Ухвала суду № 1339771, 16.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-8257/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“16 ” жовтня 2007 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Фадєєвої Н.М.

Суддів:Маринчак Н.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу: Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

на рішення господарського суду Харківської області від 19 травня 2005 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 липня 2005 року

у справі №41/103-05

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

до1. Приватної фірми «Шико плюс» та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Квітень Д»

провизнання угоди недійсною, -

встановив:

У березні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним договору поставки №4/1 від 11.12.2003р., укладеним між ПФ «Шико плюс» та ТОВ «Квітень Д» на загальну суму 538746,12 грн. (в т.ч. ПДВ - 89791,02 грн.).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між відповідачами було укладено спірний договір з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки на момент його укладання ПФ «Шико плюс» не була зареєстрована як платник податків на додану вартість. Як платник податків, зборів (обов′язкових платежів) ПФ «Шико плюс» є на обліку в ДПІ Київського району м.Харкова з 11.12.2003р., свідоцтво платника ПДВ №28755266 від 18.12.2003р., внесено в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України з 09.12.2003р..

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 травня 2005р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 липня 2005р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що ДПІ у Київському районі м.Харкова при перевірці не виявлені порушення у діяльності ПФ «Шико плюс» стосовно визначення терміну, протягом якого формується податкова база, що є обов′язковою умовою для розрахунків надходжень в Державний бюджет України за підсумками фактично здійсненої господарської діяльності платника податку у податковому періоді, про що свідчить акт №707/23-1/32760791 від 18.02.2005р. Крім того, позивачем не було надано доказів щодо умислу ПФ «Шико плюс» укласти угоду завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Податкові зобов′язання ПФ «Шико плюс» не стосуються договірних відносин між сторонами та не є підставою для визнання договору недійсним та притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати вищезазначені рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачами було укладено спірний договір поставки №4/1 від 11.12.2003 р., виконання умов даного договору підтверджено податковими накладними №№0000001, 0000002, 0000003 на загальну суму 538746,12 грн. з урахуванням ПДВ-89791,02 грн. Відвантаження товару відповідно до податкових та видаткових накладних відображено підприємством у книизі обліку. За отриманий товар ПФ «Шико плюс» було отримало кошти у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками. На дату оформлення податкових накладних ПФ «Шико плюс» було присвоєно індивідуальний податковий номер №327607920311 та проведено реєстрацію підприємства як платника ПДВ за №28755266.

Згідно зі ст.153 ЦК України (в редакції 1963 р.) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випаках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Відповідно до ст.49 ЦК України (в редакції), якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін-в разі виконання угоди обома сторонами-в доход держави стягується одержане ними за угодою, в разі невиконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодуваня одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій строні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Відповідно до п.п.7.9.1 п.7.9. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попердній календарний рік первищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, у відповідності до цієї норми підприємство оформило і подало до контролюючого орнагу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2003р., де окремими рядками вказано обсяг продажу за цей податковий період - 469930,00 грн. (без урахування ПДВ), і розмір розрахунку ПДВ у сумі 93986,00грн. У дану податкову декларацію включено торгівельний виторг у сумі 538746,12 грн. ( в т.ч. 20% ПДВ) за господарську операцію, здійснену 12.12.2003р.. Податкове зобов′язання платника податку ПФ «Шико плюс» у сумі 93986,00грн. було легалізовано відповідним документом, що підтверджує відсутність умислу на приховування від оподаткування.

За таких обставин судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про відсутність підстав для визнання недійсними оспорюваної угоди.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19 травня 2005р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 липня 2005р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно: