 1067 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Відносини, пов`язані з укладанням та виконанням кредитного договору регулюються параграфом 2 глави 71 ЦК України. Так, відповідно достатті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Згідно з копією платіжної інструкції № TR.45915646.23632.8810 від 28.11.2020 року кошти у розмірі 35 000,00 грн позивачем перераховано на рахунок відповідача на виконання кредитного договору № 1001750460901 від 28.11.2020 року.
Відповідно до копії платіжної інструкції № TR.53931856.89415.2464 від 23.11.2021 року кошти у розмірі 24 162,29 грн позивачем перераховано на рахунок відповідача на виконання кредитного договору № 1002023772701 від 23.11.2021 року.
Згідно з копією виписки по рахунку з 13.07.2021 по 10.08.2024 позивач надав можливість користуватись кредитними коштами за умовами кредитних договорів № 1001921843101 від 13.07.2021 року, № 1001921843101 від 13.07.2021 року.
Таким чином позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договорами.
Відповідач взяті на себе зобов`язання за договорами належним чином не виконала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість згідно наданих позивачем розрахунків станом на 03.03.2025 по кредитному договору від 28.11.2018 року № 2001183441901 37 692,89 грн, з яких: 22 038,77 грн заборгованість за кредитом; 15 654,12 грн. заборгованість за процентами; по кредитному договору від 28.11.2020 року № 1001750460901 30 902,83 грн, з яких: 19 753,36 грн заборгованість за кредитом; 5,47 грн заборгованість за процентами; 11 144,00 грн заборгованість за комісією; по кредитному договору від 23.11.2021 року № 1002023772701 28 555,91 грн, з яких: 23 486,94 грн заборгованість за кредитом; 7,03 грн. заборгованість за процентами; 5061, 94 грн заборгованість за комісією. Факт використання кредитних коштів також підтверджується виписками по рахункам.
Статтею 1049 ЦК України передбачений обов`язок позичальника повернути позику позикодавцеві (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за користування. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі. Відповідач, всупереч умов кредитного договору, не здійснює належним чином платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, комісії, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України перебачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся з письмовою вимогою (повідомленням) Вих. № КНО-44.2.2/80 від 03.03.2025 року до ОСОБА_1 , в якій вимагав виконати зобов`язання перед банком щодо погашення заборгованості в загальному розмірі 97 151,63 грн протягом 30 днів з моменту отримання цього листа.
Під час розгляду справи встановлено, що кредитні договори № 2001183441901 від 28.11.2018 року, № 1001750460901 від 28.11.2020 року, № 1002023772701 від 23.11.2021 року підписано відповідачем та містять інформацію про суму кредиту, мету кредиту, умови та порядок видачі, строк їх повернення, погашення, розмір відсоткової ставки (річної), сторони досягли домовленості з усіх істотних умов договору, на момент укладення договору позичальник не заявляла додаткових вимог щодо умов кредитного договору та в подальшому частково виконувала його умови, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним й відповідало їхній внутрішній волі.
Однак, отримавши від банку кредитні кошти, в порушення умов виконання кредитних договорів ОСОБА_1 , свої зобов`язання по поверненню кредитів і сплаті процентів за користування грошима належним чином не виконала.
ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти та частково виконувала зобов`язання щодо їх повернення, що підтверджується виписками по рахунках, які є первинними документами та підтверджують здійснені по банківському рахунку операції.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримала кредити за договорами № 2001183441901 від 28.11.2018 року, № 1001750460901 від 28.11.2020 року, № 1002023772701 від 23.11.2021 року, проте, не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти в повному обсязі не повернула, тому наявні підстави для стягнення з неї на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 2001183441901 від 28.11.2018 року у розмірі 37 692,98 грн, з яких: 22 038,77 грн заборгованість за кредитом; 15 654,12 грн. заборгованість за процентами; за кредитним договором № 1001750460901 від 28.11.2020 року у розмірі 19 758,83 грн, з яких: 19 753,36 грн заборгованість за кредитом; 5,47 грн заборгованість за процентами; за кредитним договором № 1002023772701 від 23.11.2021 року у розмірі 23 493,97 грн, з яких: 23 486,94 грн заборгованість за кредитом; 7,03 грн. заборгованість за процентами, відповідно до наданих та перевірених судом розрахунків.
Що стосується нарахування комісії, суд зазначає наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частини першої, другої та п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням та комісії за обслуговування кредиту, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються ОСОБА_1 та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
Виходячи з наведеного вимоги АТ «ПУМБ» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією за кредитним договором № 1001750460901 від 28.11.2020 року в розмірі 11 144,00 грн та за кредитним договором № 1002023772701 від 23.11.2021 року в розмірі 5 061,94 задоволенню не підлягають.
Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» підлягає заборгованість за кредитними договорами станом на 03.03.2025 року в загальному розмірі 80 945,78 грн.
Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями частин 1 та 3 статті 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Проте, відповідач не скористалася правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого ухвалою суду строку. В матеріалах справи також відсутні докази неможливості подання відповідачем доказів з об`єктивних причин, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження строк.
Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги АТ «ПУМБ» задоволено частково на 83,32%, відтак, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на пористь АТ «ПУМБ» підлягає стягненню частина сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог у розмірі 2 018,34 грн.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 634, 1049, 1050, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 83, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ: 14282829, адреса: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ) заборгованість за кредитним договором № 2001183441901 від 28.11.2018 року у розмірі 37 692,98 грн, з яких: 22 038,77 грн заборгованість за кредитом; 15 654,12 грн. заборгованість за процентами; за кредитним договором № 1001750460901 від 28.11.2020 року у розмірі 19 758,83 грн, з яких: 19 753,36 грн заборгованість за кредитом; 5,47 грн заборгованість за процентами; за кредитним договором № 1002023772701 від 23.11.2021 року у розмірі 23 493,97 грн, з яких: 23 486,94 грн заборгованість за кредитом; 7,03 грн. заборгованість за процентами. Загальна сума стягнення складає 80 945 (вісімдесят тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн 78 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ: 14282829, адреса: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ) судовий збір у сумі 2 018 (дві тисячі вісімнадцять) грн 34 коп.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачу необхідно подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В. В. Щепіхіна
Судове рішення № 133984971, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 09.02.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 644/6421/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: