Рішення № 133984970, 09.02.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/20562/25

Провадження № 2/638/3419/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 лютого 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Щепіхіної В. В.,

за участю секретаря судового засідання Старини С. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі позивач) звернулось до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованості за кредитним договором у розмірі 95 552,82 грн, з яких: 22 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 70 252,82 грн - сума прострочених платежів по процентах; 3 300,00 грн сума прострочених платежів за комісією та судових витрат у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.02.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 478152-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору позивач надав кредит відповідачу в розмірі 22 000,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку № НОМЕР_1 . Відповідач у свою чергу не виконала свої зобов`язання за договором кредиту та не повернула суму кредиту в строк обумовлений договором. Таким чином у відповідача утворилась заборгованість за договором № 478152-КС-003 про надання кредиту в розмірі 95 552,82 грн. На підставі зазначеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 21.10.2025 відкрито провадження в цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Також, витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 18.02.2024 року (дата видачі кредиту) по 04.08.2024 року (дата закінчення терміну кредитування). Проте, станом на 09.02.2026 року до суду від АТ КБ «ПриватБанк» не надійшли витребувані документи.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. В позовній заяві представник позивача просить розгляд справи здійснювати за його відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 відповідно до ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. У судові засідання не з`являлася, про наявність поважних причин своєї неявки відповідно до вимог ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд не повідомила, заяв про відкладення судового засідання відповідач не надала, відзиву на позов не направила.

Оскільки позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, а відповідач по справі була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилася у судове засідання та не повідомила про поважність такої неявки, не направила до суду відзив на позовну заяву, суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів на підставі ст. 281 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, а також відповідно до положень частини 1 статі 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що 18.02.2024 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 478152-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомлення, підписані у порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес позика» 18.02.2024 року направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 478152-КС-003 про надання кредиту.

18.02.2024 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання договору № 478152-КС-003 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою.

ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор UA-2616, на номер телефону, що зазначений відповідачем у заявці.

Таким чином, 18/02/2024 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 478152-КС-003 про надання кредиту, у порядку визначеному ЗУ «Про електронну комерцію» (надалі договір).

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 22 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів.

Також, умовами договору передбачено, що тип: кредиту кредит, строк кредиту: 24 тижні, строк дії договору до 04.08.2024; комісія за надання кредиту становить 3 300,00 грн; знижена процентна ставка за кредитом 1,15138637 в день, фіксована; стандартна процентна ставка за кредитом 2,00000000 в день, фіксована; загальний розмір наданого кредиту: 22 000,00 грн.

Згідно з підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, складеним ТОВ «ПрофітГід», в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів: платник - ТОВ «Бізнес Позика», дата здійснення переказу коштів 18.02.2024, сума переказу 22 000,00, номер платіжної картки НОМЕР_3 , емітент платіжної картки отримувача - ПриватБанк, призначення переказу перерахування коштів ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 478152-КС-003 від 18.12.2024.

Доказів на спростування того, що ОСОБА_1 не отримувала зазначені кошти відповідачем не надано.

Станом на день подачі позову до суду відповідач борг за кредитним договором не повернула в повному обсязі.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку та довідки про стан заборгованості, заборгованість відповідача перед кредитором ТОВ «Бізнес позика» становить 95 552,82 грн, з яких: 22 000,00 грн - сума заборгованості за кредитом; 70 252,82 грн - сума заборгованості по відсотках; 3 300,00 сума заборгованості по комісії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Судом досліджено наданий позивачем розрахунок заборгованості та встановлено, що він є вірним.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами був укладений кредитний договір та відповідачем порушено його умови, а саме не повернуто кошти позивачу в строк визначений у договорі внаслідок чого уторилась заборгованість у розмірі 95 552,82 грн, яка підлягає стягненню.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями частин 1 та 3 статті 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Проте, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого ухвалою суду строку. В матеріалах справи також відсутні докази неможливості подання відповідачем доказів з об`єктивних причин, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження строк.

Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконувала взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів з боку відповідача на спростування зазначених вище висновків, як і доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі суд покладає судовий збір на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 634, 1049, 1050, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 83, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ) заборгованість за договором № 478152-КС-003 про надання кредиту від 18.02.2024 року у розмірі 95 552 (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн 82 коп., з яких: 22 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 70 252,82 грн - сума прострочених платежів по процентах; 3 300,00 грн сума прострочених платежів за комісією Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ) судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачу необхідно подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В. В. Щепіхіна